Про бездіяльність МЗС, незамінні кадри та циганське щастя. Огляд запитів депутатів Верховної Ради

Чи багато ми знаємо про те, чим займаються наші депутати? У засобах масової інформації — суцільна боротьба піарів, чорного і білого, результат якої безпосередньо залежить від повноти проплачених ефірів і газетних площ. Але є й об'єктивні маркери, за якими можна зрозуміти, які питання вирішують народні обранці у своїй повсякденній діяльності. Це — депутатські запити, вельми дієвий метод впливу на ту чи іншу ситуацію.

«Ракурс» вирішив дослідити запити народних депутатів України. По-перше, вони відбивають сфери їхньої діяльності. По-друге, за запитами можна простежити готовність депутатів обстоювати інтереси людей, які привели їх у будівлю під куполом. По-третє, вони дозволяють більш-менш оперативно діагностувати «больові точки» нашої країни.

Про «Північний потік — 2» і заарештованих українських моряків

Сповнений обурення запит надіслав депутат від БПП Сергій Рудик міністрові закордонних справ Павлу Клімкіну. Він вимагає пояснити, чи робили хоч щось наші дипломати, щоби попередити будівництво газопроводу «Північний потік — 2», яке «підриває енергетичну та екологічну безпеку не тільки нашої країни, а й країн — членів ЄС».

«Як вам добре відомо, значна частина представників європейського та світового політикуму висловили свої застереження щодо реалізації цього проекту. Приміром, Європейська партія зелених оскаржує в німецькому суді рішення Федерального морського та гідрографічного агентства про надання дозволу на будівництво газопроводу в ексклюзивній економічній зоні Німеччини. <...> А що зробило Міністерство закордонних справ України, аби відстояти інтереси України, крім того, як висловило занепокоєння ситуацією, що склалася?» — запитує автор документа.

Судячи із запиту, Рудик вважає, що наше Міністерство закордонних справ працює геть погано. Підтвердженням тому є той факт, що навіть офіційний посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі дозволяє собі висловлюватися, що Україна нині асоціюється лише з корупцією, Чорнобилем, війною і проституцією.

Нардеп від БПП, екс-міністр культури та співачка Оксана Білозір минулого тижня також спробувала мобілізувати нашу владу для вирішення проблем українських громадян, які працюють за кордоном.

У своєму запиті вона попросила міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та міністра закордонних справ Павла Клімкіна подбати про долю наших моряків, засуджених Грецькою Республікою на великі строки позбавлення волі за перевезення нелегальних мігрантів.

«При цьому у значній кількості випадків вони не мали прямого умислу порушувати законодавство Греції, оскільки обманним шляхом були поставлені у ситуацію, результатом якої стало вчинення злочину», — сказано в тексті.

Оксана Білозір пропонує розробити механізми для полегшення долі засуджених моряків. Зокрема — передачі засуджених українській стороні з можливістю з’являтися для повірки до консульських установ Греції в Україні.

Про діяльність заступника голови Нацбанку Рожкової

Депутат Ігор Луценко (ВО «Батьківщина») спробував розібратися, в чому полягає така вже незамінність для Нацбанку зокрема та фінансової системи України загалом заступника цієї установи Катерини Рожкової, яку було неодноразово викрито в сумнівних угодах. У своєму запиті до голови Нацбанку Якова Смолія він вимагає протоколи засідань правління банку та низку інших документів, з яких би стало зрозуміло, чи виконано рішення Дарницького районного суду від 26 грудня 2017 року, що забороняє Рожковій займатися діяльністю як заступнику Нацбанку.

Луценко наголошує, що згідно із законом рішення суду має виконуватись негайно, незалежно від його оскарження. А Нацбанк якраз звернувся до Апеляційного суду міста Києва, який 15 травня поточного року задовольнив скаргу в повному обсязі.

Чим керувався високий суд? Тим, що рішення Дарницького суду «порушує права та інтереси Національного банку України та фактично паралізує роботу останнього як Центрального банку, основною конституційною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці». Іншими словами, саме на Катерині Рожковій, виявляється, тримається гривня, а тому й звільняти її ніяк не можна.

Про скорочення фінансування вітчизняної науки

Депутат від «Опоблоку» Сергій Льовочкін, екс-глава Адміністрації президента, доктор економічних наук і, як усім відомо, успішний бізнесмен, зараз стурбований долею вітчизняної науки. У своєму депутатському запиті до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, озвученому на засіданні 18 травня, він вимагав вжити термінових заходів, щоб не допустити деградації української науки.

Зокрема, його турбує скорочення фінансування наукової діяльності. Якщо до 2014 року на утримання наукових установ, дослідження і зарплати вчених йшло 0,7% ВВП, то у 2017 році фінансування скоротилося до 0,45%.

«Подібна негативна динаміка провокує консервування технологічної відсталості та низької продуктивності праці в Україні, прирікаючи її на поглиблення розриву в розвитку з країнами Східної і Центральної Європи», — йдеться в запиті.

Як приклад Льовочкін наводить досвід найближчих сусідів, які на науку виділяють в рази більше коштів. Зокрема, Чехія — 1, 68% ВВП, Естонія — 1,28%, Угорщина — 1,21%, Польща — 1%.

Наші ж учені, за даними Льовочкіна, отримують мізерні зарплати, які в доларовому еквіваленті не дотягують і до 400, а пенсійна реформа позбавила їх надії на більш-менш забезпечену старість, адже раніше науковим співробітникам нараховувалася пенсія в розмірі 60% від посадового окладу. В результаті наукові установи закриваються, перспективна молодь їде працювати за кордон, а уряд закриває на все це очі.

Про пробуксовування реформи ЖКГ в Харкові

Депутат партії «Об'єднання «Самопоміч» Альона Бабак вимагає від харківського міського голови Геннадія Кернеса не займатися самоуправством і не перешкоджати списанню з балансу багатоквартирних будинків, які створили об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

За словами нардепа, до неї звернулися голови правлінь 35 ОСББ Харкова зі скаргами, що в Департаменті житлового господарства Харківської міської ради від них вимагають додаткові, не передбачені Порядком списання багатоквартирного будинку з балансу, документи. Зокрема, протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, в якому зафіксовано їхнє рішення про обрання форми управління будинком.

«Багатоквартирних будинків комунальної форми власності сьогодні в Україні не існує. Територіальна громада міста, органи місцевого управління чи комунальні підприємства не є одноосібними власниками таких будинків», — підкреслюється в депутатському запиті.

Бабак вимагає негайно зайнятися списанням багатоквартирних будинків, власники квартир у яких ухвалили рішення про створення ОСББ.

Про фінансування інтеграції ромів

А ось колега Бабак по фракції Ірина Суслова стурбована питаннями захисту та інтеграції в українське суспільство громадян ромської національності. Можливо, до цього її підштовхнули нещодавні події в Києві, коли було розгромлено циганський табір на Лисій горі.

У своєму запиті вона нагадала, що у 2013 році в Україні було ухвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Відповідно до цього документа, фінансування інтеграції ромів має проводитися з державного і місцевих бюджетів, а також «інших джерел, не заборонених законом». 11 вересня 2013 року розпорядженням Кабінету міністрів №701-р було затверджено план заходів для реалізації цієї стратегії.

Звертаючись до глави Рахункової палати Валерія Пацкана, Суслова цікавиться, скільки грошей виділено на соціалізацію ромів у 2017 і 2018 роках, хто став розпорядником і одержувачем коштів і чи були вони використані за призначенням.

Про забруднення озер у Голосіївському парку

Депутат фракції «Народний фронт» Ігор Алексєєв звернув увагу мера Києва Віталія Кличка на плачевний стан озер у Голосіївському парку.

«Слід зазначити, що на території Голосіївського парку знаходиться каскад озер, стан яких з кожним роком погіршується. Зокрема, тривалий час не очищаються береги озер, не вивозиться мул з дна водойм тощо», — сказано в запиті.

Як стверджує Алексєєв, до нього надходять численні скарги жителів Голосіївського району щодо незадовільного стану водойм і прилеглої території. Нардеп попросив вжити невідкладних заходів.

Про розвиток виноробства в Україні

Депутати від БПП Роберт Горват із Закарпатської області та Андрій Вадатурський, син гендиректора агрохолдингу «Нібулон», який представляє Миколаївську область, попросили прем'єр-міністра Володимира Гройсмана взяти під особистий контроль виконання ухваленого в березні Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва теруарних вин і натуральних медових напоїв».

«Анексія Автономної Республіки Крим Російською Федерацією вкрай негативно вплинула на стан виноградно-виноробної галузі України. Так, за період з 2013 по 2017 рік по всіх категоріях господарств площа виноградників скоротилася з 75,1 тис. га до 45,1 тис. га», — повідомили депутати.

Вони вважають, що ухвалений закон дасть поштовх розвитку малих виноробних господарств і забезпечить дерегуляцію цієї сфери, оскільки на сьогодні, щоб законно займатися виробництвом вин, необхідно отримати аж 140 дозвільних документів!

«Прийнятий закон покликаний забезпечити діяльність на ринку нових підприємств з невеликими обсягами виробництва теруарних вин (вин місцевості), плодово-ягідних вин і унікальних медових напоїв з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва за декларативним принципом», — сказано в тексті депутатського запиту.

Віолетта ГРОМОВА