Новини
Ракурс
Фіктивне підприємництво. Фото: Needpix

Фіктивне підприємництво декриміналізовано. Що далі?

18 вересня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон №1080 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Документом, зокрема, з КК виключено ст. 205 щодо фіктивного підприємництва.


.

Стаття 205 про фіктивне підприємництво була найбільшим інструментом тиску на бізнес

Користь і значення цього законодавчого рішення є дуже великими, адже останні 3‒5 років контролюючі (передусім податкові) і всі без винятку правоохоронні органи, по-перше, викривлено трактували зміст цієї статті, а по-друге, значно зловживали її застосуванням на практиці. В більшості випадків податківців і правоохоронців вже перестала цікавити об’єктивна сторона цього правопорушення, а сам факт відкриття кримінального провадження за ознаками ст. 205 ККУ відносно будь-якого в ланцюгу контрагента підприємства, яке перевірялось, сприймався як очевидний і безспірний доказ умисного ухилення від сплати податків.

На практиці ст. 205 ККУ стала основним інструментом протиправного тиску на бізнес. Умисним і не тільки, оскільки в багатьох випадках податківці та правоохоронці внаслідок своєї професійної дискваліфікації свято вірили в законність своїх дій. Судова практика щодо фіктивного підприємництва, навіть практика Верховного суду, на превеликий жаль, в окремих випадках була приблизно такою ж самою.

Таким чином, можна зробити висновок про очевидне позитивне значення для бізнесу, для суб’єктів господарювання факту законодавчої декриміналізації ст. 205 ККУ щодо фіктивного підприємництва.

Фіктивне підприємництво. Фото: Needpix

Хоча, справедливості заради, хотілось би зауважити, що у практиці нашого адвокатського об’єднання не було жодного спрямування до суду кримінального провадження у випадках, коли у контрагентів — платників податків були відкриті кримінальні провадження або навіть вироки за ст. 205 ККУ. Саме через наше акцентування уваги правоохоронців процесуальними засобами на особливостях об’єктивної сторони фіктивного підприємництва і відсутності суб’єктивної, як правило, і об’єктивної сторони в діях нашого клієнта. Але в багатьох інших випадках практика є не такою позитивною для платників податків та їхніх службових осіб.

Стаття 205 про фіктивне підприємництво — обов’язкова складова більшості схем з неправомірного зменшення податків

Не є секретом також те, що, з іншого боку, цей самий інститут фіктивного підприємництва був важливим інструментом в різного роду схемах з неправомірного зменшення податкових платежів або умисного ухилення від сплати податків.

Так зване створення документальної видимості господарської операції з метою легалізації контрабандного товару, обготівковування грошових коштів, штучного збільшення витрат для неправомірного зменшення податків і таке інше — усе це також досягається зазвичай з використанням фіктивного підприємництва. Отже, це також пояснює мету законодавчого рішення щодо декриміналізації ст. 205 ККУ.

Декриміналізація статті 205 про фіктивне підприємництво відбулась: що далі?

Очевидно, що наші законодавці, голосуючи за законопроект щодо декриміналізації ст. 205 ККУ про фіктивне підприємництво, не в останню чергу переслідували і популістську мету. Тим самим робилась спроба підсолодити гірку пігулку, зокрема, ухвалених майже відразу після цього законопроектів щодо запровадження загальної фіскалізації ФОП II та III груп шляхом тотального введення для них касових апаратів.

А тепер, після декриміналізації фіктивного підприємництва, може скластись враження, що цьому інструменту тіньового бізнесу включено зелене світло. Гадаю, що це далеко не так.

Якщо системно аналізувати факти мінімізації бізнесових витрат за допомогою фіктивного підприємництва, то всі ці випадки можливо охарактеризувати терміном «шахрайство», а точніше — «податкове шахрайство». Фактично це будь-які дії, внаслідок яких відбувається умисна фальсифікація документів з метою неправомірного зменшення податків (або ухилення від сплати податків), які мають значення для податкових (контролюючих) органів. І думаю, що ми дуже швидко станемо свідками того, що у Кримінальному кодексі з’явиться якийсь подібний до цього склад кримінального правопорушення.

Я тільки дуже не впевнений, що ця нова стаття Кримінального кодексу не стане ще зручнішим інструментом для незаконного тиску на бізнес, оскільки формулювання її положень будуть набагато більш неконкретними, розмитими за положення скасованої ст. 205 ККУ.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter