Україна на шляху до фінансової відкритості

Україна з 2020 року планує приєднатися до міжнародного загального стандарту звітності CRS (Common Reporting Standard), який дозволяє переглянути поняття банківської таємниці. Стандарт звітності CRS заснований на автоматичному обміні фінансовою інформацією між державами для уникнення ухилення від оподаткування. Запропоновано його було 2014 року Організацією економічного розвитку та співробітництва (Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD), куди входять 35 розвинених держав, зокрема всі головні країни Європи, Канада та Мексика, Японія і Південна Корея.

Стандарт CRS зобов'язує податкові органи держав, які підписали угоду, отримувати інформацію від фінансових установ про платників податків цих держав і щорічно автоматично обмінюватися даними з іншими країнами. Фіскальні органи оперативно отримують повну інформацію про фактичних власників компаній, що працюють на ринку, про їхні фінансові операції за кордоном, включно з наявністю рахунків, реалізацією майна і цінних паперів. Понад 100 країн погодилися автоматично обмінюватися фінансовою інформацією. Сюди входять практично всі офшорні юрисдикції та більшість розвинених країн.

Головний виняток — США, держава, що має власний погляд на фінансові проблеми, яка ще 2010 року ухвалила власний закон FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act). Цей закон дозволяє американським фіскалам отримувати будь-яку інформацію про доходи своїх громадян практично в будь-якій державі. Суть його полягає в тому, що закордонні країни повинні відправляти регулярні звіти в американську податкову службу (IRS) про всі рахунки громадян США в цих країнах. Якщо якась держава відмовляється від цього, то всі доходи, отримані її резидентами на території США, обкладаються податком на репатріацію прибутку (Withholding Tax) в розмірі 30%. Тобто приєднання до FATCA, по суті, надає податкові переваги країні та її резидентам. В результаті до FATCA приєдналося вже близько 100 країн і юрисдикцій, і список цей постійно зростає. Таким чином, держави-учасниці звітують про американських громадян, а всі резиденти країн, що не приєдналися, сплачують 30-відсотковий податок на репатріацію прибутку.

Наша країна приєдналася до цього закону рік тому, підписавши з американцями міжурядову Угоду для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA). Міністр фінансів Олександр Данилюк і посол США в Україні Марі Йованович поставили підписи під документом на початку лютого 2017 року.

На основі американського FATCA і було створено механізм обміну інформацією в автоматичному режимі в глобальному масштабі на основі взаємності — CRS. Скоріш за все, всесвітня економіка об'єднає американську та нову глобальну схеми, адже світ рухається в бік взаємоінтеграції. Як саме це станеться, ще незрозуміло, але нашій країні теж не уникнути всесвітніх трендів.

Поки ж в рамках автоматичного обміну CRS, згідно з усталеною практикою, передаються дані власників рахунків: назва, адреса та податковий номер, реквізити, баланс по рахунку, загальні суми зарахованих відсотків, дивідендів, роялті, доходів від продажу фінансових активів. Тобто вся інформація, необхідна для розкриття схем ухиляння від податків. Обов'язок зі збору та розкриття даних для автоматичного обміну покладається на банки, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, на інвестиційних менеджерів і радників, брокерів. Всі названі структури повинні збирати й надавати відомості своїй владі задля подальшого міжнародного обміну. В іншому разі на порушників чекають репресії.

Стандарт CRS сьогодні використовується при відкритті всіх нових рахунків у країнах, що приєдналися до проекту. Щодо відкритих раніше рахунків процедура перевірки залежатиме від суми коштів на балансі. Мінімальним грошовим порогом є цифра в 250 тис. дол. Іншими словами, будуть контролюватися всі нові рахунки та великі старі. А якщо сума перевищує 1 млн дол., то проводиться більш глибока перевірка, в ході якої необхідно документально підтвердити походження коштів. За приховування інформації в різних країнах діють різні штрафні системи. Розмір штрафу залежить від суми прихованих доходів. Караються як резиденти, що приховують гроші в іншій державі, так і фінансові інститути.

Україна, як і три десятки інших держав — від пострадянських Азербайджану і Білорусі до маргінальних Венесуели та Іраку, — поки не приєдналася до стандарту CRS. Але наша держава вже обрала європейський вектор розвитку, і це зобов'язує Київ рухатися в бік відкритості. Характерно, що навіть Росія з вересня нинішнього року збирається приєднатися до нового стандарту. Ми ж поки обмежилися заявою на сайті Міністерства фінансів про те, що приєднаємося до проекту 2020 року.

Існує документ щодо імплементації CRS, підписаний 29 жовтня 2014 року, — це Конвенція про співпрацю між компетентними органами МСАА (Multilateral Competent Authority Agreement), яка і стала основним юридичним закріпленням стандарту CRS на міжнародному рівні. Цим положенням керуватимуться і наші чиновники. У ньому йдеться про те, що потрібно вносити зміни до законодавства, розробляти й тестувати програмне забезпечення для поєднання його з ПЗ держав — учасниць цього проекту. Це потребує багато зусиль, проте цілком реально.

Приєднання до CRS торкнеться насамперед українських можновладців, у яких чимало коштів в офшорах. Відкритість фінансової інформації — це світовий тренд, спрямований на боротьбу з офшорами й мінімізацією оподаткування. Керівництво нашої країни намагається всіляко замовчати реальні зміни у всесвітній економіці, розповідаючи про якісь уявні успіхи. Сьогодні за рівнем економічної свободи Україна посідає найгірші місця у світі й останнє в Європі.

Держава Україна, керована олігархами, все одно буде змушена підтримати запропонований напрям з відкритого обміну фінансовою інформацією, хоча досвід ігнорування оголошених рішень у нас величезний. Наприклад, це запуск системи електронного декларування статків чиновників, що розтягнувся на роки.