Паспортизація землі: до чого призведуть новації

Суттєві зміни до типового договору оренди землі, якими удосконалено механізм правління у сфері використання та охорони земель, збереження і відтворення родючості ґрунтів, вніс наприкінці минулого року Кабмін (постанова №890). За новими правилами, при укладенні договору оренди земель сільськогосподарського призначення необхідна фіксація показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки. Для державних і комунальних земель це обов’язково, а для приватних — за бажанням сторін.

У разі передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності до договору обов’язково має включатися право орендодавця вимагати від орендаря збереження родючості ґрунтів шляхом перевірки не рідше ніж один раз на три роки стану орендованої земельної ділянки на відповідність показникам агрохімічного паспорта (постанова КМУ від 3 березня 2007 року №220 «Про затвердження типового договору оренди землі»).

Агрохімічний паспорт дозволяє дати чітку оцінку стану продуктивності (рівня екологічної врожайності) та екологічного рівня безпечності. Передбачено внесення в нього даних через кожні 5–10 років, залежно від типу використання земельних угідь. По суті, це медична картка пацієнта — яким є ваш ґрунт, — з якої можна робити висновки про стан його здоров’я, а за необхідності — застосувати лікування.

Агрохімічний паспорт є документом державного зразка (наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України «Про затвердження порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки» від 11 жовтня 2011 року №536). Він видається у двох примірниках: один зберігається у землевласника або землекористувача, другий — у центральному органі виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики. Документ підписується уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики. Підпис засвідчується печаткою.

Наступне положення змін — це можливість припинення договору оренди землі шляхом його розірвання у разі погіршення якості ґрунтів покриву орендованої земельної ділянки або приведення їх у стан, непридатний для використання за цільовим призначенням. Крім того, передбачено зобов’язання орендаря щодо відшкодування орендодавцю збитків через зменшення якісних показників ґрунту.

Звісно, понаднормове внесення хімічних добрив та багаторазове вирощування однієї й тієї самої культури на одних площах без сівозміни призводить до виснаження ґрунтів, внаслідок чого земельна ділянка повертається власнику у значно гіршому стані. Тому прагнення навести лад у цьому питанні слід вітати. Якщо тільки агрохімічна паспортизація та вказані перевірки не перетворяться на звичайне здирання грошей з бізнесу. Адже в разі застосування тотальної агрохімічної паспортизації сільськогосподарських земель відповідні витрати фактично будуть покладені на орендарів земельних ділянок.

Попри великий арсенал нормативно-правових актів виникає низка запитань. Чи будуть агрохімічні паспорти виготовлятися якісно й у належний строк? Кого перевірятимуть, а кого ні? Чи передбачено повторний випуск такого паспорта та за яких потреб? Якщо орендар покращить стан ґрунту, яким буде алгоритм дій? Наскільки періодичними будуть ґрунтові обстеження? Як бути у разі надзвичайних ситуацій (пилові бурі, водна ерозія)? Та найголовніше — хто розроблятиме агрохімічну паспортизацію? До кого звертатися?

Відповіді різняться. У проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості» пропонується внести зміни до розділу II закону «Про охорону земель», якими доповнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель такими: «уповноваження здійснення видачі агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки спеціалізованої державної установи, що належить до його сфери управління».

Наприклад, в частині підпорядкування (сфери управління) установи, яка видаватиме агрохімічні паспорти, наявне подвійне і неоднакове визначення органу управління. Спочатку у законопроекті вказується «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості», а далі йдеться про «центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної аграрної політики».

Також існує значна ймовірність запровадження обов’язковості агрохімічних паспортів для всіх земельних ділянок. Це випливає з окремих положень Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, законодавчих ініціатив (зокрема законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості»).

Підготувала Ольга НІКОДІМОВА