Сергій Козьяков про конкурс до Верховного суду: Прейскуранта немає й не буде, тому в декого з учасників здають нерви

Розповісти про хід підготовки до конкурсу до Верховного суду «Ракурс» попросив Сергія Козьякова, голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

— Сергію Юрійовичу, з наближенням конкурсу до Верховного суду пристрасті розпалюються, ходять наполегливі чутки, зокрема, про те, що результати тестів буде знищено незабаром після підбиття підсумків, мало не на другий день...

— Взагалі-то чутки, пов'язані з конкурсом, почали поширюватися ще влітку. Ось, наприклад, дуже популярні чутки були на тему, що такі юристи як Філатов, Петренко, Онищук, Козьяков, братимуть участь у конкурсі до Верховного суду і, звісно,  претендуватимуть на посаду голови ВС. Пізніше була запущена чутка, що під моєю егідою створено тренінговий центр для підготовки кандидатів. А от іще дуже популярна чутка про те, що вже готові списки переможців. Але що цікаво: жоден кандидат досі не впевнений, що, приміром, правильно відповість на 120 питань тесту. Хвилюються всі без винятку. Знайдіть хоча б одного, хто спокійний як удав і переконаний у своїй перемозі. Не знайдете. Ми також знаємо, що перед Новим роком на ринку з'явилися запитання, які нібито будуть у тесті. Ми спочатку попередили кандидатів про те, що це афера. І потім одразу виклали на сайт першу частину запитань. Друга й остання повна версія списку запитань з'явиться сьогодні.

Щодо того, що ми збираємося знищити результати тесту, то це вже не просто чутки, це — наклеп. Вимовляю це слово спокійно й зі знанням того, що 95% всіх чуток про конкурс до Верховного суду створюється в тому місці судової системи, де працюють люди, які не знайомі з поняттям «конкурс». Мета проста — дискредитувати конкурс ще до його початку й постаратися зберегти власний status quo в судовій системі. Тож чекаємо на появу чуток про те, що ми п'ємо кров невинних немовлят.

Тести заповнюватимуться на паперових носіях, які зберігатимуться стільки, скільки належить відповідно до законодавства, що регулює ведення архівів.

Ми розглядали різні варіанти: виконувати тести на комп'ютері або на паперових носіях. За моїм особистим наполяганням ми зупинилися на другому варіанті. Тож якщо хтось із зацікавлених осіб захоче, щоб згодом було заведено кримінальне провадження, в рамках якого перевірять паперові носії тестів, то правоохоронні органи завжди матимуть таку можливість.

А тим, хто чутки вигадує, потім їх поширює, а потім сам же в них і вірить, коли вони до нього повертаються, раджу готуватися до питань про його доброчесність на співбесіді в другому турі. Якщо, звісно, вдасться гідно скласти тест і написати практичне завдання. І мало не забув: Комісія також враховуватиме результати проходження психологічного тесту в чотирьох частинах.

До речі, іноді мені здається, що якби Комісія вивісила на вході в будівлю прейскурант проведення конкурсу, то жодних чуток не було б. Але прейскуранта немає й не буде. Тому й нерви у декого з учасників здають.

— Ще виникають побоювання через те, що учасники конкурсу будуть позбавлені можливості підстрахувати себе від підтасування, зафіксувавши результати свого тесту. Можливо, щоб уникнути зайвої напруженості й підозр, варто було б дати можливість учасникам конкурсу відсканувати свої результати?

— Почнімо не з підозр на нашу адресу, а, навпаки, з наших підозр на адресу деяких учасників, для яких є реальні підстави.

Під час кваліфікаційного оцінювання навесні минулого року судді залишали аудиторію, в якій проходив тест або практичне завдання, а після повернення дуже швидко виконували завдання, причому навіть із тими друкарськими помилками, які були в перекладі першоджерела.

У всьому світі при проведенні аналогічних процедур носії, за допомогою яких можна отримати підказку, вилучаються. Тож нехай — поки необґрунтовано — підозрюють нас і надалі. А ми теж і надалі підозрюватимемо — вже обґрунтовано. Це наша робота.

Якщо хтось побоюється, що хтось щось їм зіпсує, то нагадаю, що результати тестів будуть негайно відскановані й відразу потраплять у систему. Тож у разі, якщо в когось виникають сумніви, слід звертатися до НАБУ з відповідною заявою, і нехай НАБУ нас перевірить.

І ще кілька слів про напруженість і підозри. Вся нормативна база в нас на сайті. Окремий розділ присвячений відповідям на запитання. І, нарешті, ми підготували велику кількість коротких роликів і коментарів у професійній юридичній пресі, в яких члени Комісії роз'яснюють недостатньо зрозумілі моменти. Просте запитання: чи є така практика в інших конкурсах, що проводяться в країні?

— Але можна дозволити фіксувати свої результати на певному етапі — вже після закінчення тестування, безпосередньо перед здачею роботи.

— Подумаємо про це. Можливо, поставимо людину, яка фотографуватиме роботи під час здавання. Не виключено, що це робитимуть члени Громадської ради доброчесності. Щоправда, чи захочуть усі учасники конкурсу, щоб їхню роботу фотографували треті особи?

— Яким чином і до якого етапу забезпечуватиметься анонімність учасників конкурсу?

— Учасник зайде в зал, його особу перевірять, потім комп'ютер у випадковому режимі сформує його код. Сам учасник занесе цей код на сторінку зошита тесту. Потім у комп'ютері ми роз'єднаємо прізвища й цифри коду. Носії з ними зберігатимуться в різних місцях, заклеєні в сейф-пакет. За всім цим ретельно стежитимуть іноземні спостерігачі, донори, члени Громадської ради доброчесності, преса.

— Як зробити, щоб імена учасників конкурсу не стали відомі передчасно?

— Поки що є два варіанти. Перший: одразу ж після проходження тесту негайно оприлюднити результати. Другий варіант — оприлюднити результати разом, як і передбачає закон, який вказує, що тест і практичне завдання — це єдиний етап. Щодо цього питання ми ще не ухвалили остаточного рішення.

Кожен із цих варіантів має «за» і «проти», і поки що в нас триває дискусія.

Підозрілість, зокрема явну, ми сприймаємо. Нам відомі всі точки зору, але враховувати їх чи ні — це вже наша зона відповідальності, оскільки конкурс проводимо ми.

Ми більше за інших хотіли б, щоби все пройшло прозоро, так, як і має бути. Дуже серйозно вивчаємо практику аналогічних конкурсів, що проводяться в нашій країні. Вважаю, що ми принаймні нічим не гірше. Підтвердженням тому служить відсутність реальної конструктивної критики. Чутки не беруться до уваги. І, нарешті, у нас є аналітика наших закордонних колег, зокрема неприємна, про деякі події, що мали місце в минулому. Я особисто, інші члени Комісії та провідні менеджери маємо жорстку установку цього уникнути.

— Чи буде можливо оскаржити рішення Комісії?

— Тільки фінальне рішення. А на етапах — ні.

— Значна частина результатів цього конкурсу — це не те, що можна чітко виміряти, а, по суті, оціночне судження, ви згодні?

— Так, це так. Але наші оціночні судження відрізняються від оціночних суджень в інших конкурсах. У нас це все дуже ретельно, детально й широко прописано в нормативних документах. Детально на десятках сторінок описана методологія щодо кожного етапу та кожній процедурі. Будь-який охочий може ознайомитися з цим і зрозуміти, чому виставлена ​​та чи інша оцінка. Я наполегливо раджу вивчити ці документи, а потім вже роздавати навмисно емоційно забарвлені оцінки.

— Яке співвідношення професійних та інших критеріїв — за балами?

— На оцінку професійного критерію відведено 500 балів із тисячі. Етика, доброчесність — по 250.

— Якщо казати про терміни, наразі все йде за планом? Конкурс розпочнеться 30 січня?

— Ні, тести відбудуться 16 лютого, практичне завдання — 21 лютого.

— Причина в тому, що «суміжні» відомства не вклалися в терміни зі спецперевірки?

— Так, але ми сподіваємося вирішити цю проблему найближчими днями.