Гроші Януковича, прокурор Кашкін і харківська юридична плеяда

Як і всі 27 років незалежності, харківська плеяда юристів в Україні не має собі рівних. А останніми місяцями минулого року інформаційний простір фактично заполонили чотири К. Завдяки цій четвірці відбулися знакові для держави юридичні та політичні події, які наразі збагатили: 1) правозастосовчу практику Краматорського та інших ліквідованих президентом перед Новим роком судів; 2) кількох прокурорів: одного — вироком, другого — відтермінуванням перспективи отримати вирок, але з нагородженням орденом, а третього — потужною ілюзією про президентство чи прем'єрство; 3) активністю НАБУ щодо керівників «Ощадбанку» та фінансової розвідки держави нібито через розтрату грошей — чи то Віктора Януковича, чи то Олександра Онищенка. І найцікавіше — пункт 4: звинуваченням апатрида Саакашвілі у сприянні членам злочинної організації Сергія Курченка, з подальшим трагічним затриманням і таким самим комічним звільненням.

Результатом ноу-хау втіленої чотирма харків'янами юридичної думки стали:

1) небачені «надходження» до бюджету задля порятунку іміджу уряду Володимира Гройсмана через фінансування озброєння армії, конаючої медицини і передноворічних доріг;

2) вельми коштовний для кожного українця піар минулого року найбільш ефективного на скандали генпрокурора;

3) не примарне звільнення від кримінального переслідування одного теперішнього жителя Москви з харківським корінням;

4) реальна комбінація ще одного четвертого харків'янина зі своїм давнім знайомим прокурором-земляком за рахунок Саакашвілі.

І вся ця катавасія трапилася через або за дуже великі гроші. Гроші Януковича. Якщо коротко і без юридичної еквілібристики, то було воно так.

Такий собі обвинувачений НАБУ за незаконне збагачення військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик переконав генпрокурора Юрія Луценка дати «добро» на втілення юридичного ноу-хау, яке заздалегідь обговорив зі всіма своїми земляками. Це, зокрема, колишній прокурор і колега Кулика Аркадій Кашкін і екс-нардеп Сергій Кацуба, що мешкає у Москві, перебуває у розшуку СНД у справі Курченка і є підозрюваним саме у провадженні, яке проти нього розслідує Кулик. Обидва прокурори, Кулик і Кашкін, на початку 2000-х разом працювали в районній прокуратурі міста Харкова. В тандемі, який виявився сталим і багаторічним, як добрий шлюб.

Ну і, власне, давній знайомий і, подейкують, роботодавець «тріо К» — фінансист і контрибуціонер української власності на неконтрольованій території Донбасу Сергій Курченко.

Що там відбувалося у закуліссі стосунків між Курченком, Куликом і Кацубою та їхнім фінансовим «зброєносцем» Кашкіним (останній був у Курченка номінальним директором компанії «Газ Україна 2020» і дістав умовний строк саме в інтересах Курченка) напевно не знає ніхто. Але у середовищі українських втікачів до Росії, кажуть, вперто побутує думка, що ідеологом свого власного звільнення від подальшого переслідування з боку Луценка-Кулика саме завдяки «спаленню» Саакашвілі на нібито отриманих грошах від Курченка перед Куликом (а читай — перед Луценком) виступив екс-нардеп Кацуба.

Цим «емігрантським» розмовам є дивне підтвердження: Кацуба й обвинувачений НАБУ Кулик з якогось дива і, напевне, не без відома Луценка зустрічалися у Празі. 22 листопада минулого року Кулик літав туди як керівник підрозділу міжнародно-правового департаменту ГПУ.

Зустрілися два харків’янина ще до епопеї трагічного затримання Куликом (що тоді дістав тілесні ушкодження і знову вкотре вже не прийшов до суду у справі НАБУ) найненависнішого для влади апатрида Саакашвілі. Постає закономірне запитання: а навіщо Курченкові така хитромудра комбінація?

Насправді мотивів у кожного з фігурантів тут чимало. У харківських патронів з російської ФСБ фантазія на комбінації багата. Та і бути втікачем від українського правосуддя ні Кацубі, ні тим паче Курченкові просто так, без корисних послуг для спецслужб Росії, точно не випало би. Тут днями Al Jazeera повідомила, що Курченко з дисконтом чи то викупляв, чи то продавав арештовані НАБУ активи Януковича Онищенку і Фуксу. Останній випадково теж ніби з Харкова. Та і корінний харків'янин Кулик самому Курченкові добре відомий ще з березня 2014 року як той слідчий, що чотири роки розслідує, але так дивно — нічого шкідливого Курченку не зробив, а так само і від нього на користь держави не конфіскував.

Злі, але обізнані язики кажуть, що лише Курченко міг відправити з Росії до Кулика в АТО вже раніше засудженого в Україні за фіктивне підприємництво колегу-прокурора Кашкіна. Де (на диво, за тиждень) він визнав себе винним у тому, що був фінансовим мозочком всієї злочинної організації Януковича. Добровільно і щиросердно, зі зворушливими деталями.

Для чого Курченку допомагати Куликові-Луценку забирати гроші Януковича для української «хунти» — питання, звісно, риторичне. Є версія, що Курченку це вкрай необхідно, щоб добити екс-прем’єра Сергія Арбузова, до якого все гостріше звучать претензії щодо грошей, які вважає своїми кожен з горе-втікачів — від Юрія Іванющенка до Саші Стоматолога.

Цікаво, де зараз цей фінансовий мозочок Кашкін? Напевне, це знають прикордонники, що після набрання чинності засекреченим вироком Краматорського суду випускали Кашкіна чи то до Білорусі, чи то до Росії.

Події обіцяють бути цікавими, а продовження точно буде. І не дивно, якщо фото празької зустрічі Кулика і Кацуби випливе в українських ЗМІ. Це означатиме, що Кулик не виконає прохань Кацуби та Курченка, починаючи бодай з малого: з угоди й припинення кримінального переслідування, за аналогією з тим, як уже було зроблено з братом Кацуби.

Підготував Рустам Чернолуцький