Нове Міністерство охорони здоров’я України та медреформа — вилікує чи каструє?

«Пацієнтські та громадські організації вітають рішення президента України ветувати закон про впровадження примусової хімічної кастрації і вимагають не дозволити «каструвати» медичну реформу новому керівництву Міністерства охорони здоров’я України та профільного комітету», — заявили 6 вересня організатори прес-конференції «Кастрація медреформи? Перші симптоми».

«Люди Богатирьової, які сьогодні заходять до Міністерства охорони здоров'я України, несуть стару систему, вони руйнуватимуть усе те, що побудувала Уляна Супрун, і все, що принесла реформа. Вони хочуть окупувати закупівлі, повернути стару систему. Це буде подаватися під соусом, що вони хочуть продовжити реформу Уляни Супрун. Питання — навіщо її було змінювати, якщо її справа триватиме?» — каже Дмитро Шерембей, голова координаційної ради БФ «100% життя».

Обурення спікерів викликало нещодавнє рішення Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування (раніше мав назву Комітет з питань охорони здоров'я) провести аудит діяльності Міністерства охорони здоров'я України в період керівництва Уляни Супрун. За словами Валерія Дубіля, першого заступника голови комітету, який ініціював перевірку, це рішення підтримали 13 членів комітету з 15 присутніх (засідання відбулося 4 вересня).

Ну і нехай буде аудит! Здавалося б, чого обурюватися. Якщо ставити на перше місце інтереси пацієнтів, ефективні закупівлі, а не вирішення чиїхось амбіцій, злий умисел вузького кола осіб. Медреформа неоднозначна, є багато питань, які потрібно вирішувати і швидко виправляти помилки. Аудити міжнародних закупівель ліків, що проводяться Рахунковою палатою, розкрили безліч кричущих порушень, які закінчилися зверненням до правоохоронних органів.

Чому досі нікого не притягнуто до відповідальності? Чому рішення про закупівлі лікарських засобів нерідко ухвалювали далекі від медицини люди, а фахівців було виведено з робочих груп? Питань не злічити. Горезвісна економія закупівель, що стала мемом команди Міністерства охорони здоров'я України на чолі з Уляною Супрун, неоднозначна. У медицині, щоби підрахувати економію, потрібно не просто відняти одну ціну закупівлі від іншої (більш докладно «Ракурс» писав про це у статті).

Наведемо лише невеличкий уривок зі статті: «Було встановлено також порушення й управлінські прорахунки МОЗ при використанні ліків і вакцин, закуплених за бюджетні гроші 2016‒2017 років. Так, для онкохворих (дітей і дорослих), хворих на хронічні гепатити, були закуплені препарати з меншими строками придатності, ніж це прописано в договорах. Така сама доля спіткала і вакцину для профілактики сказу. При цьому МОЗ не заручилося у міжнародних організацій підтвердженням заміни препаратів у разі невикористання їх до закінчення строку придатності. Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медвироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн, які були придбані коштом держбюджету 2015‒2017 років. З них майже на 1 млн грн вже утилізовано». І так, утилізація лікарських препаратів — річ недешева.

Кадрова політика в Міністерстві охорони здоров'я України та конфлікт інтересів

Кадрову політику Міністерства охорони здоров'я України журналісти не могли залишити поза увагою на першій прес-конференції глави відомства Зоряни Скалецької. Так, вона не побачила конфлікту інтересів у тому, що її радником став співвласник фармацевтичної компанії «Інтерхім».

«Якщо ми говоримо про Олександра Чумака, у нього є бачення, як ми можемо сформувати фармполітику. Повірте, у нас досі не сформована фармполітика — за всі роки. Він сказав, що готовий. Напише — ми подивимося. Фармполітика — це не закон, це певні підходи. Якщо він їх подасть і ми сформуємо і затвердимо урядом — це буде не його або моє бажання, а позиція уряду», — зазначила глава Міністерства охорони здоров’я України.

Щодо Ольги Голубовської, яка працювала при Раїсі Богатирьовій, то Скалецька охарактеризувала її як найкращого фахівця з біобезпеки. І наголосила, що вся робота її заступників вестиметься за дорученнями міністра — без самовільних бажань: «Якщо хтось із них робитиме щось поза доручення міністра, це буде питання про те, що відбувається саботаж».

Не можна не відзначити, що Ольга Голубовська просувала Державну програму з вірусних гепатитів, сучасні схеми терапії не лише при голові Міністерства охорони здоров'я України Раїсі Богатирьовій, але як до, так і після неї, починаючи від Зиновія Митника і закінчуючи Олександром Квіташвілі.

Новий міністр охорони здоров'я України та пріоритети: обережний оптимізм і відкладена реформа вторинки

Пріоритетні напрями в роботі, озвучені на прес-конференції Зоряною Скалецькою, вселяють обережний оптимізм. Безумовно, якщо не залишаться лише заявами. Серед пріоритетів — епіднагляд, інфекційна безпека. Зокрема, розробка порядку реагування на інфекційні спалахи. «Сьогодні регіони чекають цього від нас, і ми будемо це робити в першу чергу», — заявила глава Міністерства охорони здоров’я України.

Екстрена медицина з акцентом на стаціонарах, а не парамедиках: «З 2012 року триває реформа, не завершено велику кількість питань, в тому числі наявність належної мережі відділень інтенсивної терапії. На сьогодні досі немає обрахунків. Мала перемовини з міністром інфраструктури, в яких регіонах в першу чергу треба зробити дороги. Нам це потрібно для забезпечення належної роботи екстреної медичної допомоги».

Довгоочікуваний (пере)запуск трансплантології: «Говорила з Мінфіном і нашими фахівцями, збираємо нараду. Ми робимо все — насправді все — для того, щоб підготувати і не відтерміновувати знову закон. Треба дуже багато всього зробити, але це реалістично, якщо всі будуть злагоджено працювати і не буде бажаючих нам перешкоджати».

Доступ всього населення до первинної медичної допомоги, а не тільки 28 млн підписантів декларацій: «Фізична доступність до лікарів. Цього тижня збираються представники з регіонів. Оскільки питання рівномірного розподілу доступу до закладів охорони здоров'я в регіонах є абсолютно критичним».

Підвищення зарплатні лікарів первинки, у яких вона залишилась на рівні 5000 грн: «В одних лікарів зарплатня висока, в інших при тому самому навантаженні — 5000‒6000 грн (як було раніше). Ми маємо захистити наших лікарів через встановлення певного відсотка від тарифу».

Усвідомлення значущості якісних нормативно-правових актів для трансформації охорони здоров‘я: «Для того щоби зробити хорошу реформу, потрібні фахівці, здатні провести аналіз ситуації та створити модель, до якої ми маємо йти. Далі має бути інструмент, який називається нормативно-правові акти. Якщо вони неякісні, несвоєчасні, не комплексні, не відповідають чинному законодавству, то скільки б ми не уявляли, як виглядає реформа, ми її не проведемо. Уявлення про законодавчі потреби, необхідні зміни та приведення у відповідність до європейського законодавства в мене є».

На жаль, довгоочікувана реформа вторинного рівня медичної допомоги з оплатою за пролікованих пацієнтів Національною службою здоров’я, запланована командою колишньої глави Міністерства охорони здоров’я України Уляни Супрун, відкладається. Скоріш за все, запуску з 1 січня не буде. Прозвучала дата 1 квітня. Як виявилося, не готові тарифи, економічні розрахунки, підзаконні акти і мережа регіональних автономізованих лікарень.