Новини
Ракурс

Вища рада юстиції відновила свою діяльність, керуючись Конституцією як нормами прямої дії

21 жов 2016, 19:31

Зокрема, йдеться про рішення щодо формування суддівського корпусу, процедури надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арештом, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook член ВРЮ Олексій Маловацький, на наступному засіданні рада також додасть до регламенту процедури звільнення суддів (звільнення у відставку, за власним бажанням та в зв'язку з неможливістю виконувати повноваження за станом здоров'я); звільнення суддів (у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку, дій, несумісних із зайняттям посади судді, та непідтвердженням законності джерел походження майна); припинення повноважень судді.

Нагальна потреба в доповненнях до регламенту постала у зв'язку з набранням чинності змін до Конституції України (в частині правосуддя) та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 30 вересня 2016 року, які значно розширили повноваження Вищої ради юстиції, зокрема, докорінно змінили процес призначення та звільнення суддів.

«Поряд із цим регламентація роботи ради в умовах нового правового регулювання потребує удосконалення та деталізації, що було запропоновано у відповідних змінах до регламенту», — вказав О. Маловацький. — Розуміючи необхідність у безперервності виконання функцій держави, Вища рада юстиції на наступному засіданні має намір ухвалити доопрацьовані зміни до регламенту та продовжити виконувати конституційні повноваження».

Водночас неприйняття проекту закону «Про Вищу раду правосуддя» наразі робить неможливим здійснення ВРЮ однієї із найважливіших її функцій — розгляду дисциплінарних скарг на дії суддів.

За словами голови ВРЮ Ігоря Бенедисюка, це пов’язано із необхідністю створення первинних дисциплінарних органів, якими запропоновано зробити дисциплінарні палати. Наразі неприйняття закону створило правовий вакуум у питанні притягнення суддів до відповідальності. Відсутність закону фактично заблокувала процес розгляду дисциплінарних скарг.

Ще одне болюче питання, яке потребує вирішення, — це призначення нових суддів. Через небажання Верховної Ради ухвалювати рішення щодо обрання безстроково суддів, рекомендації щодо яких були направлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, повноваження щодо здійснення правосуддя втратили близько 800 суддів.

Парламентарі не раз наголошували, що мають багато претензій до суддів, рекомендованих ВККСУ. Серед них насправді є чимало одіозних прізвищ. Однак більшість із непризначенців потерпає за компанію. Для решти суддів це означає збільшення навантаження, для громадян — збільшення тривалості розгляду справ, адже справи передаються на розгляд іншим суддям, а процес провадження запускається спочатку.

На сьогоднішній день через втрату суддями повноважень та масові звільнення (майже 1800 суддів подали заяви про звільнення) в Україні не функціонують вже вісім судів. Це суди, де немає жодного судді, який має право здійснювати правосуддя. П'ятирічний термін повноважень сплив у 926 суддів. Такі цифри були озвучені під час спільного брифінгу голови Ради суддів Валентини Сімоненко та голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка. До кінця року цифра паралізованих судів може збільшитися в рази.

Виникнення такої ситуації прогнозувалося представниками судової влади. Водночас 30 вересня набули чинності зміни до Конституції України в частині правосуддя. Перехідні положення Конституції визначили, що парламент має передати нерозглянуті рекомендації та матеріали ВККСУ до Вищої ради юстиції, яка має вирішити питання про призначення цих суддів.

Відповідно до закону, Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі мала би вирішити питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфкомісії суддів України. Однак станом на 20 жовтня  матеріали із Верховної Ради України до ВРЮ не надійшли. Цю інформацію голова ради підтвердив під час брифінгу після засідання ВРЮ.

Ситуація загострилася настільки, що Вища рада юстиції направила відповідне звернення на адресу парламенту, в якому наголосила на необхідності забезпечити виконання Верховною Радою приписів закону щодо направлення до ВРЮ матеріалів.

Не отримавши відповіді від народних обранців, Вища рада юстиції на засіданні 20 жовтня ухвалила зміни до свого регламенту, наголосивши на планах застосовувати норми закону «Про судоустрій і статус суддів», а також норми Конституції України як норми закону прямої дії.

Як повідомили «Ракурсу» у прес-службі органу, планується, що ВРЮ перед призначенням кожного із цих суддів проведе перевірку і може відмовити у призначенні судді у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням, а також через порушення порядку призначення судді на посаду.

Тож до здійснення цієї функції ВРЮ підготувалася. Залишилося лише змусити дотримуватися закону сам парламент.

Вища рада юстиції вже оголосила про проведення наступного засідання 26 жовтня, на якому планує розглянути клопотання заступника генерального прокурора України Юрія Столярчука про продовження строку тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя судді господарського суду міста Києва Алли Пригунової у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк:

Внесені зміни до регламенту спрямовані на те, щоби Вища рада юстиції могла продовжити свою діяльність з урахуванням законів України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», «Про судоустрій і статус суддів» та перехідних положень до цих законів. Таким чином, рада зможе розпочати розгляд матеріалів щодо призначення суддів, у яких сплив строк повноважень, але рекомендації ВККСУ щодо яких не були розглянуті Верховною Радою України. Крім того, у регламенті визначено процедури надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом, тимчасове відсторонення та ін.

Робота Вищої ради юстиції не зупиняється. Наступне засідання відбудеться за тиждень. Буде розглянуто питання інших змін до регламенту. Крім того, відповідно до ухвалених сьогодні змін ми розглянемо подання про продовження строку відсторонення судді від здійснення правосуддя.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter




Загрузка...