Новости
Ракурс

C чем шли украинцы на выборы 100 лет тому назад: Вы видите, что мы приближаемся к погибели

Красноречивая программа одной из украинских партий выглядит более содержательной и искренней, чем современные программы, которые давно пишут исходя из того, что «все равно никто не будет читать». Кстати, мы когда-то взяли и прочли все программы, о чем подробно рассказывал «Ракурс». И да, по многим причинам это действительно не стоило времени, потраченого на ознакомление с этими прокламациями.

Возможно, единственная программа, с которой действительно стоило бы ознакомиться сегодня, — документ столетней давности. Прочесть, чтобы напомнить себе все эти, главным образом до сих пор не решенные вопросы, и подумать, прежде всего — завтра, в день виборов, — как же нам быть с ними и что мы должны сделать, чтобы не законсервировать краеугольные проблемы современного украинского общества еще на десятки лет.

Орфорграфия и пунктуация оригинала сохранены. 

«Ви бачите, що ми простуємо до згуби. Ми дійшли вже до холоду и голоду. Того, чого ми добивались і за для чого було скинуто давне насильство, ми вже не маємо, воно нами загублене: волі у нас не має, бо всі тюрми забито арештованими по наказу тіх, кого ніхто не уповноважував нами правити, а вільне слово задавлено; рівноправства у нас немає, бо всю владу захопила купка насильників, що роблять все те, що тілько їм забажається, а про братерство боляче и думати, бо люде розбилися на ворожі  гурти знищуючі одно одного у тих сварках та ворожнечі, що взиваєтця громадьскою війною. Одним словом — у нас бракує влади, всякий робить те, що заманется, і немає ніякого ладу; страшно подумати, до чого доведе все оце нашу країну. Одначе, доки ми живемо, ми повинні напружити всю нашу силу на те, щоб спасти свою вітчизну.

Національне питання. Українці, як и люде кажної инної породи, мають свою окрему вдачу, свій язик, свої бажання, і, маючи все це на увазі, вони повинні беззаборонно засновувати своє життя, повінні видавати свої закони, здібно своїм окремим вдачам. Україна… повинна мати право по своїй уподобі сама собі лад заводити. 

Народне багатство. Україна багата, а українці бідні. Все нам дає природа, та не багато з її дарунку ми уміємо взяти. Тільки широка народня освіта, та звичка до праці можуть забезпечити нас від убожества. Народ повиний пройнятися думкою, що в тому, що ми знаємо — вся сила і богатство, і що всі ті, хто несе народові знання, — учителі, прохвессори, учені, — є справжне богатство нашої країни, і справжні друзі демократії.

Земельне питання. Знавця земельного питання — депутата першої Державної Думи від партії Народної Свободи — прохвессора Герценштейна було убито за те, що він так непохитно боровся в Державної Думі за наділ землею хліборобів. Партія Народної Свободи не поділяє соціалістичних думок на це питання, бо признає, що їх не можна виконати. Вона признає потрібним передати землю тому, хто докладає своїх рук до неї, щоб він розпорядився нею так, як це личило б його нажитим звичкам, його вдачі. Тільки дивлячись на землю, як на свою власність, що її ніхто не посміє у його відібрати — хлібороб і збереже, і впорядкує.

На Полтавщині є биля 200 тисяч хазяїнів, що мають від 4-х до 40 десятин землі. Таких власників чіпати не слід і неможливо; вони повинні по давньому спокійно працювати на користь  рідному краю. У заможних же власників маєтця коло одного милліона десятин землі; у них повиння взяти за для наділу увесь той лишок, що буде зверх призначеної Установчими зборами міри, заплативши за нього справедливу ціну, цього лишку землі буде досить за для наділу безземельних і малоземельних хліборобів тілько до 4-х десятин на сімейство.  Маєтки, що визнаютця культурними, от як наприклад при цукрових заводах, повинно і на далі зберігати і не чипати; розор таких маєтків буде розором народного багатства.


Одберання землі у невеликіх власників викличе тільки братоубийчу різнину та голодування.

Партія Народної Свободи всюди і завше буде одстоювати всправжню волю, що засновується на пошані людської особи, а не ту волю безмежного розгулу, яку заснували у нас більшовики, повернувши її на те, щоб всякий робив що йому спаде на думку, та на насильство. Тільки злучивши волю з законністю та порядком можливо привести нашу країну до щасливого життя».


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter

.