«Безмовні» професори

Днями в багатьох українських ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що Окружний адміністративний суд Києва виніс рішення, яке зобов'язує Міністерство освіти і науки змінити вимоги для присвоєння вчених звань професора і доцента. Суд постановив прибрати з вимог три пункти: обов'язковий 10-річний викладацький стаж, наявність трьох публікацій у наукових виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз Scopus або Web of Science (пошукові системи, що дозволяють відстежувати індекс цитованості наукових робіт). І нарешті, з вимог прибрали... обов'язкове знання англійської мови на рівні B2.

Говорити може кожен шостий

Щодо перших двох пунктів, то тут МОН трохи пограло з формулюваннями, замінивши вимогу «проводити навчальну діяльність не менш як десять років» на «мати стаж роботи не менш як 10 років» (асистентом, викладачем, доцентом). Прибрану судом вимогу про три публікації, включені до міжнародних наукометричних баз, міністерство пом'якшило до двох публікацій. А ось обов'язкову англійську з вимог прибрали: тепер звання професора і доцента можуть отримати кандидати, які володіють однією з мов країн Євросоюзу і мають документ, що підтверджує це. Сьогодні в ЄС офіційно визнані 24 мови, і формально здобувачеві досить пристойно знати, наприклад, польську або румунську, щоб відповідати вимогам.

Однак мов міжнародного спілкування в рамках ЄС лише п'ять: німецька, французька, іспанська, італійська та, звичайно ж, англійська. Не визнавати того, що сьогодні вона — фактично основна універсальна мова політиків, вчених, підприємців, діячів культури, було б нерозумно.

Дані Євробарометра «Європейці та їхні мови» свідчать про те, що понад половина жителів країн ЄС знають щонайменше дві мови, а 38% європейців вільно володіють англійською. До речі, рівень В2 — це навіть не «вільне володіння». Просунутий середній рівень включає в себе вміння читати вельми складні тексти та підтримувати професійні бесіди, говорити на абстрактні теми, легко розуміти фільми й телепередачі, писати листи. Здавалося б, нічого особливого, але...

Згідно зі свіжими результатами онлайн-дослідження TNS, 89% опитаних вчили саме англійську мову, але тільки 18% можуть похвалитися тим, що знають її на рівні вище за середній, тобто так-сяк говорити може, в середньому, лише кожен шостий українець. А якщо зробити поправку на те, що багато хто прибріхує в анкетах та опитуваннях, хвацько приписуючи собі «вільне володіння» і при цьому балакаючи через пень-колоду зі словником, то відсоток цей буде ще менший. Щоби переконатися в цьому, достатньо просто навмання звернутися по-англійськи до перших зустрічних. Це прикра статистика для країни, яка прагне в Євросоюз. Для порівняння: у скандинавських країнах, в Нідерландах близько 70% населення вільно говорить англійською, решта теж доволі пристойно знає мову.

У свою чергу, українці розуміють необхідність знання мов: дві третини опитаних сказали, що планують серйозно зайнятися іноземною, і практично всі хочуть, щоб іноземними мовами володіли діти. Між іншим, нинішнім дітям в цьому сенсі пощастило: їх навчають англійської з першого класу, а пізніше вводять другу іноземну мову за вибором батьків (найпопулярніша сьогодні — німецька). А ось нинішні доценти з кандидатами вчилися в школах і вишах, їм викладали одну іноземну мову, і не обов'язково це була англійська.

«Віч воч? — Сикс воч!»

Між іншим, володіння англійською зроблять одним з найважливіших критеріїв при відборі на держслужбу: до 2020 року 100% державних службовців мають знати мову. Серед держслужбовців планується провести тестування, щоб оцінити рівень володіння мовою, а також організують мовні курси та включать вивчення англійської до програм підвищення кваліфікації держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування. А поки що ми радіємо як діти, побачивши, що перші особи України — президент, прем'єр, члени уряду — вперше за багато років вільно говорять англійською.

Однак найбільша проблема — в наших традиціях і ментальності. Для попередніх поколінь вивчення іноземних мов було марною розумовою гімнастикою, а сама іноземна мова — «мертвою». Та й викладалася вона, загалом, як мертва: вивчив студент двадцятку розхожих «топіків» на кшталт горезвісного «Ландон із зе кепітал оф Юнайтед Кінгдом», пробубонів їх на іспиті, отримав оцінку і забув собі все до останнього слова. На цю тему навіть анекдотів встигли навигадувати: «Віч воч? — Сикс воч! — Сач мач воч? Сов'єт стьюдент? — Аск!». Але найнеприємніше — дев'ять десятих шкільних і навіть університетських викладачів теж знали мову на рівні все тих самих топіків. Приятель, який закінчив факультет іноземних мов, розповів ще один знущальний анекдот: «Швидкий патріотичний топік ебаут Іван Сусанін, найкращий для іспиту! Форрест, Форрест. Енімалз, Енімалз. Раптом лук! — Іван Сусанін! Веар із Москоу? — Ай донт ноу! — Ай кілл ю! Фашисти кіллд Іван Сусанін. Іван Сусанін із е хіроу Радянського Союзу».

Однак мені було зовсім не смішно, коли моя колега, відкриваючи акаунт у соціальних мережах, не могла розібратися з найпростішим інтерфейсом (слова — рівень п'ятого класу школи), а друга була не в змозі прочитати в тих же соцмережах замітку в два абзаци. Обидві вони, між іншим, отримали гарну університетську освіту і, що найцікавіше, з англійської мали оцінку «відмінно».

Сьогодні в Україні багато чого змінюється. Вже почав працювати спільний з Британською радою в Україні проект «Вчителі англійської — агенти змін», мета якого — підвищення кваліфікації викладачів. Як інструменти підвищення кваліфікації створюється веб-сайт, який дасть можливість, зокрема, і безкоштовного вивчення мов. Та що там! Уже зараз окрім різноманітних і доступних курсів існує безліч інтернет-платформ з найрізноманітнішим контентом — від граматичних вправ до фільмів і книг, — за допомогою якого цілком можна самостійно, і, між іншим, абсолютно безкоштовно підтягнути свій рівень, якщо ви підзабули мову, і навіть почати вчити її з нуля. Було б бажання.

Пам'ятаю, як на початку 90-х знайомий професор-фізик, якому вже стукнуло 60 і якого, звичайно ж, вчила «стара радянська школа» (тобто користуватися мовою він геть не вмів), за півроку жваво вивчився говорити. У нього були спільні дослідження з фізики твердого тіла з англійськими колегами, він їздив у відрядження і незабаром легко й невимушено (щоправда, з жахливою вимовою) спілкувався зі своїми англійцями. А півроку тому я спостерігала, як студент-айтішник захищав свій проект на конкурсі студентських наукових робіт. Його вимова була чудовою, до того ж він пересипав промову такою кількістю специфічних термінів, що, зізнатися, я його не розуміла. Одним словом, якщо є мотивація і бажання, то вивчити мову — не така вже й проблема.

...А поки, коментуючи на сайті Міністерства освіти і науки рішення Київського окружного адміністративного суду, перший заступник міністра Володимир Ковтунець сказав: «Якщо вчений не публікується у визнаних наукових виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, його де-факто немає в міжнародному академічному товаристві. Також слід визнати, що саме англійська — це міжнародна мова вчених. Вимогу знати англійську на рівні не нижче за B2 слід включити до державного стандарту вищої освіти рівня доктора філософії, тобто засвідчити ще на рівні аспірантури».

7 кроків для поліпшення англійської

1. Заведіть свій англомовний блог. Це чудовий спосіб попрактикуватися в написанні текстів і розширити словниковий запас. Якщо «не пишеться», заповнюйте блог цікавими перепостами — зрозуміло, англійською. А до них можна і власний короткий коментар додати.

2. Підпишіться на розсилки мовних сайтів. Існує безліч ресурсів, які пропонують щотижневі або навіть щоденні розсилки коротких уроків на електронну пошту. Їх можна робити навіть по дорозі на роботу або навчання.

3. Слухайте аудіокниги та радіопередачі. Абсолютно безкоштовно їх можна завантажувати з таких сайтів, як Scientific American, BBC або австралійське ABC Radio. Увімкніть англомовне радіо, коли займаєтеся домашніми справами.

4. Слухайте англомовну музику, читайте слова пісень, співайте в караоке англійською.

5. Дивіться фільми англійською — для початку хоча б добре знайомі, ті, які ви вже бачили в перекладі. Дивіться англомовні фільми з англійськими субтитрами — це допоможе краще зрозуміти мову.

6. Читайте. Якщо страшно — почніть з адаптованих видань. Вибирайте книжки з великою кількістю діалогів — вони простіше сприймаються і допомагають опанувати розмовною лексикою. Не йдуть книжки — спробуйте для початку комікси.

7. Ведіть список того, що необхідно вивчити: наприклад, списки слів. Проходьте по вашому списку кілька разів на день. Спробуйте наговорювати нові слова на диктофон і потім прослуховувати їх.