Бюджет-2016 — жорстка економія на здоров’ї дітей і дорослих

Проект бюджету на 2016 рік викликав справжню бурю — його активно обговорювали депутати, медики і науковці, а пацієнтські організації влаштовували акції під вікнами Кабінету міністрів. До останнього дня жевріла надія, що в Мінфіні почують ці крики про допомогу і відреагують — збільшать видатки на охорону здоров’я.

За рекомендацією ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), держави мають направляти на охорону здоров’я своїх громадян не менше 5% ВВП (валового внутрішнього продукту). Будь-яке зниження призводить до дисбалансу та руйнування системи охорони здоров’я, а медична допомога стає недоступною для більшості хворих. Рік тому, коли затверджували бюджет–2015, на охорону здоров’я виділили 3,8% ВВП. Перед голосуванням урядовці обіцяли, що наступного разу рекомендації ВООЗ обов’язково врахують.

Виступаючи на колегії Міністерства охорони здоров’я, прем’єр-міністр України вкотре закликав до проведення реформи, наголосивши, що «низька тривалість і якість життя стали питанням національної безпеки. На систему охорони здоров’я із Держбюджету виділили майже 4% ВВП. Більшість цих коштів витрачається на оплату комунальних послуг медзакладів та заробітну плату. Решта, у тому числі забезпечення ліками, новітньою апаратурою, впровадження нових технологій — фінансується за залишковим принципом. Це ті виклики, на які треба шукати відповіді».

Довго шукати не довелося. Відповідь захована у проекті бюджету, де на 2016 рік на охорону здоров’я припадає 2,5% ВВП.

Обговорення та голосування в парламенті розділило, а подекуди навіть і пересварило депутатів не лише у коаліції та фракціях, але й у комітетах.

Найбільше обурює те, що зекономили саме на охороні здоров’я. Наприклад, на лікування онкохворих запланували всього лише 6% від потреби.

Фінансування державних цільових програм скорочується з року в рік. Але такого удару хворим, якого завдали чиновники і депутати новим бюджетом, ще не було. Далеко не кожен пацієнт зможе його витримати. За найскромнішими розрахунками, на закупівлю ліків потрібно 8 млрд гривень, а в бюджет заклали всього 3,6 млрд. Це на 600 мільйонів гривень менше, ніж було цього року. Зменшення кількості закуплених ліків буде катастрофічним. Адже ціна на фармпрепарати прив’язана до валюти, а долар за останній рік зріс майже удвічі. Серед тих, хто найбільше відчує «турботу» держави — хворі діти. В першу чергу ті, хто має онкологію та орфанні (рідкісні) захворювання.

Навіть на лікуваннях хворих на туберкульоз, епідемію якого так і не вдалося подолати, заплановано всього 28% від потреби. Лише 9% хворих на вірусні гепатити В і С зможуть отримати ліки наступного року. У більшості країн світу, зважаючи на небезпеку поширення цих інфекційних хвороб та на високу вартість їх лікування, це фінансується із держбюджетів.

У Міністерстві охорони здоров’я не переймаються щодо фінансування на наступний рік. На прес-конференціях і засіданнях круглих столів чиновники звітують про значні досягнення свого відомства. Міністр похвалився, що йому вдалося виконати заплановане приблизно на 80%,а якби парламент не гальмував розгляд законопроектів, то було б на всі 100%.

На думку заступника міністра І. Перегінця, суть реформ не в тому, щоб просити більше грошей. Головне — ухвалити закони про автономізацію медичних закладів та інші, які дають змогу робити реформи. З його слів, на ліки з бюджету охорони здоров’я і раніше витрачалося небагато, тож нічого надзвичайного не відбувається.

Наступного року фінансування галузі зменшиться приблизно на 5%. А фонд ліжко-місць у лікарнях буде скорочено на 25%. Однак все це, зі слів заступника міністра, ніяк не вплине на якість медичної допомоги. Навпаки — цей стресс-фактор стимулюватиме зміни в системі охорони здоров’я.

В Україні затверджено близько 20 державних цільових програм, для виконання яких потрібні кошти не лише на фармпрепарати, але й на інструментарій та діагностичне обладнання. Оскільки проект бюджету цього не передбачав, депутати внесли пропозицію виділити 1 млрд грн на закупівлю медобладнання у рамках державних програм.

Пропозицій було не дуже багато, але стосувалися вони надзвичайно гострих проблем. Однак після ухвалення проекту бюджету стало відомо, що жодна з них не була врахована. Більшість членів профільного комітету, попри активну критику проекту, віддали за нього свої голоси.

Голова комітету з питань охорони здоров’я, член Блоку Петра Порошенка Ольга Богомолець, коментуючи в ефірі одного із телеканалів ухвалений бюджет, сказала, що вона оптимістка і переконана, що охорона здоров’я вже через п'ять років буде сучасною та успішною. Цього можна досягти розвиваючи медичний туризм, який у багатьох країнах світу приносить чималі доходи у бюджет. За ці кошти і Україна зможе модернізувати свою медицину.

Набагато менше оптимізму мають лікарі, які щодня рятують здоров’я і життя маленьких та дорослих українців. Наступного року система охорони здоров’я отримає на 2,6 млрд гривень менше, ніж у нинішньому році, який, погодьтеся, важко назвати успішним або хоча б стабільним у всьому, що стосується медицини.