Як ділили апельсин: про плюси та мінуси бюджету охорони здоров’я на 2020 рік

Люди не хворіють. Якщо і хворіють, то швидко одужують — коротко про бюджет охорони здоров'я на 2020 рік. Попри пафосні запевнення прем'єр-міністра Олексія Гончарука про те, що «наш уряд відходить від загальних тез про турботу до конкретних вимог та соціальних стандартів, які має гарантувати держава своїм громадянам», фаворитами держави, як і раніше, залишаються силові відомства. Крихти з бюджетного столу дістаються освіті та медицині. Не дарма під час представлення бюджету ключовими тезами Гончарука були «обмежені ресурси». Пощастило лише окремим бюджетним програмам з медицини — пріоритетним, як сказали в уряді.

Бюджет на охорону здоров'я 2020: з криками «ура» ми мчимо в прірву

Відповідно до доопрацьованого до другого читання проекту держбюджету-2020 року, на охорону здоров'я передбачено 113,3 млрд грн. Це загальний бюджет Міністерства охорони здоров'я та Національної служби здоров'я (НСЗУ — орган, що розподіляє гроші між медичними закладами). З них 72 млрд грн підуть у Нацслужбу здоров'я.

Бюджет на охорону здоров'я в обсязі 113,3 млрд грн — це на 13% більше, ніж минулого року, не забули уточнити в МОЗ. Однак, як підрахували економісти, це всього лише 2,9% ВВП — тобто менше за торішні 3,2%. Якщо поспостерігати за непростою долею цього показника з 2013 року (тоді він був 4,2% ВВП), а точніше, його падінням, можна сказати одне: з криками «ура» ми мчимо в прірву. Згідно з рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, держави повинні виділяти на охорону здоров'я щонайменше 5% ВВП. Це дозволить хоч якось триматися на плаву. Будь-яка економія на здоров'ї призводить до дисбалансу, в найгіршому випадку — до руйнування системи охорони здоров'я. Медична допомога стає дедалі менш доступною для більшості пацієнтів.

5% ВВП у нашому випадку — це близько 200 млрд грн. Цю «недостачу» українцям звично доведеться діставати зі своїх кишень. А про обіцяний владою «кінець епохи бідності» поки доведеться забути.

У бюджеті охорони здоров'я нам гарантують медичні гарантії

Хороша новина в тому, що з квітня 2020 року має запрацювати Програма медичних гарантій (ПМГ), що містить у собі шість видів медичної допомоги: первинну, спеціалізовану, амбулаторну, госпітальну, екстрену, паліативну і реабілітацію, а також реімбурсацію лікарських засобів. Загалом у проекті держбюджету на ПМГ передбачено 72 млрд грн. Пріоритетними точками вкладання бюджетних грошей стали інсульти, інфаркти, пологи, неонатальна допомога (лікування немовлят).

Так, на безкоштовне лікування мозкового інсульту у проекті бюджету охорони здоров'я закладено 912 млн грн. Підрахуймо, у скільки держава оцінила лікування захворювання з найвищою смертністю в нашій країні. Офіційно в Україні щорічно трапляється близько 100 тис. інсультів. Згідно з іншими підрахунками, 150‒200 тис. Виходить, що на лікування одного випадку в середньому закладено від 4,5 до 9 тис. грн. Пам'ятається, в Нацслужбі здоров'я обіцяли 19 500 грн за лікування інсультів у спеціалізованих інсультних центрах.

«Тариф за пролікований випадок становитиме 19,5 тис. грн, — відзначала Оксана Мовчан, заступник голови Національної служби здоров'я України, на одній з прес-конференцій. — В межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосередньо лікування включно з ліками з Національного переліку та реабілітація в гострому стані. Цей тариф майже втричі вищий за той, що сплачували в межах медичної субвенції».

Доставлення у правильну лікарню при інсульті — одна з найважливіших складових позитивного результату лікування. Інсультний центр — це спеціалізоване відділення, яке займається тільки інсультами і має необхідне обладнання для швидкої діагностики і підготовлений персонал. При лікуванні у спеціалізованих інсультних центрах смертність значно знижується. Важливий момент — скорочується інвалідність, адже сьогодні кожен другий після інсульту залишається залежним інвалідом, а до роботи повертається лише кожен п'ятий пацієнт, котрий переніс інсульт. На жаль, інсультних центрів в Україні сьогодні небагато. Як підрахували в Українській асоціації боротьби з інсультом, з 500 відділень, які приймають хворих з інсультами головного мозку, 300 не мають належних методів для нейровізуалізації — КТ (комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія). Такі лікарні лікувати інсульт не мають права. Однак є й інші, які давно і успішно працюють і заслуговують на підвищений тариф.

Наскільки вистачить грошей на лікування інсульту в бюджеті охорони здоров'я — питання. У НСЗУ лише уточнили, що з квітня наступного року лікування інсульту стане повністю безкоштовним, а лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші.

Бюджет охорони здоров'я на 2020 рік: доступні ліки обіцяють стати ще доступнішими

На програму «Доступні ліки» наступного року з бюджету охорони здоров'я планують виділити 3,1 млрд грн (у 2019 році — 1 млрд). Ця програма почала працювати з квітня 2017 року. Препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету другого типу і бронхіальної астми за електронним рецептом можна отримати в аптеці безкоштовно або з невеликою доплатою.

З квітня 2020 року у програму додадуться інсуліни. Як обіцяють чиновники, пацієнти з інсулінозалежним діабетом зможуть отримувати інсулін в аптеці за рецептом лікаря безкоштовно або з невеликою доплатою. Згідно зі статистикою, хворих на діабет першого типу в Україні налічується 200 тис. Обіцяють, що всі призначення, результати аналізів і ускладнення фіксуватимуться в електронному реєстрі.

Даєш більше карет швидких... Без лікарів?

Ще одна хороша новина. На екстрену медичну допомогу в державному бюджеті на охорону здоров'я планують виділити 1,9 млрд грн. На ці кошти збираються купити 470 карет швидкої допомоги, а також відкрити 25 нових сучасних відділень екстреної допомоги — по одному в кожній області. Обіцяють новий підхід — швидко, професійно і з пацієнтом в центрі уваги. Минулого року на реформу екстреної медичної допомоги виділяли 900 млн грн. Щоправда, ці гроші були розраховані на пілотні проекти, в чітко означені області — Вінницьку, Полтавську, Донецьку, Одеську, Тернопільську та місто Київ.

На жаль, в бочці з медом є величезна ложка дьогтю. Ніхто не каже про підвищення зарплат працівникам екстреної медичної допомоги. Втім, як і лікарям вторинної ланки. Навіть найсучасніша карета швидкої допомоги без укомплектованого складу бригад, без фельдшерів, лікарів та водіїв навряд чи врятує пацієнта.

З гідною оплатою праці працівників швидких поки ніяк не виходить. «За перше півріччя 2019 року через постійне прагнення впровадити парамедицину, низьку заробітну плату, приниження з боку пацієнтів і особливо державних чиновників з виїзних бригад Київської служби екстреної (швидкої) медичної допомоги звільнилися 300 висококваліфікованих лікарів і фельдшерів, — зазначає голова Вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. — Щодня в Києві через відсутність персоналу простоює 50 машин швидкої допомоги».

Черга за життям стане меншою?

Програма «Лікування громадян України за кордоном» була створена для тих, кому українська медицина допомогти не може. Попри те, що з кожним роком бюджет цієї програми збільшується (у 2016 — 388 млн грн, у 2017 — 628 млн грн, у 2018 — 653 млн грн, у 2019 — 690 млн грн), виділених грошей ніколи не вистачало на допомогу всім нужденним. Для таких хворих дуже часто рахунок йде на місяці або навіть дні — це черга за життям. Тому збільшення бюджету до 1,09 млрд грн можна вважати жирним плюсом (в першому варіанті бюджету охорони здоров'я передбачалося виділити 700 млн грн).

З іншого боку, це вимушений крок. Україна продовжує годувати чужу медицину, як і раніше, не розвиваючи свою. Більшість тих, хто виїжджає за кордон, потребують трансплантації, яку в Україні повномасштабно досі не проводять. Не допоміг і ухвалений у 2017 році закон про трансплантацію, який мав запустити процес, а за фактом заблокував навіть те, що працювало. Тому минулого року, щоб розблокувати хоча б родинні трансплантації на перехідний період (до 1 січня 2020 року), довелося ухвалити ще один закон, який ветував деякі положення розпіареного нового. Менш як за два місяці цей термін закінчується. Що далі?

Гучна заява МОЗ про революцію в українській трансплантології виявилася міфом. 112 млн грн, виділені з держбюджету у 2018 році на пілотний проект з трансплантології, так і не були освоєні належним чином. У державному бюджеті охорони здоров'я на 2020 рік на розвиток цього напряму виділять ті ж самі 112 млн грн...

Остаточну версію держбюджету-2020 Верховна Рада має ухвалити не пізніше як 20 листопада. Зміни ще можуть внести. Однак, як показує досвід минулих років, навряд чи вони будуть значними і зі знаком плюс.