Миколаїв. Божевільня

Багаторічний конфлікт, що триває всередині колективу, — це непримиренні протиріччя, що виникли в середовищі персоналу Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1. А от реакція влади на розслідування ситуації, що виникла, — це вже, дійсно, як кажуть у народі, дурдом: ані публікації у пресі, ані заяви співробітників компетентним особам не привели до об'єктивного, всебічного розслідування фактів, оприлюднених за підписом десятків лікарів і старших медсестер.

За звинувачення, озвучені медиками на адресу свого керівництва, на лаві підсудних мав опинитися або головлікар — в разі, якщо вони говорять правду, — або його обвинувачі. Але всі на свободі. Психіатрична клініка працює в звичному, можна сказати, нормальному для неї режимі. Про те, що таке норма в українській психіатрії, можна дізнатися зі звернення співробітників до вищих інстанцій. Звернення, яке так і залишилося без адекватної реакції. Головлікар звинувачення відкидає, стверджуючи, що вони не мають під собою жодної підстави.

Зі звернення колективу до губернатора: «За останні 10 років з лікарні звільнилися понад 20 лікарів не пенсійного віку, з них 7 мали досвід ефективного керівництва відділеннями від 1 року до 25 років; 10 — були атестовані на першу та вищу категорії. Причинами майже усіх цих звільнень була нездорова обстановка, створювана головним лікарем. У двох чоловічих відділеннях змінилося за 10 років більш ніж по 10 завідуючих та виконуючих обов'язки. Керівниками відділень призначалися зовсім непідготовлені, такі, що не мають ніякого клінічного досвіду, по суті, випадкові люди: лікар-фізіолог з досвідом роботи у військовому ліцеї, випускники інтернатури, лікарі, які страждають на хронічний психотичний розлад, з частими госпіталізаціями».

От про що  розповів один із тих, хто поставив свій підпис під колективним зверненням:

Я працюю психіатром 36 років. Схема проста. Тривалі роки колектив перебував у такому становищі, коли терпіли-терпіли, мовчали-мовчали, а потім упала та крапля, яка колись буває останньою в кожній посудині. Терпіли, але настав момент, коли люди поскаржилися в обласне управління на його дії щодо хворих.

Були різнопланові порушення з боку адміністратора, постійні, системні, щодо практично всіх сторін діяльності — фінансових та організаційних, кадрових, адміністративних, звичайно, етичні моменти. Це і незаконний збір коштів, вимагання від інвалідів внесків під виглядом благодійності у великих розмірах, абсолютно нічим не мотивоване.

Восени була призначена комісія, в результаті роботи якої виявлено багато порушень, що зафіксовано відповідним чином. Ну і, як це зазвичай буває в подібних випадках, людина пішла на лікарняний.

Ініціативна група підписала свій перший лист губернатору, в якому були детально перераховані всі провали організаційної роботи, масові звільнення (в середньому — 20% на рік), розвал служб. Потім була зустріч керівництва управління з членами цієї групи, котра склала лист. Це були лікарі, начмед і кілька медсестер. Більше ніхто цей папір не підписав, таке рішення було прийнято з огляду на масові звільнення, щоб не підставляти людей під удар.

Наразі вже настала стадія кримінального розслідування щодо нашого листа до губернатора. Йдеться про набагато більш значущі зловживання, ніж махінації з благодійними внесками. Зокрема, про зняття значних коштів із пенсійних рахунків інвалідів у період їхнього перебування в лікарні — нібито на благодійність, проте без належного оформлення. Перш ніж відправляти інвалідів в інтернати, таким чином вилучалися їхні пенсійні кошти. Все це зафіксовано, це вже запротокольовані епізоди.

Колектив розколовся. Частина перебуває під досить серйозним тиском. Всі ми тепер у стані очікування, що ж буде далі. Адже всі розуміють, що ті, хто підписали лист, працювати далі вже не будуть, бо за останні десять років звільняли всіх, хто висловлював іншу точку зору. Коли обласне управління провело аналіз кількості звільнених за останні два роки, там взялися за голову — цифра дійшла до 90. Втім, були періоди, коли звільняли і 125 осіб за рік. В тому числі й лікарів, яких вчать не один рік.

Суть у тому, що адміністратор поставив себе проти колективу і, на жаль, вже давно, з 1996 року. Але особливо ускладнилася ситуація в останні 10 років. Щойно людина потрапляє в немилість, починає отримувати догани, внаслідок чого змушена звільнятися. І для медсестер, і для лікарів схема одна й та сама.

У результаті в лікарні склалася страшна катастрофа з кадрами, працювати нікому. У нас один дитячий психіатр замість п’яти. Також існує проблема браку приміщень: по два лікаря приймають в одному кабінеті, хоча в той же час багато приміщень здано в оренду.

1 лютого з нами зустрівся губернатор. Він повідомив, що розслідування буде проведено і за його підсумками приймуть рішення. Ми просили усунути керівництво на час розслідування у зв’язку з тиском на колектив і спробами замести сліди. Поки що цього не сталося і, судячи з усього, не станеться з невідомих причин.