Фальстарт: чому не запрацювала програма «Безкоштовна діагностика»

П'ять видів рентгена, мамографія, УЗД, операції одного дня, лабораторні дослідження — це дещиця з 54 діагностичних і лікувальних послуг, які мали стати безкоштовними для українців з 1 липня цього року (за умови направлення від лікаря первинної ланки — сімейного лікаря, терапевта, педіатра, з яким ви підписали декларацію). Для пацієнтів це означає, що не потрібно буде приносити шприци, вату і рукавички — все враховано, широко анонсували програму «Безкоштовна діагностика» в Міністерстві охорони здоров'я у грудні минулого року.

Планувалося, що по безкоштовну діагностику можна буде звертатися не лише до комунальних, а й до приватних діагностичних центрів, які підписали договір з Національною службою здоров'я (НСЗУ). Приватних клінік, що приєдналися до медреформи, поки не так багато. Більшість вичікували, прораховуючи можливість приєднатися саме на етапі впровадження програми безкоштовної діагностики.

Програма «Безкоштовна діагностика» — пілотний проект, розрахований, згідно з початковими планами, на півроку (з 1 липня по 31 грудня 2019 року). У держбюджеті-2019 на нього виділили 2 млрд грн. Запровадження такого пілота-тесту є важливим для обробки алгоритмів, збору інформації для точніших і ефективніших розрахунків. Наприклад, для розробки програми медичних гарантій на 2020 рік. Чому ж така важлива програма, запланована як продовження медичної реформи вже на вторинній ланці, не запрацювала?

Програма «Безкоштовна діагностика» — дешево і сердито не виходить

«Є багато технічних аспектів. Ми запустили декларації з лікарем, потім електронний рецепт, а тут треба запустити електронне направлення. Оцінка готовності закладів різного рівня, особливо вторинного, щодо роботи з електронними інструментами показала нам: технологічно встигнути зробити це до 1 липня практично неможливо», — так пояснив причини, з яких не вдалося запустити програму «Безкоштовна діагностика» вчасно, глава НСЗУ Олег Петренко.

Направлення на безкоштовну діагностику — електронне, фіксується на кожному етапі. Це доволі складний організаційно-фінансовий процес. Запуск програми потребує комплексної інформатизації медичної галузі, всі медзаклади мають бути в одній інформаційній системі. Якщо упустити, технічно не продумати якийсь етап, система працювати не буде.

Свого часу Великій Британії для впровадження подібної моделі знадобилося понад три роки і значна сума фунтів стерлінгів. Україна вирішила створювати програму «Безкоштовна діагностика» по-своєму — дешево і швидко. Вийшло — сердито. Держава умила руки: є вимоги, і їм треба відповідати. Крапка. Фактично влада переклала відповідальність за здоров'я своїх громадян на місцеві громади.

Але ж забезпечення місцевих бюджетів по всій країні дуже різниться. Воно строкате, немов клаптева ковдра. У поліклініках банально бракує комп'ютерів. Якщо раніше діяли державні програми, за якими проводились закупівлі рентген-апаратів, ангіографів, мамографів та іншого обладнання, то тепер їх немає. Десь місцева влада знайде гроші, а якщо ні? Ці українці залишаться без медичної допомоги?

Ще одна проблема: для запуску програми «Безкоштовна діагностика» потрібна чітка статистика, зібрати яку виявилося непростою справою. Найчастіше лікарям бракує часу в добі для збору даних про кількість тих чи інших досліджень, призначених на місяць.

Програма «Безкоштовна діагностика» — наскільки обґрунтованими є тарифи?

«Щоб система не завалилася і реально працювала, тарифи повинні бути реалістичними, — пояснює Костянтин Надутий, уповноважений координатор Української медичної експертної спільноти, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства. — Перший дзвіночок прозвучав із вуст приватного сектора, який доволі радо сприйняв перший етап реформи. Звісно, 370 грн на одну особу мало, але деякі приватні заклади взяли в цьому участь. Та коли держава запропонувала тарифи на вторинну допомогу (консультативно-діагностичні послуги — це вторинний рівень), то у приватного сектора виникли запитання. Припустімо, середня комерційна ціна УЗД становить 500 грн, а держава платить лише 250. Хто буде працювати собі у збиток?»

На впровадження програми «Безкоштовна діагностика» покладалися великі надії. Обстеження, що не заглядають у нашу кишеню, нехай невеличкий, але хоч якийсь перелік безкоштовних операцій дозволили б зітхнути багатьом із нас з полегшенням. Не секрет, що чимало українців вперто не чують дзвіночків захворювань, поки вони не перетворяться на дзвін. Причина банальна — немає грошей.

Деактивація декларацій з лікарем та програма «Безкоштовна діагностика»

Запуск наступного етапу медичної реформи дозволив би в цю реформу повірити. На жаль, фальстарт програми «Безкоштовна діагностика» практично збігся з іншою подією — деактивацією НСЗУ вже підписаних декларацій з лікарем. У травні цього року наказали довго жити 10 244 декларації, які підписали жителі Ірпеня з комунальним підприємством «Ірпінський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради.

Згідно з повідомленнями НСЗУ, за результатами перевірки було встановлено порушення — одні декларації не були роздруковані з електронної системи, більша частина надрукованих декларацій не містили підпису пацієнта, частина декларацій були заповнені не за встановленою формою, деякі заповнені не в електронній системі охорони здоров'я, а від руки. Фактично НСЗУ призупинила фінансування 10 244 декларацій з 16 703 підписаних.

У цій ситуації розбирався уповноважений з прав людини. В результаті вибіркової перевірки близько 4000 деактивованих декларацій виявилося, що це зовсім не бажання лікарів отримати гроші від НСЗУ в будь-який спосіб, не мертві душі, а реальні люди, які уклали договори з сімейними лікарями. І, звичайно ж, розраховують на медичну допомогу. Як наслідок понад 10 тис. людей опинилися за бортом. Наскільки законними були дії НСЗУ — доведеться, схоже, відповісти суду.

«Ірпінська справа може бути початком віялового відключення декларацій по всій Україні, — вважає Ольга Богомолець, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. — Там треба дивитися значно глибше. Є багато людей, яким безпідставно скасовані декларації. Очікую, що це пов'язано не з фальсифікацією на рівні сімейних лікарів, а зі спробою робити віялове відключення. Грошей не вистачає навіть на оплату праці. Ці гроші заощаджуються і потім спрямовуються в інше місце. Іде гра».

Коли точно запрацює програма «Безкоштовна діагностика», наразі в НСЗУ відповісти не можуть.