Як відмити сотні мільйонів — досвід Мін’юсту, або Петренко, Саєнко, Харенко і партнери

Напередодні підбиття підсумків різних щорічних рейтингів юридичних фірм мушу пошкодувати за те, що найбільша та найвпливовіша юридична комерційна фірма, на жаль, вже котрий рік поспіль не бере участі в таких конкурсах, хоча, без жодного сумніву, обіймала б усі перші місця у всіх без винятку номінаціях. Ця провідна юридична фірма називається «Петренко і партнери», хоча в офіційних документах здебільше іменується як Міністерство юстиції України.

Є такий помилковий стереотип, що красти можна там, де розподіляються якісь матеріальні наочні багатства — нафта, газ, зерно, метал, земля... Міністерству юстиції з цим не пощастило: не торгують вони газом, не постачають нафту, вугілля, не будують житло та дороги і навіть не перевозять вантажі. Що, на милість, може вкрасти міністр юстиції? Власні канцелярські прилади, портрет президента, шкіряний диван з приймальні?

Я не знаю, як це було насправді, свічку не тримав, але одного разу зустрілись двоє «фронтовиків» української політики — Сєня-кролік і Павло. Павло каже: «Слухай, Сєня, от ти колись був таксистом, набомбив на своїх жигулях цілий мільйон і пішов у великі люди, от мені б так!..» «Нема питань! — відповідає йому довгов’язий товариш в окулярах, чимось схожий на професора Плейшнера в молодості. — Чого не зробиш для побратима-фронтовика».

Та зі словами «ахалай-махалай» дістає з рукава розпорядження Кабінету міністрів України №155-р від 14 березня 2016 року «Про застосування переговорної процедури закупівлі». «Не зрозумів, навіщо це мені?» — перепитує Павло. «Це твій цимес! Як в анекдоті — у всіх шабат, а в тебе четвер. Тобто всі проводять державні закупівлі на відкритому тендері, а ти — як заманеться!» — відповідав той, що в окулярах. «Тю, що ж мені придбати? Я ж не купую вугілля, газ, нафту, навіть дрова...» — розгубився Павло. «Береш судову справу, типу наймаєш на її ведення юридичну фірму, краще іноземну — вони беруть валютою — і спокійнісінько собі судишся до морквяного заговіння! Ти ж знаєш, яка канитель у судах? — повчав свого товариша колишній таксист. — Але пам’ятай, попелюшко, у тебе усього 24 судові справи! Більше я не зміг...»

Окрилений Павло пішов з отією кабмінівською фільчиною грамотою працювати собі в міністерство. І справді, відповідно до зазначеного чарівного розпорядження Кабміну було визначено перелік судових справ, за якими Міністерство юстиції України має право не проводити конкурентний публічний тендер, а визначати виконавця послуг на свій розсуд, шляхом «переговорної процедури».

Що ж це за такі особливі 24 судові справи, представництво інтересів України за якими не може здійснюватися ані юристами-міжнародниками Міністерства юстиції, ані іншою юридичною фірмою, як українською, так і іноземною, яку було б обрано на прозорому публічному та конкурентному тендері?

Будь ласка! Тільки попереджаю: ви, найвірогідніше, ніколи не чули про жодну зі справ з цього списку. Зокрема, звернемо увагу на отаку: №SCC V 2015/092, що розглядається Арбітражним інститутом Торгової палати м. Стокгольма (Швеція).

Як вбачається зі змісту Повідомлення про намір укласти договір від 31 жовтня 2016 року за підписом заступника міністра юстиції та голови Тендерного комітету Ганни Онищенко, судову справу № SCC V 2015/092 в Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма (Швеція) відкрито за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр) до держави Україна щодо порушення їхніх прав як міноритаріїв ПАТ «Укрнафта». Чого ж повстали кіпріоти у суді проти України?

По-перше, стверджується про порушення Україною Договору до Енергетичної хартії від 17 грудня 1994 року. По-друге, запит про арбітраж містить у собі претензії стосовно:

1) різкого підвищення ставки плати за користування надрами для видобування газу;

2) ухвалення Верховною Радою закону від 19 березня 2015 року №272-VIII«Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства», яким внесено зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI, що підриває ефективну дію Акціонерної угоди між НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укрнафта» та позивачами від 25 січня 2010 року та Угоди про взаєморозуміння та співпрацю, і на які позивачі покладалися протягом інвестування в ПАТ «Укрнафта»;

3) втручання в операційну діяльність підприємства з боку України.

Отаке! За твердженням позивача, до ПАТ «Укрнафта» неодноразово вчинялися незаконні й невиправдані спроби примусити до продажу природного газу за істотно заниженою ціною, а також обмеження прав ПАТ «Укрнафта» здійснювати продаж природного газу на відкритому ринку.

У зазначеному повідомленні від 31 жовтня 2016 року заступник міністра юстиції України Ганна Онищенко відчайдушно наголошує на необхідності невідкладного залучення «юридичного радника» для захисту інтересів України у справі, бо «затягування необхідності застосування переговорної процедури закупівлі може спричинити негативні наслідки для держави Україна…»

Поспіх у цьому питанні  є цілком зрозумілим з огляду на трудовий шлях чиновниці. З листопада 2013-го по березень 2014 року вона працювала провідним юрисконсультом претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта». А офшорки з кіпрською пропискою, як стверджують лихі язики, — це структури Коломойського, який, власне, з міноритарних позицій примудрився тривалий час керувати «Укрнафтою», поки на нього не почалась «шоколадна» навала.

Це якесь виняткове нахабство з боку кіпрських офшорів: мало того, що вони фактично управляли державною власністю, їм ще не подобається, що їх відсторонили від годівниці. Тому суд між Мін’юстом і офшорками у Стокгольмі — це фарс чистої води. Але оцініть красоту гри, як казав Остап Бендер. Ось як заробляють мільйони на придбанні повітря!

Відповідно до Інформації про застосування переговорної процедури закупівлі за підписом заступника директора Адміністративно-господарського департаменту Мін’юсту Воловика М. Б., розміщеної на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/50897), ще у 2015 році Мін’юстом було проведено першу переговорну процедуру закупівлі юридичних послуг представництва інтересів держави Україна у вказаній справі на конкурсних засадах.

Загалом було отримано пропозиції шести різних міжнародних юридичних фірм, шведських і англійських: Latham & Watkins (London) LLP, Gernandt & Danielsson Advokatbyrä KB, Setterwallas Advokatbyrä AB, Norburg and Scherp Advokatbyrä AB, MAQS Advokatbyrå, Squire Patton Boggs (UK) LLP.

Інформація про ціну пропозиції:

Учасник 1 — 10 000,00 дол. США (без ПДВ)

Учасник 2 — 237 000,00 євро (без ПДВ)

Учасник 3 — 62 000,00 євро (без ПДВ)

Учасник 4 — 256 550,00 євро (без ПДВ)

Учасник 5 — 232 000,00 євро (без ПДВ)

Учасник 6 — 103 800,00 дол. США (без ПДВ)

Оголошена очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 500 000,00 грн або 115 000 дол. (на той час).

Це просто сміх! У всіх провідних фірм, в тому числі шведських, ціна до 100 тис. дол. і більше. А у фірми Latham & Watkins (London) LLP — 10 тис. дол.! Це якісь безсрібники? Та ні, ви не розумієте тактику. Головне — влізти у шпарину! І справді, Мін’юстом України було укладено договір від 10 листопада 2015 року за демпінговою ціною 10 000,00 дол.

Далі заступник міністра юстиції Ганна Онищенко в наступному 2016 році у Повідомленні про намір укласти договір пропонувала укласти з цією ж самою юридичною фірмою Latham & Watkins (London) LLP договір про надання юридичних послуг у тій самій судовій справі №SCC V 2015/092 за позовом компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр) до держави Україна, тільки вже за ціною 600 228,00 дол. без ПДВ.

Тобто вартість послуг юридичної фірми Latham & Watkins (London) LLP у 2016 році порівняно з 2015 роком для державного бюджету України збільшилась у 60 разів. При цьому єдиним обґрунтуванням повторного обрання поза конкурсом цієї ж самої англійської юридичної фірми стало те, що з ними вже співпрацювали в цій справі у 2015 році.

На виконання вищезазначеного Повідомлення про намір укласти договір було укладено Договір №9.3-163 від 1 грудня 2016 року абсолютно унікального змісту. Передбачено строк надання юридичних послуг з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Отже, договір укладено заднім числом. Юридично цей договір діяв усього 31 день!

Цей правочин, укладений лише про людське око, насправді є удаваним — він приховує інший правочин — про переказ бюджетних коштів на закордонні рахунки.

Дивно виглядає й кошторис до цього договору, згідно з яким від дати підписання 1 грудня 2016 року до закінчення строку договору 31 грудня 2016 року партнери юридичної фірми Latham & Watkins (London) LLP Себастьян Зеельман відпрацьовує 105 годин, Чарльз Клейпул — 230 годин, Ден Харрісон — 150 годин. Адже в Західній Європі, зокрема в Швеції та Великій Британії, з 23 грудня по 31 грудня — різдвяні свята та неробочі (вихідні) дні.

До складу витрат кошторису також включено оплату послуг стажера (!) на загальну суму 18 960,00 дол. (484 591,05 грн) та послуг не зазначених у договорі «експертів» з правових питань на суму 105 000,00 дол. (2 683 653,00 грн).

Слід наголосити, що згідно з Повідомленням про намір укласти договір від 31 жовтня 2016 року, у справі №SCC V 2015/092 до 10 січня 2017 року планувалось тільки подання перших заперечень проти позовних вимог і ще не відбулось жодного судового засідання.

Згідно зі Звітом про виконання Договору №9.3-163, на користь фірми Latham & Watkins (London) LLP було фактично сплачено 551 691,00 дол. Тобто понад 500 тис. дол. — це тільки за складання заперечень на позов?!

Для порівняння: у випадку «менш значущих», на думку керівників Мін’юсту, справ для України, які не становлять жодного особливого інтересу для державної безпеки, Міністерство юстиції України укладає договори за значно меншими цінами, наприклад:

— справа України проти Російської Федерації «Україна проти Росії» (заява №20958/14) — укладено Договір №2-2017 від 1 грудня 2017 року на суму 63 750,00 євро (2 970 000,00 грн), фактично сплачено за договором 59 050,00 євро;

— справа України проти Російської Федерації «Україна проти Росії» (заява №8019/16) — укладено Договір №1-2017 від 1 грудня 2017 року на суму 63 750,00 євро (2 970 000,00 грн), фактично сплачено за договором 59 450,00 євро;

— справа за позовом держави Україна до компанії Euronews SA — укладено Договір «Euronews» від 11 жовтня 2017 року з юридичною фірмою Jacquemoud & Stanislas на суму 99 840,00 дол. (3 080 000,00 грн), фактично сплачено 45 775,66 дол.

І справді, хіба можна порівнювати справу «Україна проти Росії» в ЄСПЛ зі справою «Мін’юст проти Бєні у Стокгольмі»? Але це ще не сміх. Сміх буде далі.

Якщо ви думаєте, що, уклавши 1 грудня 2016 року договір з англійцями на 600 тис. дол., Мін’юст зупинився, то глибоко помиляєтесь. Чи то у Петренка закінчилися кишенькові гроші, чи то не було чим розрахуватись за новорічний корпоратив, от тільки чиновники Мін’юсту уклали 22 грудня 2016 року Договір №9.3-167 з тією ж фірмою Latham & Watkins (London) LLP на придбання тих самих юридичних послуг щодо представництва та ведення тієї ж самої судової справи за участі тих самих юристів, у той самий строк з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, тільки вже за ціною 869 462,00 дол. (24 421 116,00 грн).

Виняткова зухвалість полягала в тому, що юридичні послуги за таким предметом, за таким строком та у того самого постачальника вже були придбані за Договором №9.3-163 від 1 грудня 2016 року. По-друге, умовами п. 5.1 Договору №9.3-167 від 22 грудня 2016 року передбачено строк надання юридичних послуг — з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Отже, договір укладено заднім числом. Цей договір юридично діяв усього 10 днів!

Понад це, всупереч п. 19 Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-12-09-000629-c від 22 грудня 2016 року, де відсутня інформація про залучення субпідрядника для виконання умов Договору №9.3-167 від 22 грудня 2016 року, — умовами п. 4.7 договору сторони домовились залучити третю особу — ТОВ «Юридична фірма Саєнко Харенко», а крім того ще як експертів — таку собі громадянку Ірину Паліашвілі та компанію IEF.

Згідно з кошторисом — Додатком №1 до Договору №9.3-167 від 22 грудня 2016 року, на оплату послуг ТОВ «Юридична фірма Саєнко Харенко» передбачено 175 000,00 дол., експерту Ірині Паліашвілі — 10 000,00 дол. та компанії IEF — 160 000,00 дол.

Тобто Latham & Watkins (London) LLP виступає прокладкою між Міністерством юстиції України та ТОВ «Юридична фірма Саєнко Харенко»? Гроші для Саєнка-Харенка у Київ йдуть з Мін’юсту через Лондон?

Мало того, що при укладанні такого договору було вчинено увесь букет посадових злочинів — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК), службове підроблення (ст. 366 КК), відмивання коштів через банк у Лондоні, знову ж таки — в особливо великих (ч. 3 ст. 209 КК), — так тут іще ухиляння від сплати ПДВ, бо послуги надаються на митній території України в місті Києві, а оплата отримується через банк у Лондоні від посередника, з оплатою послуг від Мін’юсту валютою і без ПДВ.

Ця матриця настільки сподобалась Мін’юсту, що її безсоромно, без жодних змін повторили у 2017 році, тільки замість заступника міністра Ганни Онищенко усі подальші договори від імені Міністерства юстиції України з фірмою Latham & Watkins (London) LLP підписувала в. о. державного секретаря, керівник секретаріату державного секретаря Міністерства юстиції України Олена Косолапова. Можливо, в майбутньому такі договори будуть укладати безпосередньо секретарки або прибиральниці секретаріату...

28 серпня 2017 року о 18.45 Міністерство юстиції України оприлюднило оголошення про проведення процедури закупівлі щодо надання юридичних послуг «з юридичного консультування та юридичного представництва» справи за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр) у м. Стокгольм, Швеція. Єдиним учасником цього «конкурсу» була, як не важко здогадатись, фірма Latham & Watkins (London) LLP. І якщо у 2015 році ця фірма пропонувала свої послуги за символічні 10 000 дол., то у 2017-му — 900 000,00 дол. Ростемо!

Така пропозиція була прийнята Міністерством юстиції України, було укладено Договір №9.3-173 від 18 вересня 2017 року. При цьому вартість послуг юридичної фірми Latham & Watkins (London) LLP за Договором №9.3-173 від 18 вересня 2017 року збільшилась у півтора раза по відношенню навіть до завищеної ціни Договору №9.3-163 від 1 грудня 2016 року: було — 600 228,00 дол. у 2016 році, стало — 900 000,00 дол. у 2017 році.

Кошторис Договору №9.3-173 від 18 вересня 2017 року виглядає дивно, адже кількість робочих годин юристів фірми Latham & Watkins (London) LLP підбита загальним підсумком, тоді як усі юристи мають різну погодинну ставку. До складу витрат віднесено оплату послуг стажера (!) та діловода (!) — тобто фахівців, чиїх послуг точно не мало би потребувати Міністерство юстиції України. Також до складу кошторису віднесені витрати, що не мають пояснення, обґрунтування та документального підтвердження, зокрема, послуги компаній Independent Economics & Finance LLP на суму 70 424,40 дол.

При укладанні цього Договору №9.3-173 від 18 вересня 2017 року було вчинене службове підроблення та грубо порушене чинне, в тому числі податкове, законодавство України.

Відповідно до п. 19 Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-08-28-001353-а від 18 вересня 2017 року, відсутня інформація про залучення субпідрядника для виконання умов Договору №9.3-173 від 18 вересня 2017 року — тобто без субпідрядника. Натомість, відповідно до п. 4.7 договору, сторони домовились залучити третю особу — ТОВ «Саєнко Харенко Україна». Не внесли в Звіт про закупівлі з очевидної причини: інакше б усе виплило назовні...

Згідно з умовами п. 4.8 договору, Latham & Watkins (London) LLP виступає прокладкою між Міністерством юстиції України та фірмою ТОВ «Саєнко Харенко Україна».

При цьому варто наголосити на одній обставині: відповідно до кошторису (Додатку №1 до Договору №9.3-173 від 18 вересня 2017 року) англійські юристи фірми Latham & Watkins (London) LLP загалом мають відпрацювати 840 робочих годин, тоді як українські юристи фірми ТОВ «Саєнко Харенко Україна» — понад 1070 робочих годин. Отже, більшу частину роботи за Договором №9.3-173 насправді виконує фірма ТОВ «Саєнко Харенко Україна».

Знову ж таки, щодо зазначеного договору можна залишити лише ті самі телеграфні коментарі, зрозумілі кожному юристу: навіть у найдобрішого прокурора буде «путівка на курорт» не менше ніж на ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України...

Але гроші мають властивість швидко закінчуватись. Тому 27 жовтня 2017 року о 22.15 (!) Міністерством юстиції України було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі щодо надання юридичних послуг «з юридичного консультування та юридичного представництва» справи за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр) у м. Стокгольм, Швеція. Єдиним учасником цього «конкурсу» була, дайте мені вгадати... фірма Latham & Watkins (London) LLP.

В. о. державного секретаря, керівник секретаріату державного секретаря Міністерства юстиції України Олена Косолапова уклала з фірмою Latham & Watkins (London) LLP додатково Договір №9.3-185 від 1 грудня 2017 року на придбання юридичних послуг щодо ведення судової справи №SCC V 2015/092 за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр). При цьому вартість послуг фірми Latham & Watkins (London) LLP за Договором №9.3-185 від 1 грудня 2017 року збільшилась у рази (!) по відношенню до раніше укладених договорів:

— Договір №9.3-163 від 1 грудня 2016 року — 600 228,00 дол.;

— Договір №9.3-185 від 1 грудня 2017 року — 2 000 000,23 дол.

А як починалось — з 10 000 дол.!

Складається враження, що договір №9.3-185 від 1 грудня 2017 року було укладено лише про людське око: термін дії договору — з 1 січня по 31 грудня 2017 року, тобто договір укладено за 30 днів до закінчення терміну дії надання послуг.

Його кошторис не витримує критики, повністю повторюючи абракадабри фінансової хімії з попередніх договорів. До складу витрат знову віднесено оплату послуг вже трьох стажерів та одного діловода. Також до складу кошторису віднесено витрати, що не мають пояснення, обґрунтування та документального підтвердження, зокрема: послуги ряду експертів і компаній — усього на суму 530 821,50 дол. або за курсом НБУ на 1 грудня 2017 року — 14 414 882,49 грн. 

При укладанні Договору №9.3-185 від 1 грудня 2017 року було вкотре вчинене службове підроблення та грубо порушене чинне, в тому числі податкове, законодавство України.

Відповідно до п. 19 Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2017-10-27-000420-a від 1 грудня 2017 року, відсутня інформація про залучення субпідрядника для виконання умов Договору №9.3-185 від 1 грудня 2017 року — тобто без субпідрядника. Натомість, відповідно до п. 4.7 договору, сторони домовились залучити третю особу — ТОВ «Саєнко Харенко Україна». Вкотре, згідно з умовами п. 4.8 договору, Latham & Watkins (London) LLP виступає прокладкою між Міністерством юстиції України та фірмою ТОВ «Саєнко Харенко Україна».

Склад статей Кримінального кодексу — той самий...

Тільки ви не смійтесь: гроші знову закінчились за кілька тижнів. І тоді, не соромлячись вже взагалі нічого, діючи зухвало та відчуваючи повну безкарність, діючи за аналогічною вищеописаній схемою, за погодженням з міністром юстиції України Павлом Петренком, в. о. державного секретаря, керівник секретаріату державного секретаря Міністерства юстиції України Олена Косолапова уклала з фірмою Latham & Watkins (London) LLP додатково ще один — третій упродовж 2017 року (!) Договір №9.3-188 від 27 грудня 2017 року на придбання юридичних послуг щодо ведення тієї ж самої судової справи №SCC V 2015/092 за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр).

Згідно з п. 5.1 Договору №9.3-188 від 27 грудня 2017 року, строк надання юридичних послуг — з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року. Тобто Договір №9.3-188 від 27 грудня 2017 року укладено за чотири дні до його завершення!

Договір №9.3-188 від 27 грудня 2017 року є завідомо фіктивним, оскільки юридичні послуги на представництво інтересів України у справі №SCC V 2015/092 на період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року вже були придбані у фірми Latham & Watkins (London) LLP відповідно до Договору №9.3-173 від 18 вересня 2017 року. При цьому п. 4.5 цього договору містить умову: «Документи, зазначені у пункті 4.5 цього договору, надаються замовнику не пізніше 26 грудня 2017 року та не повинні перевищувати ціну договору», — тобто підтверджуючі документи про виконання робіт мали надаватись на день раніше дати підписання самого договору.

І знову, згідно з умовами п. 4.7 договору Latham & Watkins (London) LLP — між Міністерством юстиції України та фірмою ТОВ «Саєнко Харенко Україна».

Згідно зі Звітом про виконання договору про закупівлю UA-2017-12-15-005109-b — загалом за Договором №9.3-188 від 27 грудня 2017 року було переказано коштів на суму 1 977 156,99 дол., що становить за курсом НБУ на день укладання договору 55 250 663,51 грн. Уся фактично виплачена за Договором №9.3-188 від 27 грудня 2017 року сума — 1 977 156,99 дол., або за курсом НБУ 55 250 663,51 грн — є такою, що була привласнена шляхом зловживання службовим становищем вищими посадовими особами Міністерства юстиції України шляхом укладання Договору №9.3-188 від 27 грудня 2017 року, та шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей в офіційні документи, що завдало тяжкі наслідки (шкоду) державному бюджету України на суму 55 250 663,51 грн, що у 2017 році перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян (800 грн) у понад 69 063 раза — тобто в особливо великих розмірах, що передбачено ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

При цьому укладання Договору №9.3-188 від 27 грудня 2017 року одночасно слугувало виконанню іншої протиправної мети — легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, що передбачено ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до п. 5.2 Договору, місцем надання юридичних послуг є не тільки місто Стокгольм (Швеція), де відбувається розгляд судової справи, а й місто Лондон (Велика Британія), місто Гамбург (ФРН) та навіть місто Київ (Україна).

Відповідно до кошторису — Додатку №1 до Договору №9.3-188 від 27 грудня 2017 року — на оплату послуг юристів з місцем постачання послуг — місто Київ (Україна) — передбачено 307 936 дол. або 8 605 117,55 грн за курсом НБУ станом на 27 грудня 2017 року. Ця сума є прихованою від оподаткування на митній території України, оскільки місцем її постачання є місто Київ (Україна).

За таких обставин є підстави досліджувати імовірний факт про ухиляння від сплати податків на митній території України ТОВ на суму відповідно 1 548 921,16 грн податку на прибуток та 1 721 023,51 грн податку на додану вартість, а загалом на суму 3 269 944,67 грн, що у 2017 році перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян (800 грн) у понад 4087 разів, та з урахуванням попереднього епізоду, у сукупності, тягне за собою відповідальність за ч. 3 ст. 212 КК України.

Здавалося б — варто зупинитись! «Постой, паровоз, не стучите, колеса...» Але Петренко вирішив піти на рекорд.

Не зупиняючись на досягнутому, діючи зухвало та відчуваючи повну безкарність, чиновники Мін’юсту уклали з фірмою Latham & Watkins (London) LLP новий Договір №33-202 від 18 липня 2018 року на придбання юридичних послуг щодо ведення тієї ж судової справи №SCC V 2015/092 за позовом офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures limited, Bordo Management limited (Республіка Кіпр) за астрономічною ціною — 8 027 807,00 дол. або за курсом НБУ — 210 501 141,25 грн!

Кошторис Договору №33-202 від 18 липня 2018 року передбачає понад 7000 робочих годин співробітників фірми Latham & Watkins (London) LLP, в тому числі двох стажерів та діловода, понад 3800 робочих годин юристів ТОВ «Саєнко Харенко Україна», при цьому загальні підсумки по обох юридичних фірмах підбиті гуртом, без розділення на кожного юриста окремо, оскільки усі юристи мають різні погодинні ставки.

Просто цікаво, що можна робити 10 800 робочих годин на виконання умов зазначеного договору? Вони що там, окопи рили? Чи зводили бетонні укріплення в суді?

Ну і традиційно: 1 996 887,00 дол. для експертів Fountain Court Chambers, 182 943,00 дол. за послуги компанії Independent Economics & Finance, 250 000,00 дол. професору Гуглієльмо Вердіраме (сума зросла у 8 разів!), 35 000,00 дол. Ірині Паліашвілі, 15 400,00 дол. пану Сімону Пірані. З’явились нові статті видатків: послуги адвоката Тімоті Отті — 350 000,00 дол., Бо Нільсона — 59 550,00 дол., Назара Кульчицького — 21 250,00 дол., Сергія Куюна — 8 000,00 дол., Юрія Канера — 57 000,00 дол., Євгена Кубка — 50 000,00 дол., Майкла Редкліфа — 578 686,00 дол. Дійшло до того, що одна поїздка у таксі у місті Києві за кошторисом коштує… 70 дол., або понад 1850 грн!

Одночасно з укладанням договорів з фірмою Latham & Watkins (London) LLP, діючи зухвало та відчуваючи повну безкарність, вищі посадові особи Міністерства юстиції України уклали Договір №33-196 від 26 квітня 2018 року з іншою юридичною фірмою — Hogan Lovells International LLP на суму 2 753 565,00 дол. або за курсом НБУ на день укладання договору 72 337 529,33 грн.

Особливий цинізм та зухвалість полягають у предметі Договору:

— аналіз усіх поточних подань і доказів;

— надання юридичного висновку щодо загальної стратегії та заперечень України, висунутих під час розгляду справи на сьогоднішній день;

— розгляд і коментування проекту заперечень та участь у зустрічах в Україні з метою обговорення проекту заперечень;

— надання загальних стратегічних порад стосовно справи;

— проведення зустрічей у Києві для обговорення справи з різними членами та працівниками уряду України, за вимогою.

Це до якої межі зухвалості та безкарності треба дійти, щоби у скрутні економічні часи Міністерство юстиції України укладало угоди про зустрічі з членами уряду за гроші — за понад 2,7 млн дол.! Таких розцінок немає навіть у кварталі червоних ліхтарів у Амстердамі.

При цьому, відповідно до п. 4.7 Договору №33-196 від 26 квітня 2018 року, для виконання вищенаведених послуг залучено іншу особу — Адвокатське об’єднання «Юридична фірма «Лексвел і партнери». Це просто вони, соромлячись власного успіху, використовують псевдонім Hogan Lovells International LLP, а ви не знали?

За ці зустрічі, загальні поради, коментарі, складання аналізів стратегії України, що належить до кола службових обов’язків посадових осіб Міністерства юстиції України, бюджет має сплатити понад 72 млн грн!

Прискіпливий аналіз трудових подвигів фірми «Петренко і партнери», вибачте, Міністерства юстиції України, свідчить, що, за найобережнішими підрахунками, тільки під час «ведення» однієї-єдиної судової справи №SCC V 2015/092 у Стокгольмському арбітражі було завдано збитків державі на суму 446 245 650,22 грн!

Понад 446 млн грн — стільки грошей було відмито безпосередньо з державного бюджету на придбання «юридичного повітря». Тому Петренко має усі підстави змінити вивіску на своїй фірмі та написати не «Мін’юст», а «Пральня». Так воно точніше...