Новини
Ракурс
Франсіско Гойя. Поєдинок на дубинах. 1819–1823. wikipedia.org

Як, обороняючись, не потрапити під статтю — поради адвоката

8 гру 2018, 18:51

Юрій МІНКІН

В умовах погіршення криміногенної ситуації багато хто замислюється: як захистити себе? Оскільки далеко не всі мають рівень знань, достатній для того, щоб розібратися в законодавстві, люди часто схильні вірити кіноштампам чи навіть легендам, що стосуються питань самооборони. Тому для того, щоб захистити себе і водночас не опинитися підсудним, важливо мати хоча б базові поняття про необхідну оборону і засоби, що їх можна застосувати для протидії злочинцеві.

Адвокат Юрій МінкінЗгідно зі ст. 27 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Однак перед тим, як застосувати це право, потрібно озброїтися необхідними знаннями про те, що ж таке необхідна оборона і в яких випадках дії того, хто захищається, буде визнано законними.

Відповідно до ст. 36 Кримінального кодексу України, «необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони».

Як бачимо, поняття «необхідна оборона» є набагато ширшим за поняття «самооборона»: громадянин має право захищати не лише себе або обмежене коло близьких осіб, але і будь-якого іншого громадянина, і навіть суспільні інтереси. Однак доцільність таких дій кожен визначає сам: якщо поліцейський зобов'язаний запобігати злочинам, то громадянин у цьому випадку може обмежитися викликом поліції.

 

Важливо, що право на необхідну оборону виникає за фактом посягання на права і свободи громадянина, і пояснювати, чому ти не зміг втекти, зовсім не обов'язково. Згідно з тією ж ст. 36 КК, кожен має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися по допомогу до інших осіб чи органів влади. Тобто наші громадяни з погляду закону перебувають у кращому становищі, ніж у багатьох країнах ЄС, де особа, застосувавши силу проти злочинця, часто мусить доводити, що альтернативи у вигляді втечі просто не було.

Природно, кажучи про можливе насильство, законодавець свідомо обмежує випадки його застосування і обсяг. Загальне правило звучить так: не можна заподіювати тому, хто нападає, більшої шкоди за ту, якої він міг би заподіяти вам. Втім, злочинця про його задуми не запитаєш, і тому будь-який напад слід розцінювати як загрозу життю і здоров'ю.

Але якщо йдеться про грабіж, де злочинець вихопив у вас телефон і намагається втекти, задум очевидний. Як і в разі, якщо ви побачили злодія в дачному будиночку і так його налякали, що він накивав п'ятами. У такій ситуації про самозахист вже не йдеться, і застосовуючи для затримання злодюжки зброю чи, тим більше, б'ючи його після затримання, ви коїте злочин. Крім того, дуже погано ви виглядатимете перед законом, ставши, наприклад, учасником п'яної бійки на боці компанії, яка щось не поділила з іншими громадянами, навіть якщо ті «перші почали». Та й відповідати ударом або пострілом на слово — прямий шлях до в'язниці.

На думку Верховного суду, стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, але і в разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. За наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Тобто, всупереч розхожій думці, не варто чекати на перший удар: якщо це удар ножем, він же може виявитися для вас останнім... Якщо загроза явна — чиніть опір!

В окремих випадках закон дозволяє не обмежувати себе в засобах захисту. Згідно з ч. 5 ст. 36 КК, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів:

— для захисту від нападу озброєної особи. В цьому разі противник може бути «озброєний» як пістолетом, так і, наприклад, пляшкою чи палицею, адже як зброю можна використати практично що завгодно;

— для захисту від нападу групи осіб (тобто коли нападників хоча б двоє);

— для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. Але треба враховувати, що приміщення не будь-яке, а таке, в якому перебуваєте ви або той, кого ви намагаєтеся захистити. Злом гаража під це визначення не підпадає. Натомість перелік приміщень є вельми широким: це і будинок, і квартира, і дачний будиночок, і готельний номер, і навіть намет. Але, на превеликий жаль, ані двір, ані автомобіль приміщенням вважати не можна, тому стріляти в підозрілого громадянина, що перелазить через паркан, точно не варто.

Фото: pexels.com

До слова, нещодавня гучна постанова Верховного суду підтвердила законність самозахисту будь-якими засобами в разі спроби силою увірватися у ваш будинок. (Справа про вбивство в Івано-Франківській області, про яку «Ракурс» писав у статті «Необхідна самооборона: якнепереступити межу». — Ред.)

Багато хто подумає: на папері воно гладко, а ось у житті... Частково це так. Попри презумпцію невинуватості, вам доведеться обґрунтовувати свої дії, тому важливо розуміти, що захищатися слід тільки тоді, коли це дозволено законом, і не перетворювати необхідну оборону на самосуд. Ви втрачаєте право на «законне» заподіяння шкоди злочинцеві, щойно напад припинився. Так, ви маєте право затримати зловмисника, але тільки щоби передати його поліції.

Іноді трапляється, що напад здається реальним, але таким насправді не є. Наприклад, якийсь «гуморист» вирішив вас банально розіграти. Захищаючись від такого псевдонападу, ви можете опинитися у стані так званої уявної оборони. Згідно зі ст. 37 КК, уявна оборона — це дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Тобто ніхто вам реально не загрожує, але ви з якихось причин у той момент так не думаєте.

Кримінальна відповідальність не настає, якщо особа в конкретній ситуації обґрунтовано вважала, що посягання є реальним. Тобто якщо ви не знали і не могли знати, що хтось вирішив влаштувати розіграш, в тюрму ви не сядете. Звичайно, якщо зумієте це довести. А ось якщо суд вирішить, що ви здогадувалися або повинні були знати, що люди в масках, які ломилися в офіс, не бандити, а поліцейські, — покарання уникнути вже не вийде.

Від теорії до практики: як себе захистити?

Почнемо з того, що головною зброєю є наша... голова. Дотримання елементарних правил: дивитися на всі боки, а не в телефон, не ходити вночі через місця з поганою славою і парки, не гуляти вечірнім містом у навушниках тощо — здатне вберегти від багатьох неприємностей. Однак, на жаль, навіть дотримуючись усіх запобіжних заходів, уникнути зіткнення зі злочинцем часом не виходить. І тоді знадобиться зброя. Знову ж таки, яка?

Якщо ви маєте навички рукопашного бою — чудово. Двох хуліганів ви, можливо, розкидаєте. А якщо їх більше і втекти не виходить? Якщо з вами дівчина або дитина? Ось тут вже без «арсеналу» важкувато.

Фото: pxhere.com

Пересічний громадянин України має право отримати дозвіл і придбати зброю. Але мисливська рушниця чи гвинтівка зможуть захистити вас вдома, але ніяк не на вулиці: носити їх з собою не вийде. Та й возити у зарядженому вигляді таку зброю теж не можна.

Купувати пістолети нам держава, на жаль, не дозволяє. Навіть ті, що стріляють гумовими кулями, — такі спецзасоби доступні далеко не всім. Газовий пістолет з дозволом купити можна, і це не найгірший засіб самозахисту, якщо його не переоцінювати: він усього лише доставить хмарку сльозогінного газу до нападника.

Без дозволів у нас продаються так звані газові балончики — купити їх може будь-який громадянин з 18 років. Застосовувати їх доволі просто, і, що приємно, без фатальних наслідків для нападника. Тобто балончик знешкодить хулігана, але тілесних ушкоджень йому не завдасть, а тому претензії з боку закону до вас вкрай малоймовірні. Тільки треба враховувати, що лякати балончиком не варто, а носити його треба так, щоб у будь-яку хвилину можна було швидко дістати і скористатися. І бігти: це не пістолет.

Застосовувати для самозахисту пневматику і револьвери під патрон Флобера я не раджу: куля здатна завдати поранення, часом навіть смертельного або небезпечного для здоров'я, але «тут і зараз» злочинця не зупинить. А раптом це противника тільки розлютить? Якби такі пістолети були «майже як справжні», їх би без дозволу не продавали — повірте.

Ніж, який не є холодною зброєю, може допомогти у хвилину небезпеки. Головне — знати, як його грамотно застосувати, і розуміти, що якщо ви вирішите скористатися ним у бійці на кулаках проти одного супротивника, то однозначно «перевищите» і понесете кримінальне покарання. Тобто застосовувати ніж можна тільки в разі, якщо вам загрожує смертельна небезпека.

А тепер про те, що робити і чого не робити, якщо ви оборонялися і заподіяли шкоди нападникові:

1. Викликати швидку, якщо ви серйозно поранили нападника. Навіть якщо, рятуючи себе, ви втекли з місця подій.

2. Надати першу допомогу потерпілому з дотриманням правил обережності. Якщо можете, вмієте і бачите, що нападник поранений настільки сильно, що вже не становить загрози. Якщо є тінь сумніву — обмежтеся викликом медиків.

3. Викликати поліцію. Так, саме так. У наших умовах хто перший написав заяву — той і потерпілий. Не дайте злочинцеві випередити вас у цьому: потім будете доводити, що захищалися, а не нападали самі.

4. Забезпечити максимальне збереження місця події. Нічого не чіпайте і не рухайте. Виняток — відкинути від поваленого супротивника зброю, щоби він, прийшовши до тями, не використав її проти вас.

5. Зв'язатися з адвокатом. Не можете самі — нехай родичі і знайомі допоможуть одразу ж забезпечити вам захисника. Якщо вас спробують у чомусь звинуватити, без адвоката ви, скоріш за все, опинитеся на лаві підсудних.

6. Продумати, що і як казати співробітникам поліції. Згідно зі ст. 63 Конституції України, можливою є відмова від надання свідчень проти себе і близьких. Тобто якщо відчуваєте, що можете наговорити зайвого, — мовчіть. Стрес робить нас вразливими, і навіть найбезневинніше слово може спрацювати проти вас.

Всупереч поширеній думці, точно не варто тікати з місця подій у надії на те, що вас не знайдуть. Знайдуть! У місті камери, а у вас — мобільний. Встановити, де ви були, досить просто...

Точно не варто «ретушувати» картину події, додаючи неіснуючі деталі (зброю в руку нападника), розгортати тіло нападника, щоби підтвердити свою версію подій, прибирати предмети, які були в нападника. Спробу обдурити слідство встановлять досить швидко.

Якщо з'явиться спокуса відкупитися від правоохоронців, в жодному разі їй не піддавайтеся: по-перше, це злочин. По-друге — процес уже запущено, і навряд чи хтось зі співробітників, які здають зміну наприкінці доби, зможе щось вирішити. Рішення приймають зовсім інші люди, і познайомитеся ви з ними вже пізніше. І бажано, щоб на момент знайомства з вами був адвокат.

На завершення прошу вас: бережіть себе і будьте готові до несподіванок. Але щиро бажаю, щоб вони траплялися з вами рідше, а краще — ніколи.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter