Стрілочники з МОЗ, або Звіт, якого ще не було

Стаття про результати аудиту Рахунковою палатою держзакупівель лікарських засобів за допомогою міжнародних організацій (який має у своєму розпорядженні «Ракурс») викликала чималий резонанс. Акт аудиту займає майже 500 сторінок і містить позбавлені емоційності цифри. Ви не знайдете в цьому документі висновків — лише констатації перевірників. З офіційними висновками можна буде ознайомитися пізніше — у звіті Рахункової палати.

22 серпня для розгляду матеріалів цієї перевірки відбулася колегія Рахункової палати, яка ухвалила проект звіту в загальних рисах. Далі, згідно з процедурою, протягом трьох тижнів документ доопрацьовується, і тільки після цього звіт публікується. Тому супероперативна новина на сайті МОЗ цього ж дня дещо здивувала:

22 серпня Рахункова палата представила звіт щодо ефективності закупівель ліків через міжнародні організації. «Економічну ефективність закупівель ліків через міжнародні організації, на якій постійно наголошує уряд, підтвердили аудитори Рахункової палати, — стверджує в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. — Це вчергове доводить, що, незважаючи на супротив фармацевтичних ділків, які роками заробляли на закупівлях ліків для українців, ми рухаємося в правильному напрямку, а українці отримують більше якісних ліків».

-->-->

Вкотре піар-служба МОЗ спрацювала на випередження. Неважливо, що звіту як такого ще немає — навіть проект остаточно не оформлений. А також є великі запитання до методики підрахунку, внаслідок якого вийшла економія бюджетних коштів, виділених на закупівлю ліків, до 40% (до речі, цей момент ще буде вивчатися). Акцентувавши увагу на одному позитивному аспекті, профільне міністерство побіжно вказало на промахи:

Разом із тим, Рахункова палата надала низку зауважень щодо внутрішніх процесів та процедур, над якими зараз працює команда МОЗ.

Відповідно до висновку Рахункової палати, однією з найбільших проблем закупівельного процесу на сьогодні є недосконалий облік залишків ліків, а також розрахунок потреб у регіонах. Лікарні невчасно інформують МОЗ про наявність ліків та їхній термін придатності, що заважає вчасно перерозподілити наявні ліки з регіонів, де вони є, в регіони, де вони закінчилися. Таким чином вдалося б уникнути ситуації, коли в деяких регіонах лікарні «списують» невикористані ліки, що є нераціональним використанням державних коштів.

Судячи з акту аудиту, описані проблеми дійсно мають місце, але чомусь у цій публікації МОЗ не менш нагальні питання залишилися за кадром. Так, «Охматдит» вже давно б'є на сполох через постачання непридатних ліків на мільйони гривень. Річ у тім, що препарати для лікування онкохворих дітей, закуплені за гроші бюджету 2015 року, були поставлені в дитячу лікарню тільки в листопаді 2016-го, у деяких ліків на той момент термін придатності закінчувався або сплив.

На початку липня, коли генеральний прокурор Юрій Луценко в кулуарах парламенту повідомив, що ГПУ перевіряє процес закупівлі ліків Міністерством охорони здоров'я, зокрема, факти постачань прострочених ліків в «Охматдит», МОЗ тут же відреагувало, поклавши всю відповідальність за ситуацію, що склалася, на робочу групу:

Те, що тепер на складі «Охматдита» лишаються непридатні до використання препарати, — відповідальність виключно робочої групи, яка узгоджувала поставки із закупівельною компанією.

Не можна не відзначити, що позитивне рішення про постачання запропонованих компанією Crown Agents лікарських засобів з обмеженим терміном придатності для лікування онкогематологічних хворих дорослого віку і дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями ухвалювалося робочою групою з причини критичної ситуації з наявністю онкопрепаратів у лікувальних закладах, а також з огляду на нагальну необхідність базових хіміопрепаратів. Погодилися з обов'язковою умовою: в разі їх невикористання постачальник гарантує заміну до кінця терміну придатності.

«Краун» дійсно гарантувала заміну таких ліків, висунувши свої вимоги. Першою з них було щомісячне інформування міністерством компанії та громадськості про загальну кількість запасу ліків по кожній позиції (наявність лікарського засобу, на заміну якого дана гарантія). По-друге, за чотири місяці до кінця терміну придатності МОЗ має поінформувати «Краун» про свій намір замінити лікарські засоби, а також повідомити про причини їх невикористання. Гарантія скасовується, якщо ці пункти не будуть виконані. Звернення МОЗ до Crown Agents (які були надані аудиторам) з проханням про заміну ліків з терміном придатності, що спливав, не відповідали вищевикладеним умовам, а значить, ліки навряд чи замінять. Щодо інших позицій лікарських препаратів з обмеженим терміном придатності перевірники й зовсім не знайшли гарантійних листів про заміну від міжнародного закупника.

Надзвичайна ситуація — закупівлі препаратів для дитячої онкології, не передбачені для цієї вікової категорії. Цитую акт аудиту Рахунковою палатою:

Вибірковою перевіркою встановлено, що за рахунок коштів держбюджету 2016 року за напрямом «дитяча онкологія» закуплено 6 найм. лікарських засобів на суму 12 017,0 тис. грн, в інструкціях для медичного застосування яких використання їх для дітей не передбачено, або безпека та ефективність застосування препаратів дітям не встановлені, тому пацієнтам цієї вікової категорії їх не слід призначати.

На жаль, при ближчому розгляді за віртуальною економією бюджетних коштів стоять реальні історії хворих, які з чиєїсь вини/злого наміру залишилися без ліків, або вони прийшли з чималим запізненням. Епідемія безкарності й безвідповідальності, що ніяк не покидає нашу країну, призвела до того, що медичні діагнози в Україні дедалі більше стають схожими на вирок.

Про те, які висновки зробила Рахункова палата за результатами аудиту держзакупівель ліків міжнародними організаціями, читайте незабаром на «Ракурсі».