Законопроекти про реформу освіти: ЗНО в дев’ятому класі та пристрасті навколо сільських шкіл

«Ракурс» вже писав про те, що серед освітніх законопроектів, які заплановані для розгляду під час поточної сесії Верховної Ради, є проект закону №1121 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про освіту», підготовлений групою депутатів від ОПЗЖ. Фактично цей документ повністю знецінює всі реформи освіти в Україні за останні п'ять років. Однак під час нинішньої сесії розглядатимуться і законопроекти, які закріплюють законодавчо реформаторські кроки попередньої влади.

Реформа освіти: нова школа

Насамперед це кабмінівський законопроект «Про повну загальну середню освіту», який має бути розглянуто парламентом у другому читанні (30 травня нинішнього року законопроект було ухвалено за основу Верховною Радою VIII скликання). Поки депутати від ОПЗЖ планують скасувати закон «Про освіту», цей законопроект є логічним продовженням чинного законодавства.

Завдання законопроекту, як сказано в пояснювальній записці до нього, — закріпити реформи освіти, розпочаті у 2017 році не лише ухваленням закону «Про освіту», а й реформаторською концепцією «Нова українська школа» на період до 2029 року.

Ця концепція про реформу освіти заслуговує на те, щоби згадати про неї окремо. За чверть століття незалежності в Україні, по суті, працювала радянська школа, побудована на тому, щоб механічно запхати в дитячу голову якомога більше даних, школа, в якій хіба що оцінювальна шкала збільшилася з п'яти до дванадцяти, та наповнення ідеологічної роботи з дітьми стало не «радянським», а «українським», залишаючись по суті таким самим кондовим і формальним.

«Нова українська школа» (НУШ) — це спроба впровадити принципово нові підходи до навчання: не зубріння, а навчання уміння мислити самостійно, не жорстка оцінювальна система, а орієнтування дітей на власні досягнення. До речі, домашні завдання для учнів молодших класів теж не передбачені, а при прийманні до школи малюків не сортують за допомогою співбесід. У 2017 році стартував пілотний проект НУШ, розрахований на сотню шкіл, а минулого навчального року вже всі першокласники почали навчання за новими стандартами.

Зрозуміло, не все одразу вийшло ідеально. Та ось характерна деталь — про «провал шкільної реформи» і про те, що «батьки вкрай не задоволені новою українською школою», активно пишуть ЗМІ, які фінансуються, скажімо так, «з-за порєбріка». Якщо «Страна», «Вести» або подібні до них видання заявляють, що реформа освіти погана, значить, це дійсно хороша реформа.

ЗНО для дев'ятикласників згідно з реформою освіти — з 2027 року

Але про реформу школи можна говорити нескінченно, а нас зараз цікавить законопроект №0901 «Про повну загальну середню освіту». У ньому закріплено положення нового закону «Про освіту» щодо того, що середня освіта стає трирівневою (початкова, базова і профільна середня). Середню освіту можна здобувати в різних формах — не лише у школі, а й дистанційно, екстерном, у формі сімейної освіти, педагогічного патронажу тощо.

Одним словом, питання, як здобувати освіту, — не основне. Головне в реформі освіти — якість. Перевіряти поточну якість базової середньої освіти школа може за власною шкалою, але річне оцінювання і державна підсумкова атестація проводиться все-таки за 12-бальною шкалою. Протягом навчання діти отримують три свідоцтва — про початкову, базову та повну загальну середню освіту. Якщо у школяра всі оцінки не нижче за 10, йому вручають свідоцтво з відзнакою.

ЗНО, згідно із запропонованою реформою освіти, планується проводити після закінчення не тільки загальної середньої, а й базової освіти. В принципі, малюки після четвертого класу теж можуть пройти ЗНО, але виключно з метою моніторингу якості освіти. Після закінчення базової середньої освіти (після дев'ятого класу) школярі проходять ЗНО, а його результати можуть використовуватися при зарахуванні до ліцеїв, професійних коледжів та училищ. Зараз для зарахування до профільних навчальних закладів використовуються оцінки в атестаті, але ЗНО — система справедливіша, адже під час незалежного оцінювання неможливо штучно завищити або занизити оцінку. ЗНО для дев'ятикласників запроваджується з 2027 року, а до цього воно може проводитися за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки.

Реформа освіти: мовне питання

Окрема тема у пропонованій реформі освіти — мовне питання. Тут законопроект не розходиться з чинним законом «Про освіту». У ст. 5 документа сказано: «Мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова».

Щодо корінних народів або національних меншин (доля яких так гостро хвилює депутатів від ОПЗЖ), то законопроект про реформу освіти дуже лояльний до питання отримання освіти рідною мовою. Оскільки мовне питання постійно стає об'єктом спекуляцій, цю частину законопроекту варто процитувати:

«Особи, які належать до національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають: базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі зі щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40% у 9 класі); профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60% річного обсягу навчального часу.

Особи, які належать до інших національних меншин, здобувають в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

Перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища».

Йдеться, повторімо, про державні, комунальні та корпоративні навчальні заклади. Приватні школи, в яких діти вчаться за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільно вибирати мову освітнього процесу. Єдине обмеження — це не повинні бути публічні кошти. А єдина умова, згідно із запропонованою реформою освіти, — школярі повинні опанувати державну мову в повній відповідності до державних стандартів.

До речі, якщо вже мова зайшла про приватні школи, то їх не може відкривати хто завгодно. Засновником або співзасновником не може бути громадянин держави, визнаної ВР державою-агресором або державою-окупантом, він же не може отримати ліцензію на освітню діяльність. Те саме стосується і юрособи з іноземними інвестиціями держави-агресора, або зареєстрованої на території агресора, або якщо кінцевий бенефіціарний власник — резидент держави-агресора.

Реформа освіти: сільські школи... для збільшення народжуваності?

У законопроекті «Про повну загальну середню освіту» сказано, що в сільських школах діти різного віку можуть навчатися в об'єднаному класі. Тут саме час перейти до ще одного законопроекту — №1169 «Про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів загальної середньої освіти, заснованих на державній та комунальній формах власності». Його автор, депутат Дмитро Шпенов, до Ради IX скликання був обраний за мажоритарним округом. Але не варто забувати, що цей пан хоч сьогодні і безпартійний самовисуванець, однак до Ради VII скликання був обраний від Партії регіонів, голосував за «диктаторські закони 16 січня». Такі речі варто тримати в голові, коли читаєш законопроекти хоч би й найпатріотичнішого змісту, в яких згадуються «основи», «духовність», «історична спадщина» тощо.

Отже, навіщо, на думку автора законопроекту, потрібен мораторій на ліквідацію і реорганізацію (sic!) шкіл аж до 2030 року? У пояснювальній записці сказано, що реформа освіти «має формальний характер», а права громадян ігноруються. Але ж Конституція гарантує право на освіту! І навіть більше з тим — всі діти повинні мати рівні права на здобуття якісної освіти. І тому — ах! — не можна закривати сільські школи. «Державні діячі забувають, що за кожною закритою школою стоять культурні надбання краю, історичні цінності, місцеві традиції та звичаї. Це людські долі та історична пам'ять. Ніхто не уповноважував владу знищувати все це».

А ще сільські школи, на думку автора законопроекту про реформу освіти, слід зберігати... «для збільшення народжуваності». Мовляв, буде школа — в селі нароблять і нових учнів.

Що ж насправді відбувається з «рівним доступом до якісної освіти»? Нічого хорошого. Будь-який виходець з невеличкого села розповість, як два-три вчителі викладали у них по кілька предметів, як про хімічні та фізичні досліди доводилося читати лише в підручнику. І як в результаті важко було, коли під час вступу до вищих навчальних закладів сільські абітурієнти змушені були конкурувати з міськими. Для того щоб вступити, потрібно було проявити не лише незвичайні здібності, а й дива завзятості і самоорганізації.

У всьому цивілізованому світі ця проблема вирішується просто — шляхом створення так званих опорних шкіл. І, так, для цього доводиться закривати маленькі сільські навчальні заклади з десятьма учнями в одному змішаному класі й переводити дітей в опорну школу. Програма «Шкільний автобус», до речі, існує саме для цього — щоби будь-яка сільська дитина могла швидко і безпечно дістатися великої, добре оснащеної школи з повним штатом висококваліфікованих учителів, сучасним обладнанням. Школи, де вона може отримати конкурентоспроможний багаж знань.

В Україні, між іншим, вже працює близько 350 опорних шкіл. Але ні, давайте законсервуємо процес. Навіщо в селі хімічні лабораторії та комп'ютерні класи? Навіщо сільським дітям вступати до вишів? Головне — зберегти «історичні цінності, місцеві традиції та звичаї».

Реформа освіти: сільським вчителям — житло і землю

Поговорімо під кінець про хороше. Наприклад, про те, яку користь може принести політичний популізм і конкуренція за найбільш «народну» і «людяну» партію. Сьогодні на це місце активно претендує БЮТ, і від партії до парламенту було внесено кілька гостросоціальних законопроектів. Серед них — законопроект №2029 «Про внесення змін до статті 57 Закону України «Про освіту» щодо додаткових пільг та підвищення рівня оплати праці для педагогічних і науково-педагогічних працівників». У ньому йдеться про зміни та уточнення до закону «Про освіту», що стосуються тарифних ставок, окладів, грошових винагород та соціальних гарантій.

Зокрема, йдеться і про пільгове забезпечення житлом вчителів — надання службового житла тим, хто працює в сільській місцевості, селищах міського типу. Якщо вчитель пропрацює 10 років, службове житло переходить в його власність. Передбачені суттєві пільги при оплаті комунальних тарифів для сільських вчителів, безкоштовне отримання у власність земельної ділянки.

Всі ці корисні речі, згідно з реформою освіти, пропонується врахувати у проекті бюджету на 2020 рік. Справа хороша, і навряд чи у когось рука підійметься проголосувати проти.

P. S. Наприкінці вересня у парламенті було зареєстровано ще один законопроект про реформу освіти, №2169 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо фінансування вищої освіти», який, на думку авторів, допоможе реалізувати ідею автономії вищих навчальних закладів. Виші, які на сьогодні є бюджетними організаціями, зв'язані у вирішенні кадрових, організаційних та фінансових питань. Але проблеми вищої школи варті окремої розмови.