Новини
Ракурс
Закупівля ліків. Фото: Pixabay

«Злі сили» зазіхнули на міжнародні закупівлі ліків, або Все буде ProZorro

«МОЗ — найцікавіше міністерство: все, що тимчасово, тут надовго», — якось пожартував один чиновник. Напевно, маючи на увазі не тільки хронічну приставку «в. о.» біля міністра — схоже, до цього списку можна сміливо додати і міжнародні закупівлі ліків.

Loading...

Віднедавна закони падають нам на голову, наче «опади у вигляді фрикадельок» з дитячого мультфільму, а блискавично проголосовані законопроекти дедалі менше нагадують здорову їжу, більше — шкідливі для суспільного організму трансжири. 10 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №1076 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», якому експерти пророкували стати «другою закупівельною революцією». З «революцією», мабуть, щось пішло не так: у новій редакції закону скасовується можливість закупівлі ліків за допомогою міжнародних організацій.

Як виявилося, в кінці документа були перераховані виключення, що дозволяють здійснювати закупівлі ліків через міжнародні організації МОЗ та оборонній сфері. Однак в ухваленій редакції МОЗ прибрали.

«У процесі якась зла сила викинула звідти можливість для МОЗ закуповувати ліки, вакцини та медичні вироби за допомогою міжнародних організацій. Чи це умисна дія, чи випадковий збіг, мені невідомо», — написала на своїй сторінці у Facebook Ольга Стефанишина, народний депутат від партії «Голос», екс-заступник міністра охорони здоров'я з питань євроінтеграції, яка координує в МОЗ сферу державних закупівель ліків.

Інформаційну хвилю обурення спробував погасити нардеп Валерій Дубіль, заступник голови Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування. Він пояснив, що новий закон не має до цього стосунку: «Міжнародні закупівлі були впроваджені законом у 2015 році, який тимчасово ввів спеціальний режим закупівлі ліків до 1 квітня 2019 року. Потім, у порушення регламенту, законом про бюджет на 2019 рік термін дії закону продовжили ще на рік — до 1 квітня 2020 року. І його дія закінчиться автоматично, а не з ухваленим за основу законом про державні закупівлі».

Народний депутат також нагадав про те, що неодноразові аудити закупівель ліків міжнародними організаціями як Рахунковою палатою, так і Державною аудиторською службою були невтішними: гроші платників податків використовуються неефективно. На думку чиновника, якщо Верховна Рада вирішить продовжити співпрацю з міжнародними посередниками в цій сфері, доведеться ухвалити новий законопроект, на який повинна поширюватися дія закону про державні закупівлі.

«Щоб закупівлі стали насправді прозорими й відкритими, а ліки поставлялися за 3‒6 місяців, а не 20, як це було за попередньої влади. Саме це й вирішує ухвалений за основу законопроект №1076. До речі, він також узаконює роботу міжнародних організацій (а не скасовує її), і тепер вони будуть зобов’язані працювати згідно з ним, а не за незрозумілою процедурою», — зазначив Дубіль.

Міжнародна закупівля ліків: ефективність дуже перебільшена

На міжнародну допомогу в системі державних закупівель ліків для України покладалися великі надії, які майже стали впевненістю у прориві, коли таку відповідальну справу було доручено організаціям з іменами — ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents. У нашої країни з'явився шанс прибрати з раціону фармацевтичної мафії ласий шматок пирога, провести закупівлі фармпрепаратів за прозорими процедурами, забезпечити українських громадян безперервним постачанням якісних ліків...

Закупівля ліків. Фото: Pixabay

Використовувати аутсорсинг було вирішено на кілька років (з 2015 по 2019). Це виглядало гідним тимчасовим рішенням доти, доки наша країна створить свій велосипед — тобто незалежне агентство із закупівель. Що маємо в результаті? Колишня команда МОЗ наголошувала на економії державних коштів завдяки міжнародним закупівлям ліків. З цим наміром не можна не погодитися, однак є велике «але».

Загляньмо в аудит ефективності використання державних коштів, виділених у 2017‒2018 роках Міністерству охорони здоров'я для закупівель фармпрепаратів та медичних виробів із залученням спеціалізованих міжнародних організацій. Цитата: «Міністерство охорони здоров'я, витративши у 2017‒2018 роках 11,9 млрд грн на закупівлю ліків та медичних засобів із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, не забезпечило своєчасного доступу до них всіх пацієнтів, а відтак — основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало».

Перевіряльники констатують: низка ліків постачалася із затримкою 18‒24 місяці, що нерідко призводило до переходу захворювань у хронічну форму з усіма наслідками. Річ у тім, що договори з міжнародними організаціями, підписані чиновниками МОЗ, не передбачали санкцій за затримку поставки, а умови термінів постачання фармацевтичної продукції або повністю були відсутні, або становили 18‒24 місяці з моменту перерахування коштів міжнародникам.

Не можна не відзначити, що останні надають свої послуги не безкоштовно: на українських закупівлях вони заробляють близько 5% від суми. Згідно зі звітом Державної аудиторської служби України (перевірила закупівлі в липні 2019 року), Міністерство охорони здоров'я підписало договори з міжнародними організаціями на закупівлю ліків і медичних виробів на загальну суму 18 млрд грн (за 2015‒2018 роки), за якими на 1 січня 2019 року із замовленого поставили на 10,8 млрд грн — тобто трохи більш як половину.

Крім того, держава витратила не один десяток мільйонів гривень на закупівлю, а потім на утилізацію невикористаних ліків. Так, у 2017-му надійшло багато ліків за гроші бюджетів попередніх років (через невчасні постачання в попередні роки), які фізично неможливо було використати до закінчення терміну придатності. Інші ліки довелося утилізувати через якість і невідповідність потребам пацієнтів.

«Наприклад, Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» із 404 поставлених флаконів препарату «Ноксафіл» повернула 400 флаконів. 596 важкохворих пацієнтів після трансплантації відмовилися від застосування імуносупресивних препаратів. 9,1 млн грн могли піти на їх лікування, а у результаті вони знову самі збирають кошти, щоб отримати шанс на життя», — зауважує Валерій Дубіль.

Згідно з аудитом Рахункової палати, для онкохворих пацієнтів (дітей та дорослих), з хронічними гепатитами, були закуплені препарати з меншими термінами придатності, ніж прописано в договорах. Схожа доля спіткала і вакцину для профілактики сказу. На жаль, МОЗ із незрозумілих причин не заручилося у міжнародних організацій підтвердженням заміни препаратів у разі невикористання їх до закінчення терміну придатності.

«Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медвироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн, які були придбані коштом держбюджету 2015‒2017 років. З них майже на 1 млн грн вже утилізовано», — констатують аудитори. Додамо, що утилізація ліків, а тим більше імунологічних препаратів — процедура вкрай недешева.

Попри всі вищеописані «нюанси» (звіти як Рахункової палати, так і Державної аудиторської служби є у відкритому доступі, і будь-хто може з ними ознайомитися), Ольга Стефанишина заявила, що домагатиметься, щоб механізми закупівель через міжнародні організації продовжили. «Це антикорупційна реформа в охороні здоров'я», — зауважила нардеп, додавши: «Наразі є розуміння, що міжнародні закупівлі потрібно подовжити мінімум на два роки для ліків та медвиробів, вакцин — назавжди. Такі правки домовилися подати спільно з Михайлом Радуцьким між першим і другим читанням».

На думку нардепа, таким чином перехід від міжнародної практики до національних торгів і програм реімбурсації відбудеться плавно. І якщо цього не зробити, то «сотні пацієнтів залишаться без ліків вже з 1 березня 2020 року». Але ж про належну підготовку до самостійності йшлося ще на старті передачі закупівель ліків міжнародникам. Це випливало також із закону, згідно з яким міжнародні посередники надають свої послуги до 1 квітня 2019 року. Пам'ятається, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, коментуючи проблеми з постачанням ліків, заявляла: «Ми в Україні поки перший рік, ми побачили всі проблеми, почали їх виправляти. На другий рік буде набагато краще, і ми сподіваємося, що на третій рік все буде добре».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter