Медперсонал може бути скорочено на третину

З 1 січня 2017 року зросла не лише мінімальна зарплата (до 3200 грн), а й посадові оклади працівників охорони здоров'я — в середньому на 40%. Однак поділити радість із медиками навряд чи вдасться, адже в Україні очікування й реальність чомусь рідко збігаються, а диявол добре навчився ховатися в деталях. Як і прогнозували багато хто з експертів, тепер 3200 грн отримують і санітарка, і молодий лікар.

Що ж сталося? Оклади бюджетників обчислюють за тарифною сіткою (в якій 25 розрядів: чим вища посада, тим вище розряд і відповідні коефіцієнти). Якщо раніше за основу брали мінімальну зарплату, то тепер формулу змінили й коефіцієнт множать не на підвищену зарплату в 3200 грн, а на прожитковий мінімум в 1600 грн. Така хитра арифметика призвела до того, що, наприклад, санітарка, яка має перший розряд і оклад в 1600 грн (тепер їй дотягують до мінімальної зарплати в 3200 грн) і сімейний лікар з 11-м розрядом і зарплатою в 3150 грн заробляють однаково.

Таких прикладів зрівнялівки можна навести безліч. Оклад лікаря-інфекціоніста без категорії визначається за Єдиною тарифною сіткою за десятим тарифним розрядом, який з 1 січня 2017 року становить 2912 грн. Також лікар-інфекціоніст через шкідливі умови праці має право на підвищення зарплати в розмірі 15%, тож його заробітна плата становитиме 3348,8 грн. Посадовий оклад сторожа, який визначається за першим тарифним розрядом, становить 1600 грн. З 1 січня 2017 року йому проводиться доплата до мінімальної заробітної плати в 3200 грн.

У Мінфіні зі сформованою ситуацією пропонують «боротися» за допомогою премій і надбавок на місцях, але де головним лікарям брати на це гроші, не уточнюють.

Можна було б порадіти хоча б за санітарок, прибиральниць, медсестер, сторожів, однак і тут не все так просто. Адже достатнього фінансування на підвищення заробітної плати немає. Тому якщо не вирішувати проблему оперативно, констатують експерти, варто очікувати на серйозне скорочення медичного персоналу — більш як на 30%. А поки медперсонал переводять на 0,5 або 0,25 ставки.

Для вирішення питання оплати праці медичних працівників минулого тижня парламентський комітет із питань охорони здоров'я провів круглий стіл, де були присутні в. о. міністра охорони здоров'я, президент Академії медичних наук України, директора інститутів АМНУ, представники медичних профспілок, керівники обласного управління охорони здоров'я, головні лікарі, депутати обласних рад, а також заступник міністра фінансів, який після свого виступу «про те, що Мінфін зробив благо всім і збільшив мінімальну зарплату до 3200 грн», пішов з круглого столу, так і не почувши про проблеми з перших вуст.

У держбюджеті на 2017 рік у складі медичної субвенції місцевим бюджетам було передбачено додаткові кошти для забезпечення підвищення заробітної плати медиків. Однак, за словами Вікторії Коваль, голови профспілки працівників охорони здоров'я України, цих грошей недостатньо ані на підвищення зарплати, ані на проведення диференціації відповідно до індексації зарплати: «На Волині бракує 103 млн грн, у Дніпрі — 233 млн, в Житомирській області — майже 62 млн грн».

Експерт також відзначила, що лікарі можуть залишитися без надбавок, які є зараз. «На первинному рівні планують знищити надбавку за вислугу років, за категорію... Водночас навантаження на лікаря збільшать. Якщо раніше на одного лікаря припадало 1200–1500 пацієнтів, то тепер — 2000. Ситуація складна, медичні працівники збираються виходити на акції протесту», — каже Коваль.

Не дивно, що в ситуації руйнування того, що лишилося від медичної галузі, люди в білих халатах залишають державні та комунальні установи, йдуть у приватний сектор або вчиняють більш радикально — шукають кращого життя за кордоном. А якщо врахувати, що в районах, селах нестача забезпечення медичними працівниками становить до 30%... Про яку якість і доступність медичної допомоги для громадян може йтися? Реформувати вже буде нічого й ні з ким.

«Ми отримали додаткові гроші, але їх ледве-ледве вистачає лише на підвищення зарплати до 3200 грн. На проведення диференціації, на жаль, коштів бракує, — каже Анжела Купливанчук, в. о. Директора департаменту економіки та фінансової політики МОЗ. — Зараз ми збираємо відомості з обласних бюджетів, щоб дати Мінфіну чіткі цифри, всі розрахунки щодо потреб на диференціацію зарплат». Експерт також уточнила, що наразі, на жаль, майже всі надбавки, премії, які враховували складність, шкідливі умови праці медиків, вислугу років, зараховуються в межах 3200 грн.

Ще один момент, який викликає велику стурбованість на місцях у керівників закладів охорони здоров'я. Раніше медики, які заміщають своїх колег, що пішли у відпустку або на лікарняний, отримували додаткові гроші за відпрацьовані понад норму години. Тепер медперсонал масово відмовляється підміняти своїх колег: вони в будь-якому разі отримають 3200 грн.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я, на завершення зазначила, що чекає від МОЗ остаточних цифр щодо фонду заробітної плати, якого бракує, від усіх областей і звертатиметься до бюджетного комітету парламенту з проханням допомогти уряду знайти фінансування й подати зміни до держбюджету.

Чи буде мегаважливе питання щодо оплати праці медпрацівників вирішене найближчим часом? Поки що на порядку денному засідань ВР цього тижня є безліч законопроектів щодо будь-яких галузей, крім медицини. А якщо подивитися на статистику, парламент цього скликання ухвалив лише три (!) закони в галузі охорони здоров'я, а низка важливих законопроектів (багато з яких роками) продовжують чекати свого часу. Чи варто дивуватися, що ситуація в українській медицині залишається все такою ж невтішною?