Золото — це страх, нафта — це жадібність. Що відбувається на світових ринках

Наприкінці XIX століття, з початком міграції капіталу, сформувався світовий фінансовий ринок. Ця інституція працює на планеті вже понад сто років, але прямий стосунок до неї мають лише держави, які обрали ринкову модель свого існування. Наша країна з огляду на історичні, соціальні та структурні причини сьогодні перебуває на узбіччі цього ринку, але спостерігати за тим, що відбувається там, однаково цікаво і головне — корисно.

Навмисно не торкатимемося ринку цінних паперів або фондового, а подивимося, що відбувається на товарному ринку. У вівторок, 15 травня, золото подешевшало до мінімальної за поточний рік позначки — 1288,2 дол. за унцію. Тим часом ціни на нафту продовжують зростати, під час торгів північноморською нафтовою сумішшю марки Brent вперше з 2014 року ціна перевищила 79 дол. за барель.

Золото дешевшає на тлі зміцнення курсу долара і позитивної оцінки зростання економічних показників США — роздрібних продажів і загальних споживчих витрат головної економіки світу. На споживчі витрати припадає близько 70% ВВП Америки, вони виросли на 2,5% в річному вираженні на початку другого кварталу. Зростання вартості американської валюти робить купівлю золота менш привабливою для власників активів, і населення при виборі валюти як засобу збереження грошей віддає перевагу долару.

Подорожчання нафти пов'язане насамперед з побоюванням скорочення експорту сировини з Ірану через поновлення США санкцій проти цієї країни. Американські дії сприяли зростанню цін на нафту більш як на 70% за останній рік. Критичну ситуацію зі зниженням цін нафтові експортери намагалися врегулювати домовленостями. Країни ОПЕК наприкінці 2016 року домовилися про скорочення видобутку на 1,8 млн барелів на добу, а в листопаді 2017-го учасники угоди продовжили її на весь 2018 рік. Головна мета таких дій — зниження комерційних запасів нафти та нафтопродуктів у світі, а рішення американського президента зіграло на руку продавцям нафти. Зростання ціни вуглеводнів може призвести до багаторазово повторюваного сценарію, коли держави, попередньо домовившись, «непомітно для інших» почнуть видобувати й продавати більше сировини.

Нафта і золото продовжують залишатися основними показниками товарного ринку. Їхню поведінку можна схарактеризувати простими словами: золото — це страх, нафта — це жадібність. Благородний метал скуповують, коли хочуть зберегти свої накопичення від економічних загроз, а на вуглеводнях заробляють надприбутки.

Український фінансовий ринок перебуває у фантомному стані вже понад 20 років. Є чиновники, які регулюють його діяльність, позначено інфраструктуру (торговці, реєстратори, біржі тощо). Але якщо запитати пересічного жителя нашої країни, що він знає про цей ринок, який вплив він чинить на повсякденне життя та економіку, то можна легко натрапити на стіну нерозуміння й невизначеності. Ще раз підкреслю: ми навмисно не торкаємося основної його частини — фондового ринку. Випуск та обіг цінних паперів, спрямування інвестицій в розвиток економіки, перерозподіл коштів між її секторами — все це стосується співвітчизників тільки теоретично.

У світі фондовий ринок є, наприклад, інструментом збереження і примноження пенсійних накопичень. І якщо наші пенсіонери весь час сподіваються тільки на державну допомогу, то в розвинених країнах громадяни особисто або через свої пенсійні фонди вкладають гроші в пайові та боргові цінні папери. Керуючись порадами фахівців, люди вкладають гроші у валюту, дорогоцінні метали або інші біржові товари.

Основні причини відсутності ринку капіталу у нас — це незацікавленість в ньому населення країни та відсутність професіоналізму та волі у людей, які перебувають біля владних вершин.