Ліки, які вбивають, або Коли звичайної дози замало

Ні для кого не секрет, що українські аптеки завалені фальсифікатом. Тому чимало наших громадян, буваючи за кордоном, привозять з подорожей не тільки враження, але разом із сувенірною колекцією поповнюють свою аптечку, купуючи більш якісні ліки, які до того ж не настільки сильно б'ють по кишені.

Проблема підробки лікарських препаратів для України не нова, але особливо гостро постала в останні кілька років. На думку президента Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка, подібна ситуація склалася через відсутність контролю якості лікарських засобів з боку держави: «Держлікслужба фактично не працює останні чотири роки, тому що у нас заборонено забороняти. І орган перестав контролювати обіг лікарських препаратів в аптеках».

За словами експерта, якщо до 2013 року велася офіційна статистика, яка показувала близько 2% фальсифікованих лікарських препаратів, то зараз таких даних немає, і за відсутності контролю можна тільки припускати, наскільки виросли ці цифри, можливо, до 20–30%, а то й більше. Це означає, що кожен третій препарат може виявитися підробкою. Неприємно, але не смертельно, якщо комусь дістанеться «пустушка» ліків проти головного болю. А якщо від ліків залежить життя? На жаль, якщо раніше фальсифікували все підряд, починаючи від аспірину і парацетамолу, то сьогодні «фальшивотаблетники» дедалі більше віддають перевагу дорогим препаратам. Такі підробки не лише істотно шкодять здоров'ю, але й можуть призвести до летального результату.

Чорним заробітком у вигляді фальсифікації медикаментів не гребують у всьому світі. Національні структури безпеки багатьох країн ведуть активну боротьбу з виробниками та продавцями ліків-підробок. В Україні зірки зійшлися особливим чином, створивши для подібного шахрайства надзвичайно сприятливі умови. Наші громадяни часто-густо не звертаються до лікарів, граючи в популярні ігри «сам собі лікар» або «запитай у сусідки». Іноземці, приїжджаючи в Україну, дивуються аптекам на кожному розі. Відповідь проста: неконтрольований попит на ліки породжує пропозицію.

На думку Святослава Протаса, голови ГО «Інститут громадського здоров'я», екс-заступника глави Державної санітарно-епідеміологічної служби України, першою причиною, що сприяє значному поширенню фальсифікації медикаментів, є відсутність комплексної системної стратегії розвитку медичної галузі.

«На превеликий жаль, всі міністри охорони здоров'я, які без кінця міняються, тільки декларують, але ніхто не довів до кінця жодної із задекларованих стратегій, — журиться експерт. — Друга причина — гіпердіагностика та гіперлікування. Не секрет, що деякі лікарі за винагороду від фармфірм призначають зайві дослідження, ліки. У відносинах пацієнт-лікар міститься конфлікт інтересів, адже пацієнт готовий віддати гроші, щоби бути здоровим, а лікар готовий на все, щоб їх заробити. Поки держава не втрутиться в ці відносини, проблема фальсифікації лікарських засобів не вирішиться. Потрібна третя особа — страховий агент, який буде зацікавлений в тому, щоби пацієнт не хворів, а лікар не призначав зайві препарати. Це контролер за діями пацієнта і лікаря».

Не можеш перемогти — очоль?

Попри страшні цифри передбачуваної кількості підробок в українських аптеках, ситуація може виявитися ще більш плачевною.

Справа №755/7695/18 розслідується з 2017 року. Згідно з інформацією в Єдиному реєстрі судових рішень, в ній винесено чимало ухвал суду щодо допуску до різних документів. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП «Державний експертний центр МОЗ», Міністерства охорони здоров'я, Державної служби лікарських засобів і контролю за наркотиками, експертних установ, які уповноважені проводити дослідження лікарських засобів, зловживають владою і вносять завідомо неправдиві відомості в офіційні документи.

У складі Державного експертного центру працюють декілька наукових і консультативно-експертних рад і груп, куди входять представники МОЗ, Держлікслужби, вчені. На ці органи покладено дорадчі функції, однак за фактом без їхнього позитивного рішення неможлива реєстрація лікарського засобу.

«При цьому отримано відомості, що більшість членів зазначених рад та груп отримують доходи від виробників та постачальників (імпортерів) ліків на підставі трудових або цивільно-правових угод, переважно за консультування, що відбувається формально та має приховану форму підкупу. Розміри доходів можуть сягати сотень тисяч, а в окремих випадках кількох мільйонів гривень», — йдеться в ухвалі суду в цій справі.

Як виявилося, одна й та сама особа може отримувати дохід від виробника ліків, одночасно як працівник лікарні брати участь у дослідженнях нового препарату, виготовленого цим виробником, а надалі як член науково-експертної ради оцінювати свої ж дослідження. Як ви гадаєте, негативну чи позитивну оцінку дістануть ліки?

«Як наслідок, на фармацевтичний ринок України надходять неякісні лікарські препарати, що мають низьку ефективність, і для досягнення лікувального ефекту їх потрібно вживати у великих кількостях, що дає надприбутки виробникам», — цитую далі документ.

І це ще не все. Є свідчення, що окремі члени дорадчих рад і груп при ДП «Державний експертний центр МОЗ», які отримують доходи від комерційних структур, входять також до складу тендерних комітетів закладів охорони здоров'я різних рівнів або робочих груп, комісій МОЗ з підготовки пропозицій до номенклатури ліків, рекомендованих до закупівлі під час епідемій, для лікування окремих захворювань, а також для забезпечення соціально незахищених верств населення тощо.

«Членство у складі зазначених органів дає можливість впливати на прийняття рішень про закупівлю ліків певного виробника. Відповідно, особи, які отримують кошти від фармацевтичних компаній, ініціюють та голосують за придбання препаратів їх виробництва. Разом з цим, реальної потреби у таких препаратах, їх обсягах може не бути, або на ринку наявні інші, дешевші та ефективніші засоби», — констатується в ухвалі.

За сухою мовою юридичних документів відкривається цинічна картина. Фактично держава Україна закуповує ліки не виходячи з потреб країни та інтересів хворих, і навіть не відштовхуючись від горезвісної економії. Як то кажуть, нічого особистого — просто бізнес.