Антиутопія «Донбаське царство»: за чиї гроші бенкет на окупованих територіях України?

Продовжуємо уважно читати пакет «законопроектів Новинського». Ми вже писали про те, що у Верховній Раді зареєстрований і нині перебуває на розгляді в комітетах проект закону №1099 «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей», що передбачає створення такого собі міжобласного територіального об'єднання на місці окупованих територій України «з метою припинення збройного протистояння, захисту законних інтересів, прав і свобод громадян, відновлення життєдіяльності в населених пунктах, відновлення діяльності органів влади та органів самоврядування, правопорядку, економічної та соціальної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей».

Цей законопроект — переважно про політичний устрій сірої зони Донбаського недоцарства на окупованих територіях України. Але є там трохи і про економіку: «Глава МТО Донбас визначає стратегічні напрями відновлення та розвитку економіки МТО Донбас».

Найголовніший стратегічний напрям — створення на окупованих територіях України «вільної економічної зони».

Вільна економічна зона на окупованих територіях України: хто ризикне?

Між іншим, окремі положення законопроекту №1093 «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» видаються вельми розумними. Хоч і написано в документі про те, що «метою створення вільної економічної зони «Донбас» є залучення іноземних та вітчизняних інвестицій для <...> прискорення соціально-економічного розвитку», важко собі уявити, щоб хтось із закордонних інвесторів при здоровому глузді ризикнув вкластися в цю сумнівну справу — відродження ОРДЛО. В територію, мир на якій може бути досягнуто доволі спірними методами, а управління окупованими територіями України віддається якимось «главі МТО Донбас» і його кишеньковому парламенту і виконкому. Вихід один — дати максимальну свободу місцевим підприємцям. Дивишся, вони й увіллють трохи живої крові в регіон.

Що ж пропонують автори законопроекту про вільну економічну зону на окупованих територіях України? Ну, по-перше, на їхню думку, ВЕЗ має діяти щонайменше десять років, а потім цей строк може бути подовжено окремим законом.

Солодкі три роки для окупованих територій України

Цілком логічно, наприклад, виглядає пункт законопроекту, згідно з яким протягом перших трьох років прибуток новостворених підприємств на окупованих територіях України звільняється від податків, якщо розмір доходів за рік не перевищує 50 млн грн або якщо середня кількість працівників не менша за 40 осіб, а розмір їхньої зарплати не менший за три мінімальні. Це не стосується тих, хто займається розвагами, телебаченням, операціями з підакцизними товарами, обміном валют і деякими іншими сферами діяльності, де матеріальні блага не виробляються, а послуги, скажімо так, не є життєво необхідними.

Три роки можна не платити ЄСВ (втім, якщо хтось захоче добровільно платити єдиний соціальний внесок, то будь ласка — ніхто не забороняє). І головне — перші три солодких роки не буде перевірок юр- і фізосіб-підприємців «на предмет дотримання останніми вимог податкового, валютного та іншого законодавства, які станом на момент набуття чинності цим законом перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) в окремих районах Донецької та Луганської областей, на які розповсюджується правовий режим ВЕЗ «Донбас».

Валюта на окупованих територіях України — яка хочеш

Які ще послаблення законопроект обіцяє тим, хто працюватиме на економіку Донбасу? Наприклад, на територію вільної економічної зони не поширюватимуться закони України про захист від недобросовісної конкуренції.

Дуже цікаві пункти — про вільну митну зону і про мультивалютний режим, згідно з яким для оплати товарів і послуг може використовуватися як гривня, так і інша вільно конвертована валюта, в тому числі й та, яка не використовується для платежів за міжнародними операціями та не продається на головних валютних ринках світу. Та хоч у рублях! Є підстави гадати, що більша частина оплати «у валюті» на окупованих територіях України буде саме в рублях.

Платіть данину за п'ять років

У парі із законопроектом про вільну економічну зону на окупованих територіях України подається і проект закону №1098 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас»). І це не найодіозніші документи. Чого не скажеш про законопроект №1090 «Проект постанови про відновлення соціально-економічних зв'язків в окремих районах Донецької та Луганської областей з метою захисту прав і свобод громадян України, що проживають на цих територіях».

У листопаді 2014 року президентським указом «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», постановами Кабміну і Нацбанку та низкою інших нормативних актів на окупованих територіях України було призупинено роботу державних та бюджетних організацій.

Логіка тут цілком зрозуміла: як може діяти українська система соцзабезпечення на території, зайнятій войовничими шахтарями, бойовими бурятами та іншими іхтамнєтами, які, до слова, дуже навіть запросто могли взяти будь-яку фінустанову на гоп-стоп? (Нагадаємо, згідно із законопроектом Новинського про амністію ці та інші грішки «героям-ополченцям» збираються пробачити.) Відповідно, українські зарплати, пенсії та інші соціальні виплати перестали виплачувати. Це погано. Можна сказати, це жахливо для тих пенсіонерів, які не могли переїхати в мирну Україну (а таких, за різними даними, близько 400 тис.). Але тільки давайте чесно — хто винен у цьому? 

Однак запитання «хто винен» не займає Новинського і компанію. Точніше, вони-то знають, хто винен. І це не окупанти і не терористи, а саме держава Україна. На думку авторів законопроекту, нормативні акти 2014 року «порушують права людини на соціальне забезпечення та соціальний захист, достатній життєвий рівень».

Ми не наводитимемо численні відсилання авторів до Конституції, Мінських угод, звітів верховного комісара ООН і резолюцій ПАРЄ. Коротко скажемо, що у проекті пропонується негайно скасувати «нормативні акти, якими обмежуються права на соціальний захист, вільний вибір місця проживання та свобода пересування громадян України, які проживають в зоні конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей». І негайно ж виділити з держбюджету, Пенсійного та інших державних фондів гроші не лише на виплату пенсій, а й на погашення пенсійних боргів, що накопичилися за п'ять років.

Звідки брати гроші на окуповані території України?

На жаль, багато пенсіонерів вважають, що «держава багата» і одним помахом може роздобути гроші, щоб роздати їх усім стражденним. Однак наш Пенсійний фонд — дефіцитний. Якщо ще у травні в ПФУ казали про зменшення дефіциту до 30 млрд грн, то на сьогодні він становить вже 172,5 млрд грн — саме ця цифра передбачена у проекті бюджету на 2020 рік. Втім, у Кабміні зазначають, що до листопада (а у другому читанні бюджет планують ухвалити 2 листопада) цифри можуть дивним чином змінитися завдяки запропонованим урядом радикальним реформам.

Тільки навряд чи цей дефіцит можна буде покрити, якщо відразу виплатити 400 тис. пенсіонерів пенсії за п'ять років. З наших кишень виплатити, тому що нашкребти цю суму можна тільки двома способами — істотним підвищенням податкового тиску на працездатних громадян або увімкненням друкарського верстата. І те, і інше не збагатить ані нас з вами, ані, тим більше, пенсіонерів на окупованих територіях України.

І ще одна родзинка — майбутнього року, згідно з проектом бюджету, «Укрпошта» може не отримати компенсацію збиткового тарифу на доставку пенсій (500 млн грн), і значну кількість сільських поштових відділень може бути закрито.

...Якщо в економічному пакеті щодо окупованих територій України можна знайти деякі здорові думки, то гуманітарний пакет «законопроектів Новинського» — плоскінний, ватний і скрепний — це щось феєричне. Тож далі буде.