Госпсуд поклав край військово-промисловій махінації з оборонною нерухомістю

Коли навесні 2014-го новий уряд розгрібав авгієві стайні, залишені попередниками в оборонно-промисловому комплексі, правоохоронці поміж іншого виявили цікавий факт: державне підприємство Міністерства оборони «Укроборонресурси» у 2008 році здало в оренду одному товариству з обмеженою відповідальністю з дуже схожою назвою «Укроборонресурси» комплекс будівель. А в 2011 році частину цих приміщень взяло в оренду у цієї ж приватної фірми, уклавши відповідну угоду, яку завуальовано назвали договором надання послуг зберігання майна. Причому вартість офісного обладнання, переданого поклажодавцем, становила всього 11 тис. грн, а от щомісячна плата зберігачеві — аж 17 тис. грн. За рахунок державного бюджету, звісно. Скільки ж воно натекло за три роки?

Зацікавившись цією схемою, співробітники Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України нарили багато чого цікавого, у зв’язку з чим слідчим управлінням столичної міліції 23 травня 2014 року було відкрито кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем за ст. 364 КК України. Правда, через рік, 3 червня 2015 року, воно було закрите постановою слідчого за відсутністю в діянні складу злочину. Чому так сталося — ми сказати не можемо, оскільки це охоронювана законом таємниця слідства, але відомо, що проведена оперативниками робота даром не пропала, оскільки зібрані ними докази були успішно використані військовою прокуратурою для захисту інтересів держави у господарських судах.

ДП МОУ «Укроборонресурси» було створено профільним міністерством у далекому 1997 році для переробки і використання брухту і відходів чорних і кольорових металів у Збройних силах України. У 2001 році воно отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4 га у Саперно-Слобідському проїзді в Києві, на якій розташовано цілісний майновий комплекс (ЦМК) будівель і споруд. У вересні 2008 року, як уже було сказано, його взяло в оренду ТОВ «Укроборонресурси», але орендодавцем формально вважалося не однойменне ДП, а Регіональне відділення Фонду державного майна України в м. Києві. Саме формально, оскільки рішення про передачу ЦМК в оренду приймав у червні 2008-го тодішній міністр оборони Юрій Єхануров.

Договір укладався терміном на 10 років, тобто до 2018 року, хоча його можна було розірвати раніше. Наприклад, Регіональне відділення ФДМУ могло це зробити через суд у випадку невиконання або неналежного виконання умов угоди. Ним, зокрема, було передбачено, що орендар має право здійснювати реконструкцію отриманого майна і проводити його технічне переобладнання, але тільки з письмового дозволу орендодавця. Крім того, було зазначено, що фірма має право передавати матеріальні цінності в суборенду фізичним і юридичним особам, але, знову ж таки, лише з письмового дозволу органів Фонду держмайна. Особливим пунктом було чорним по білому написано, що протягом усього часу оренди в орендаря не виникає і не може виникати права власності на орендоване майно.

Що ж побачили представники нової влади після перемоги Революції гідності? Виявилося, що в тому комплексі у Саперно-Слобідському проїзді вгніздилися три десятки різних фірм у формі ТОВ, ПП і ФОП, переважно будівельно-ремонтного профілю, однак із жодною з них у законно встановленому порядку не був укладений договір оренди. Ну й, ясна річ, без жодного дозволу Регіонального відділення ФДМУ на суборенду.

Зрозуміло, що для когось експлуатація цього об’єкту стала щедрою корупційною годівничкою, але слідчий слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві кримінальне провадження закрив, а процесуальний керівник, у ролі якого виступав старший прокурор військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України, сприйняв дане рішення як належне. Втім, залишити зовсім безкарним це неподобство теж було надто вже непристойно, через що до Господарського суду Києва було подано позов про розірвання договору оренди.

В ролі позивача виступив військовий прокурор, який діяв в інтересах Державного підприємства міноборони «Укроборонресурси». Відповідачем було ТОВ «Укроборонресурси». Якщо ви ще не заплутались у цих назвах, наберіться трішки терпіння і прочитайте, що третьою особою в цій тяжбі виступав державний концерн «Укроборонпром». Він був створений постановою Кабінету міністрів у грудні 2011 року і відповідно до закону «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» є уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності державних підприємств. А оскільки з 2011 року до складу концерну входить і ДП «Укроборонресурси», то присутність у залі судового засідання його офіційних представників була цілком логічною.

Представники відповідача категорично відкидали усі обвинувачення в порушенні умов оренди, запевняючи, нібито ніякої оренди не було, а з усіма трьома десятками фірм були укладені лише договори зберігання майна. Проте Господарський суд Києва такі пояснення не переконали, і 30 березня 2015 року він ухвалив рішення, яким постановив позов задовольнити, договір розірвати і вилучити у відповідача об’єкт нерухомості. При цьому судді послалися на ст. 783 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору, зокрема якщо він без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Не погодившись із таким рішенням, ТОВ «Укроборонресурси» оскаржило його в Київському апеляційному господарському суді, де намагалося довести, що рішення суду першої інстанції було прийняте при недоведеності обставин і на підставі неналежних доказів, що були отримані без дотримання визначеного законом порядку. Військовий прокурор у свою чергу заперечив, пославшись на те, що наведені ним факти підтверджуються актами перевірок, що були проведені в ході досудового розслідування кримінального провадження, дозвіл на розголошення яких було надано військовою прокуратурою Київського гарнізону.

Так, були залучені фахівці Бюро технічної інвентаризації та Державної архітектурно-будівельної інспекції. Крім того, Державної служби надзвичайних ситуацій — для обстеження протипожежного стану території і приміщень; а також Державної інспекції сільського господарства України — ці вже для перевірки дотримання земельного законодавства. Останні, зокрема, виявили наявність офісно-житлових приміщень для обслуговуючого персоналу різних фірм, у зв’язку з чим констатували нецільове використання земельної ділянки.

Офіційні висновки перелічених вище органів дали підстави Київському апеляційному господарському суду визнати правомірним твердження позивача про те, що відповідач всупереч умовам договору оренди передав частину будівель і приміщень орендованого ЦМК в користування іншим фізичним та юридичним особам без попереднього погодження з орендодавцем. Крім того, виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчили про те, що ТОВ «Укроборонресурси», всупереч узятим на себе зобов’язанням, неналежним чином забезпечувало схоронність орендованого майна і дотримання санітарних норм.

А тому резолютивна частина постанови Київського апеляційного господарського суду проголосила: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції — без змін.