Новини
Ракурс
ПАТ «Азот» (Черкаси)

Очікуючи на безпрецедентне рішення Верховного суду щодо ПАТ «Азот»

Поза всяким сумнівом, рішення Верховного суду у справі ПАТ «Азот» (Черкаси) Дмитра Фірташа матиме велике, сказати би, прецедентне значення для чималої кількості суб'єктів підприємницької діяльності і судової практики загалом.

Loading...

У зв’язку з тим, що 5 червня 2019 року Конституційний суд визнав неконституційним пункт закону «Про Національне антикорупційне бюро України», який надавав цьому відомству право займатися судово-позовною роботою, до Верховного суду почали надходити заяви про перегляд за виключними обставинами рішень, раніше ухвалених за позовами НАБУ. Одна з таких справ стосується відносин між ПАТ «Азот» (Черкаси) і «Черкасиобленерго».

ПАТ «Азот» (Черкаси) і «Черкасиобленерго» — історія питання

У статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» частка держави становить 71%, а її розпорядником є Фонд державного майна України, тож інтерес правоохоронних органів до його діяльності є цілком зрозумілим. Й немає нічого дивного в тому, що у 2017 році НАБУ, користуючись своїм законним правом, подало до господарських судів низку позовів про визнання недійсними договорів, укладених керівниками цього товариства, оскільки їх метою, на думку детективів, було розкрадання державних коштів.

Відправною точкою процесу слід вважати 11 липня 2016 року, коли працівниками вказаного відомства було відкрите кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України. В ході розслідування було встановлено, що керівництво «Черкасиобленерго» платило багатомільйонні суми різноманітним, здебільшого фіктивним комерційним структурам за поставку неіснуючих товарів і надання неіснуючих послуг.

Особливу увагу детективів привернули чотири договори цього ПАТ з Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережа» про надання останній поворотної фінансової допомоги, з якої на момент початку розслідування не було повернуто 14 млн грн. І саме з цією дуже цікавою й хитрою компанією був пов’язаний договір, про який ідеться в нашій розповіді.

Тристороння угода ПАТ «Азот», «Черкасиобленерго» та ХК «Енергомережа»

З повідомлень засобів масової інформації можна дізнатися, що ХК «Енергомережа» у 2014‒2016 роках проводила агресивну дисконтну скупку кредиторських зобов'язань промислових підприємств перед місцевими енергодистрибуційними компаніями і за півтора року роботи вивела з «Запоріжжя-», «Харків-» і «Черкасиобленерго» до 2 млрд грн.

Пояснимо це більш зрозумілою мовою. Уявіть собі, що один з гігантів вітчизняної хімічної індустрії — черкаське ПАТ «Азот» заборгувало місцевому постачальнику електроструму ПАТ «Черкасиобленерго» 100 млн грн. Щоб не платити ці гроші, «азотівці» (чи то за хабар, чи то за спасибі) домовляються з «енергетиками» повісити борг на підставну фірму в особі ХК «Енергомережа». Для цього укладається тристоронній договір про переведення боргу, відповідно до якого «Азот» уже нічого не винен «Черкасиобленерго», зате «Енергомережа» виявляється йому винною ті 100 млн грн. І таких договорів ця холдингова компанія понаукладала з різними обленерго, як уже зазначалося, на суму близько 2 млрд грн.

Після того як НАБУ почало розкручувати цю справу, генеральний директор «Енергомережі» і колишній народний депутат Дмитро Крючков дременув за кордон, був оголошений в розшук, затриманий правоохоронними органами Німеччини і екстрадований в Україну. Але 22 квітня 2019 року він вийшов на волю під заставу в 7 млн грн, яку йому визначив Солом’янський районний суд Києва, хоча прокурор просив 346 млн грн.

Але задовго до того НАБУ подало до Господарського суду Києва позов про визнання недійсним укладеного ще 23 січня 2015 року тристороннього договору про переведення боргу між ПАТ «Азот» (Черкаси), «Черкасиобленерго» і «Енергомережею». Суд рішенням від 9 березня 2017 року позов задовольнив. Підставою для цього стала та обставина, що угода суперечила вимогам закону «Про електроенергетику».

Не занурюючись надто глибоко, пояснимо, що електричний струм — це специфічний товар, поводження з яким, в тому числі й купівля-продаж, вимагає дотримання певних правил. Одне з них полягає в тому, що статус постачальника і споживача закріплений за конкретними суб’єктами господарювання і не може делегуватися іншим особам, зокрема й шляхом укладення договорів про переведення боргу. В народі у таких випадках кажуть «назвався грибом — лізь у кошик».

Це рішення було залишене без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року і Вищого господарського суду України від 22 серпня 2017 року. В такий самий спосіб були задоволені позови НАБУ й стосовно ще шести аналогічних договорів між цими трьома підприємствами. Наслідком ухвалення цих рішень було те, що черкаське ПАТ «Азот» (яке належить іншій «жертві правосуддя» на ім’я Дмитро Фірташ) мусить сплатити енергетикам усі свої борги.

Але нині завдяки рішенню КСУ він отримав шанс уникнути цієї неприємної процедури, якщо, звичайно, вказані рішення будуть скасовані через те, що справи були ініційовані неналежним позивачем в особі НАБУ. Зокрема, в частині згаданого нами договору на початку липня до Касаційного господарського суду надійшла заява ПАТ «Азот» (Черкаси) про перегляд попередніх судових рішень за виключними обставинами, по якій уже відкрите провадження. 

Перенести розгляд справи ПАТ «Азот» (Черкаси): адвокат згадав, що не довіряє судді

Судове засідання почалося у четвер, 8 серпня, о 10.00. Представник ПАТ «Азот» (Черкаси) просив перенести розгляд на тиждень, мотивуючи це тим, що він був залучений до справи лише напередодні і йому потрібний час, щоб ознайомитися з матеріалами. Суддя-доповідач Н. Волковицька зауважила, що «Азот» може щодня міняти своїх адвокатів, але суд у зв’язку з цим не буде відкладати засідання до нескінченності. Втім, засідання все-таки перенесла, хоча не на тиждень, а лише на півдня, до 15.00.

Тоді представник ПАТ «Азот» (Черкаси) визнав, що рішення Конституційного суду України зворотної сили не має і набирає чинності з моменту ухвалення. Але все ж таки наполягав на перегляді справи за якимись виключними обставинами. Повідомив, що загалом «Азот» має 19 аналогічних справ, подав клопотання про розгляд цієї справи Великою палатою ВС. Коли колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання, адвокат подав заяву про відвід колегії. Мотивував це тим, що нібито Громадська рада доброчесності дала негативну оцінку діяльності судді Волковицької. Коли судді запитали, звідки в нього ця інформація, представник «Азоту» сказав, що не пам’ятає.

Після цього колегія суддів вирішила передати питання про свій відвід іншій колегії суддів. І зупинити провадження у справі до вирішення питання.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter