Народна біржа бурштину, або Соцмережі як інструмент трафіку на ринки Азії та Європи

У журналістів більше немає потреби їхати особисто в бурштинові регіони задля того, аби зняти фотографії марсіанських ландшафтів чи поспілкуватися з місцевими. Все це можна зробити у соцмережах, адже практично весь процес видобутку сонячного каменю щоденно фіксується та викладається у тематичних бурштинових групах. Ніхто з причетних не турбується про ідентифікацію особистості копача чи скупника правоохоронцями — щоденно з’являються все нові й нові обличчя дорослих і дітей, для яких «копати картоплю» не тільки прибуткова справа, а й безкарна і по-своєму популярна.

Тому у соцмережах успішно та активно діє низка груп, де відкрито домовляються про купівлю чи продаж бурштину, обладнання для видобутку, перевезення сонячного каменю в інші регіони та країни, обговорюються нові партнери по бізнесу на предмет надійності. І навіть попри те, що 16 травня президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони України, заборонивши російські соціальні мережі, бурштинові біржі продовжують працювати.

«Ракурс» промоніторив останню ситуацію у тематичних групах «ВКонтакте» — схеми й далі працюють. Користувачі налаштували свої VPN, встановили браузер Tor, а також заговорили про необхідність розширення — створення нових груп у Telegram і Facebook.

«ВКонтакте» з покупцями-продавцями з Азії та Європи

«ВКонтакте» наразі залишається центральною соцмережею для осіб, які шукають ринки збуту бурштину в інтернеті. Окрім загальновідомої групи «Клондайк» тут створено багато інших спільнот — не менш цікавих та важливих. Наприклад, у спільноті «Янтарщики» активні скупники сонячного каменю обговорюють людей, з якими вони ще не працювали, пишуть рекомендації або скарги. І хоча мешканці бурштинових районів Рівненщини кажуть, що у соцмережах переважно «працює» молодь, дрібні скупники або люди, котрі шукають, де товар можна продати дорожче, все ж ці спільноти — приклад реальної народної біржі бурштину зі своїми правилами, цінами, фейс-контролем, репутацією та шахраями.

Наприклад, дрібні продавці чи ті, хто здає в оренду або продає спеціальне обладнання, спочатку домовляються через «ВКонтакте» чи Viber про доставку певної партії, а потім просто надсилають товар «Новою поштою». Звичайно, що у більшості випадків скупники зустрічаються напряму, наприклад, у Рівному чи Луцьку, але використання «Нової пошти» — стабільна практика, про що скупники відкрито пишуть у бурштинових спільнотах.

Також у цих спільнотах щоденно з’являються повідомлення на зразок «Постійно продаємо український бурштин», «Доставляємо ваш товар з України в Росію». Країна доставки може змінюватися, від чого варіюється і ціна. Так, минулого року вартість транспортування 1 кг бурштину в РФ коштувала 35 дол., а з Росії у Китай — 150 дол.

Однак оголошень про перевезення в Росію цьогоріч поменшало — в порівнянні з польським напрямком. Дійшло до того, що користувачі відкрито пишуть: «Перевезу бурштин в Польщу з гарантіями», «Продам бурштин у Польщі», «Куплю біле каміння у Польщі». Схему перевезення товару в Польщу «Ракурс» вже описував у статті «Ситуацію з бурштином взяли під контроль — депутати і кримінал».

Учасниками тематичних спільнот «Бурштин, янтарь, amber» є іноземці — більшість з них китайці, які навчаються/працюють/живуть в Україні чи Росії. Ймовірно, вони є складовою міжнародного трафіку. Час від часу громадяни Китаю самостійно приїжджають у Київ або на Рівненщину та скуповують партію бурштину, попередньо подаючи оголошення на своїй сторінці у соцмережі.

На умовах анонімності «Ракурсу» повідомили, що скупники виходять на українських студентів, які навчаються за програмами обміну в Китаї, пропонуючи їм значні суми за пошук нових контактів для продажу бурштину. Отже, учасники «народної біржі» діють масштабно — шукають виходу на будь-якого іноземця, на нові ринки збуту.

Цікавляться українським бурштином, окрім Китаю та Польщі, переважно громадяни ОАЕ, Туреччини та Кувейту.

Шахраї та поліція — неодмінна складова бурштинового бізнесу в соцмережах

Після появи спільнот, що слугують платформою купівлі-продажу сонячного каменю, як і в будь-якому мікросвіті, з’явилися й бурштинові шахраї. Інколи з шахраями, що живляться з колег-авантюристів по нелегальному бізнесу, трапляються доволі кумедні випадки. Наприклад, у спільноті «Янтарщики» один скупник писав, як йому «Новою поштою» надіслали на пробу першу партію товару-сирцю — щебеню, та ще й вимагали оплати. Щебінь той залишив собі, бо «у будівництві все згодиться».

Однак трапляються куди серйозніші історії. Наприклад, вже кілька місяців скупники розшукують афериста, який займається перевезенням товару з Гонконгу в Китай. Людям, які знайдуть та привезуть його в Україну, обіцяють 100 тис. дол. винагороди.

Час від часу скупники описують інші свої пригоди — про те, як злодії у соцмережах домовились про зустріч для купівлі товару, а потім за допомогою електрошокера відібрали і гроші, і товар. Хоча така ситуація, зважаючи на всю нелегальність бізнесу, не може викликати подив.

Там, де сформувався певний ринок, почали з’являтися й супутні сервіси, тотожні онлайн-шахрайству. Тут все просто й не треба електрошокерів. Наприклад, з’явилися користувачі, які за грошову винагороду розповідають новачкам, як увійти в бурштиновий бізнес. Ті ж самі люди продають бази даних ймовірних покупців з Китаю. У більшості випадків це загальновідома база користувачів-іноземців «ВКонтакте», які були помічені хоча б в одній з бурштинових груп, є у «друзях» скупників чи у спільнотах, пов’язаних з тематикою доставки товарів з Китаю.

Разом зі скупниками, продавцями бурштину, аферистами, шахраями-консультантами та простими спостерігачами у бурштинових спільнотах в соцмережах працюють правоохоронці. Чи працюють вони сумлінно, на кого, та куди зникає вилучений бурштин — це вже інші питання. Втім, інколи скупники скаржаться, що такий-то учасник спільноти домовився про зустріч з метою придбати товар, а тоді — «випили кави, сіли в машину, я показав бурштин, а він мені — ксиву».

Тому, як і в будь-якому нелегальному бізнесі, тут також потрібні свої елементи безпеки. І у цій сфері бурштиновий онлайн-ринок розвивається. Нещодавно з’явилися повідомлення про нову послугу — озброєний супровід та охорона під час «зустрічей». Не виключено, що ця «озброєна охорона» одного дня натрапить на правоохоронців, які намагаються викрити скупників бурштину.

Хто вони — аудиторія бурштинових спільнот у соцмережах

Яскраво демонструє пересічного учасника бурштинових груп у соцмережах найбільша за чисельністю спільнота «Клондайк». Тут щоденно з’являються повідомлення про чималий врожай «картоплі», публікуються фото бурштинокопачів, зокрема й дітей, фотографії грошей, отриманих за товар, нових автомобілів, мотоциклів та всього, чим хочуть похвалитися молоді люди. Переглянувши профілі учасників цих спільнот, можна констатувати, що більшість з них — молодь, коло інтересів якої прикуте до груп на кшталт «Бандитский двор» і подібних, де демонструється модель поведінки «справжнього чоловіка». Звичайно, у бурштинових групах є й серйозні скупники, які намагаються зайвий раз не світитися, а просто торгувати, знаходити нових покупців та нові шляхи транспортування за кордон. Однак переважно бурштинові біржі у соцмережах — місце зустрічі та спосіб ведення онлайн-бізнесу молодих старателів.

Мешканці Клесова та Володимирця, що на Рівненщині, розповіли «Ракурсу», що атрибутами місцевої молоді, яка активно втягнена у видобуток, обробку та продаж бурштину, є легкі гроші і, як наслідок, — алкоголь, наркотики, автомобілі, азартні ігри та зброя. Місцеві зазначають, що зі 100% юних бурштинокопачів максимум 30% планують і бачать своє життя поза сонячним камінням, усвідомлюючи, що рано чи пізно треба буде залишити нелегальний бізнес. Така молодь «копає картоплю» тихо, їх не чути, вони не купують дорогих автомобілів, а відкладають, реєструються приватними підприємцями та з часом намагаються переорієнтуватися.

Разом з тим, на думку мешканців Клесова, значна частина місцевого молодого покоління втрачена через бурштин. У регіоні зросла кількість ДТП — немає місяця, щоб хтось з молодих бурштинокопачів не розбився. У Володимирці підлітки — юні бізнесмени — програють на ігрових автоматах величезні суми грошей, «зароблені» на клондайку.

«Підлітки на своєму рівні, але старші не кращі», — резюмують місцеві.

Найближчими роками ми побачимо, чи адаптоване молоде покоління та дорослі з бурштинових регіонів, які або копають, або продають товар, до реалій сьогодення. Наразі ж триває і видобуток бурштину, і його продаж, зокрема й за допомогою соцмереж.