«Нафтогаз» практично взяв під повний контроль оператора ГТС «Укртрансгаз»

Попри видимість відділення функцій оператора газотранспортної системи (ГТС) від видобутку і продажу, НАК «Нафтогаз України» практично повністю підпорядкувала собі чинного оператора ГТС — ПАТ «Укртрансгаз». Це вдалося правлінню «Нафтогазу України» після звільнення президента «Укртрансгазу» Ігоря Прокопіва та введення до складу правління ПАТ «Укртрансгаз» і на ключові адміністративні посади представників «Нафтогазу».

Крім того, «Нафтогаз» оголосив про початок пошуку нового глави «Укртрансгазу» й озвучив вимоги до претендентів, основною з яких стала робота на керівній посаді протягом 10 років у компанії-операторі газотранспортної системи.

Схоже, умови прописані під чергового іноземного керівника стратегічним українським підприємством. Хоча нове правління «Укртрансгазу» призначено «Нафтогазом» на тримісячний період, НАК за цей час розраховує практично створити заміну чинному оператору ГТС — ПАТ «Магістральні газопроводи України» — і передати йому основні активи ГТС і функції оператора газотранспортної системи країни.

Менеджмент «Нафтогазу» наполягає на залученні іноземного зацікавленого партнера для збереження прибуткової роботи ГТС і після закінчення контракту з російським «Газпромом», дія якого спливає 31 грудня 2019 року. «Газпром» не лише заявляє, що не потребуватиме українських газотранспортних послуг (у 2016 році транзит по ГТС України перевищив 70 млрд кубометрів) після 2019 року, а й домагається дозволу Єврокомісії на повне завантаження своїм газом газопроводу (дном Балтійського моря) «Північний потік-1» і будівництво «Північного потоку-2». Це суперечить вимогам Третього енергетичного пакета, який передбачає, що продавець (видобувна компанія, якою є «Газпром») не може одночасно бути й оператором ГТС.

У такий спосіб передбачається обмеження монопольних прав продавця-оператора газопостачань. «Газпром» іде на всілякі хитрощі й деякі поступки за діючими довгостроковими контрактами, щоб домогтися виключення з цього правила. І багато країн ЄС фактично вже не проти надання «Газпрому» додаткових функцій. Тим більше що «Газпром» веде активну пропаганду проти використання наявних газотранспортних маршрутів через Україну і Польщу, мотивуючи їх необов'язковістю і додатковими витратами на транзит газу через треті країни, що лягає тягарем на споживачів російського газу в ЄС.

Є інформація про те, що на майбутньому саміті G7 (25–27 травня 2017 року) глава «Нафтогазу України» має намір заявити з трибуни, що українська ГТС — найбільш оптимальний варіант, і що потрібно блокувати «Північний потік» — і перший, і планований другий. Звичайно, це в інтересах нашої країни. На відміну від інших виношуваних планів «Нафтогазу» — запровадження повного управління «Укртрансгазом» і потім фактичної приватизації української ГТС через передачу акцій іноземної компанії — учаснику ПАТ «Магістральні газопроводи України» — без участі Кабміну, президента і Верховної Ради.

Наскільки відомо, глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв не впевнений у підтримці Кабінету міністрів і президента. Але з 1 квітня — дня набуття чинності новим статутом НАК — він не надто потребуватиме її. У всякому разі, Кабінету міністрів (хоча Кабмін і є засновником і поки що єдиним акціонером НАК, а НАК — акціонер «Укртрансгазу» і «Укргазвидобування»).

Новий статут «Нафтогазу» і запроваджені правила корпоративного управління в компаніях, що входять до групи «Нафтогаз України», передбачають фактичну автономність у прийнятті рішень. Основні рішення узгоджуються з наглядовою радою НАК, до складу якої сьогодні входять троє екс-менеджерів британської BP і лише двоє представників від уряду — акціонера «Нафтогазу». До речі, трохи більше двох років тому в державному ПАТ «Укргазвидобування» (видобуток близько 14,5 млрд кубометрів на рік) саме таким чином Коболєв встановив контроль над видобутком держкомпанії, і тепер вона продає весь видобутий газ тільки «Нафтогазу» для подальшого перепродажу населенню і підприємствам теплокомунальної енергетики.

Якщо за вказаний тримісячний строк Коболєв не встигне створити нове ПАТ на базі ГТС, тобто «Укртрансгазу», із «зацікавленими інвесторами», далі піде довгий процес реформування, реанімації газотранспортної системи і, можливо, часткова консервація незатребуваних газотранспортних потужностей і підземних сховищ газу. А зацікавлені інвестори (це, наскільки відомо, — італійська проросійська Snam) готові вкласти в ГТС — для транзиту газпромівського газу територією України — до 2 млрд дол. Тримісячний період створення нового оператора ГТС необхідний «Нафтогазу» і через те, що до його закінчення очікується рішення Стокгольмського арбітражу в суперечці «Газпрому» з «Нафтогазом України», зокрема про умови так званого транзитного контракту від 2009 року. «Нафтогаз» розраховує на рішення арбітрів на свою користь. Але і «Газпром» каже про впевненість своїх арбітражних позицій.