Розстріл у Княжичах: підозрюваного ніяк не можуть довезти до суду

12 січня Апеляційний суд м. Києва зробить чергову спробу визначитися щодо запобіжного заходу одному з обвинувачених у гучній справі про розстріл у Княжичах. Розгляд справи обіцяє багато цікавого, якщо виходити з того, що вже на нинішньому етапі кількість дивовижних навіть для нашої правозастосовної практики нюансів зашкалює.

Хід слідства прокоментувала для «Ракурсу» адвокат Ігоря Касяна Марія Островська:

— Слухання апеляційної скарги на утримання під вартою переносилося двічі. Вперше (19 грудня 2016 року) — з огляду на «непередачу» матеріалів справи з першої інстанції та «незабезпечення» доставки підозрюваного з ізолятора тимчасового утримання. Водночас справа з Шевченківського суду пішла 16 грудня, а в апеляцію нібито потрапила 19 грудня. Можна подумати, кур'єр два дні їздив містом із документами такого рівня резонансності, транспортуючи справу з однієї вулиці на іншу. І це нікого з системи правосуддя не здивувало і не обурило.

Вдруге (29 грудня 2016 року) — чергове недоставлення підозрюваного, як зазначено в журналі судового засідання, «з невідомих суду причин». Суду невідомо, а адвокату відомо. Апеляційний суд робив заявку на конвоювання підозрюваного за адресою СІЗО, знаючи, що той перебуває в ІТТ. Ось таке «задзеркалля». Підтвердження цьому є в матеріалах справи, оскільки сторона захисту заздалегідь подавала письмову заяву в апеляцію, вказуючи місцезнаходження підозрюваного і точну адресу ІТТ, щоб ніхто не заплутався. І в засіданні я окремо акцентувала на цьому факті.

Таким чином, з моменту подачі нами скарг Апеляційний суд м. Києва вдається до всіляких процедурних маніпуляцій, щоб не розглядати справу. Просто судді не готові взяти на себе відповідальність за підтвердження законності утримання під вартою людини, про застосування до якої запобіжного заходу не надано жодного аргументу... А технічні порушення, на їхній погляд, можна розмити колективною відповідальністю, нібито «кур'єр не доніс», «конвой не довіз».

На другому засіданні 29 грудня 2016 року вже з перших слів суддів було зрозуміле їхнє завдання — перенесення розгляду. Як сторона захисту не наполягала на розгляді апеляційної скарги за відсутності підозрюваного, доставка якого не залежить ані від нього самого, ані від адвокатів, — засідання відклали повторно.

Тільки в нашій спотвореній системі правосуддя апеляційний перегляд законності утримання людини під вартою залежить від її фізичної доставки в зал судового засідання, яка штучно блокується. Години пішли на те, щоб переконати суд все-таки розглянути питання про законність перебування під вартою підзахисного, оскільки це порушує його конституційні права на захист і на апеляційний перегляд судового рішення першої інстанції. Але ні.