Ціна на газ для населення в Україні: обіцянка зменшити поки що лишається цяцянкою

Протягом усієї першої декади травня тривала інтрига щодо того, якою ж цього місяця буде ціна на газ для населення в Україні: більшою ніж 8,55 грн за кубометр чи меншою?

Річ у тім, що наприкінці квітня НАК «Нафтогаз», з одного боку, на своєму сайті офіційно повідомила, що в неї є можливість зменшити ціну на газ для населення в Україні до 8,25 грн, але одночасно надіслала газопостачальним підприємствам (газзбутам) такі цінові пропозиції, відповідно до яких кінцева ціна для побутових споживачів становитиме 9,72 грн. І ці газзбути, аби взагалі не залишитися ні з чим, їх прийняли, підписавши відповідні угоди.

Всі з нетерпінням чекали, коли уряд прийме рішення, яке б зобов’язало НАК виконати цю обіцянку, однак у тексті оприлюдненої постанови Кабміну №380 від 8 травня 2019 року містяться ті ж самі недоліки, які згодом дадуть підстави «Нафтогазу» вдруге заявити про те, що до їх усунення компанія позбавлена можливості її застосування.

Ціна на газ для населення в Україні: історія питання

Коротко нагадаємо історію питання. Відповідно до Положення про покладання спеціальних обов’язків на суб’єкти ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ №867 від 19 жовтня 2018 року, «Нафтогаз» зобов’язаний був до 1 травня продавати газзбутам блакитне паливо для населення за пільговою ціною 6,24 грн за 1 тис. куб. м. Ці підприємства, у свою чергу, продавали газ населенню, до якого він з податками, націнками і вартістю доставки доходив вже по 8,55 грн.

Але вже з 1 травня пільгова відпускна ціна на газ для населення в Україні мала піднятися до 7,18 грн, внаслідок чого до осель побутових споживачів газ доходив би вже за ціною 9,72 грн. А от уже з 1 січня 2020 року паливо мало продаватися побутово-комунальним споживачам за тією ж самою ціною, що й промислово-комерційному сектору.

До цього слід лише додати, що тільки в одну область України — Кіровоградську — НАК продавала газ напряму без посередників, якщо, звичайно, не вважати посередником її дочірнє ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

І ось сталося непередбачуване: після завершення відносно теплої зими лишилися невикористаними чималі обсяги блакитного палива, внаслідок чого ринкова ціна на газ впала нижче за пільгову. Так, якщо у березні НАК пропонувала паливо промисловим споживачам по 7,41 грн, то у квітні — вже по 5,99 грн (без ПДВ і вартості доставки).

За таких умов «Нафтогаз» почав продавати його своїм кіровоградським споживачам по 8,38 грн і запропонував мешканцям інших регіонів укласти з ним прямі договори на постачання газу вже не за пільговими, а за ринковими цінами, які раптом стали нижчими (хоча насправді це традиційне сезонне зниження ціни на газ у Європі на газових хабах, на які орієнтується і «Нафтогаз»). Проте переважна більшість населення виявилася надто консервативною, і такою спокусливою пропозицією скористалися лише 80 домогосподарств із 12 млн споживачів, що мешкали за межами Кіровоградської області, — крапля в морі.

Зате сприятливим ціновим трендом, що склався напередодні другого туру виборів, повною мірою вирішив скористатися Кабінет міністрів: 3 квітня він ухвалив постанову №293, якою зобов’язав «Нафтогаз» у тих місяцях, коли ринкові ціни на газ будуть дешевшими за пільгові, продавати його газзбутам саме за ринковими цінами.

Ціна на газ в умовах вільного ринку

Проте НАК така ситуація обурює з цілком зрозумілих причин: умови вільного ринку передбачають не лише право продавати товар за якою заманеться ціною, але й право не продавати його ненадійному покупцеві без передоплати. А газзбути з їхнім 25-мільярдним боргом до категорії надійних покупців ніяк не можна віднести. Так само, як і десятки тисяч комунальних підприємств.

Виходячи з цього, 17 квітня «Нафтогаз» опублікував свої заперечення, головний зміст яких полягав у тому, що уряд, ухвалюючи згадану постанову, фактично поклав на НАК додатковий спеціальний обов’язок, але при цьому не вніс відповідні поправки до постанови №867 як базового нормативно-правового акту, який регламентує стосунки у цій царині. Відтак, мовляв, компанія позбавлена можливості застосовувати постанову №293.

Уряд, судячи з усього, зрозумів, що документ вийшов недолугий, і 3 травня Міністерство енергетики й вугільної промисловості опублікувало проект його нової редакції, яка й була ухвалена 8 травня у вигляді постанови №380.

Проте головний недолік все одно виправлено не було: новий варіант не вносить поправок до базової постанови №867, а відтак надає можливість «Нафтогазу» із двох різних нормативних актів на свій розсуд обирати для виконання той із них, який йому вигідніший. Юридичною термінологією це називається дискреційними повноваженнями.

Чому уряд не наважився внести зміни до базової постанови, зрозуміло: боявся викликати гнів Міжнародного валютного фонду, який унаслідок збільшення обсягу покладених на «Нафтогаз» спеціальних обов’язків міг відмовити в наданні чергових кредитів.

Нагадаємо, що договори між «Нафтогазом» і газзбутами про постачання газу у травні 2019 року вже укладені, причому укладені в такому вигляді, що ціна на газ для населення в Україні внаслідок їх виконання становитиме 9,72 грн за кубометр. Для того щоби побутові споживачі отримали газ по 8,25 грн, треба буде ці договори переукласти. Але не факт, що НАК захоче це робити.

Змусити компанію це зробити можна буде лише в судовому порядку, але це затягнеться не на один місяць. За таких обставин можна очікувати, що жителі Кіровоградської області, а також мешканці інших регіонів, які отримують паливо безпосередньо від «Нафтогазу», матимуть його за низькою ціною, а всі решта — за високою. Але остаточно вони про це дізнаються не з суперечливих повідомлень засобів масової інформації, а з платіжок, що надійдуть вже у червні.