Новини
Ракурс
Вакцина проти кору. Фото: Pixabay

Наближається велика утилізація, або Як МОЗ закрило доступ до інформації про наявність вакцин

Ще 5 лютого «Ракурс» звернувся із запитом до Міністерства охорони здоров'я з проханням прояснити ситуацію щодо вакцин проти кору (КПК — від кору, краснухи, паротиту) та їх кількості з терміном придатності, що спливає. 18 лютого до редакції надійшла відповідь, у якій, посилаючись на п. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», пообіцяли відповісти протягом 20 робочих днів.


.

Вакцина проти кору: як «Ракурс» дізнавався у МОЗ про термін придатності вакцин

«Сюрпризом» стало також те, що МОЗ закрило на своєму сайті доступ до інформації щодо залишків імунобіологічних препаратів у регіонах України, що закуповуються за кошти бюджету. Відтепер дізнатися дані про те, які вакцини і в якій кількості є в тій чи іншій області, що раніше були доступні в таблиці для всіх і кожного, не є можливим.

Вакцина проти кору: як «Ракурс» дізнавався у МОЗ про термін придатності вакцин

Замість застосування вакцин — коштовна утилізація

11 лютого 2020 року МОЗ розподілило в регіони 540 тис. доз вакцини АКДС (проти коклюшу, дифтерії і правця) виробництва Serum Institute of India. Це 10-дозові флакони, загальною вартістю 2 млн 747 тис. 264 грн. У регіони також розійшлися 360 тис. доз пентавалентної вакцини (для профілактики дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту B і гемофільної палички типу b) того ж самого виробника вартістю 13 млн 106 тис. 083 грн.

Пікантність ситуації не лише в тому, що вакцини, закуплені за бюджетні гроші 2018 року (!), прийшли тільки у 2020-му. За словами імунолога Андрія Волянського, в дитячих поліклініках на 1 січня 2020 року вже налічувалося 1,3 млн доз вакцини АКДС, термін придатності яких спливає 31 березня і 31 травня 2020 року. На думку експерта, використовувати їх навіть при 100% охопленні ніяк неможливо, тому на нас чекає велика утилізація вакцини, закупленої за бюджетні гроші. До речі, утилізація вакцин — задоволення недешеве. Чи не занадто це марнотратно для країни, яка постійно декларує прагнення до економії?

Темі закупівель державою лікарських препаратів, зокрема вакцин, за посередництва міжнародних організацій «Ракурс» присвятив не одну статтю. Ми уважно читали звіти, написані Рахунковою палатою за результатами перевірки цих закупівель. Аудитори дійсно знаходили економію бюджетних коштів, якою так пишалися в Міністерстві охорони здоров'я, проте є велике «але» (цитуємо звіт Рахункової палати щодо ефективності використання державних коштів, виділених у 2017‒2018 роках Міністерству охорони здоров'я для закупівель ліків і медичних виробів із залученням спеціалізованих міжнародних організацій): «Міністерство охорони здоров'я, витративши у 2017‒2018 роках 11,9 млрд грн на закупівлю ліків та медичних засобів із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, не забезпечило своєчасного доступу до них всіх пацієнтів, а відтак — основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало».

Тим з нас, хто через хворобу змушений приймати ліки постійно, не стільки важливі економія і кількість, скільки якість, а також безперебійне постачання життєво важливих препаратів, в тому числі і вакцин.

Як Україна прийшла до кору

Експерти впевнені, що нерегулярні постачання вакцин також погіршили ситуацію з епідемією кору, так і не оголошеною в Україні. Спалах кору був прогнозований і очевидний фахівцям, але не чиновникам у кабінетах МОЗ. Передумови прийдешньої епідемії на початку 2017 року були явні — серйозний підйом захворюваності на кір в Італії, Румунії та Німеччині. Про те, що на Україну з низьким охопленням вакцинацією чекає катастрофа, МОЗ попереджали.

Нагадаємо, охоплення вакцинацією серйозно і надовго впало в нашій країні у 2008 році. Тоді спроба провести всупереч застереженням експертів масову вакцинацію населення у віці 15–29 років (основна група ризику) закінчилася тим, що було використано тільки 100 тис. доз вакцини з 10 млн. Решту довелося утилізувати у зв'язку з трагічним випадком — смертю підлітка з Краматорська в день вакцинації. Ситуація призвела до безлічі журналістських розслідувань, публікацій у ЗМІ, що помітно підірвало в суспільстві довіру не лише до вакцинації як такої, а й до державних інститутів.

Вакцина. Фото: Pixabay

При необхідному рівні охоплення вакцинацією щонайменше 95% у період 2009–2016 років він знизився до неприпустимих 44,8–79,7%. А якщо врахувати фіктивні довідки, що стали після цієї події майже нормою в Україні, реальне охоплення щепленнями було ще нижчим. Україна увійшла до топ-8 країн світу з найнижчими показниками вакцинації дітей, вставши в ряд з іншими переможцями цього рейтингу — Центральноафриканською Республікою, Республікою Чад, Екваторіальною Гвінеєю, Нігерією.

На тлі такого низького охоплення з січня 2015 року у зв'язку з переходом на закупівлі через міжнародні організації протягом півтора року (!) в Україну не було ввезено жодної дози вакцини. Потім вакцини постачалися з перебоями, нерідко в непотрібному для нашої країни асортименті і кількості, що підтвердили аудитори Рахункової палати.

«Станом на 01.02.2019 за кошти державного бюджету 2018 року взагалі не розпочато поставки лікарських засобів, вакцин і медичних виробів за 16 із 40 напрямів закупівель, зокрема для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання та хронічний вірусний гепатит, дорослих, хворих на онкогематологічні захворювання, та вкрай актуальних засобів імунопрофілактики захворювань з високим рівнем смертності», — йдеться у звіті.

«Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медвироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн, які були придбані коштом держбюджету 2015‒2017 років. З них майже на 1 млн грн вже утилізовано», — констатують аудитори.

Напевно, мало де батьки так багато знають про вакцинацію, як в Україні. На жаль, у країнах, де немає довіри до державних інституцій, турбота батьків про здоров'я своїх дітей переходить у гостру форму тривожності. Матусі й татусі не впевнені в безпечності вакцин, які держава закупила за їхні ж гроші — за кошти державного бюджету. Масла у вогонь підливають загадкові історії, наприклад, із заморожуванням-розморожуванням живої вакцини проти поліомієліту (якої завезли на диво багато, а після проваленої вакцинальної кампанії утилізували — дороге задоволення, нагадаємо), а також надходження вакцин відомого французького виробника з китайськими ієрогліфами. Схоже, до цього списку додається ще одна.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter