П’ятниця, 13-е: доля медреформи в Україні — скасувати або зупинити

У п'ятницю, 13 березня, на засіданні Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування Верховної Ради вирішуватимуть, що робити з медичною реформою далі (старт другого етапу медреформи в Україні має стартувати 1 квітня). На порядку денному — законопроект №3130 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (№2168), а також проект постанови №3140 про невідкладні заходи щодо недопущення знищення системи охорони здоров'я України.

Медреформа: поверніть як було

Ініціаторами законопроекту №3130, що виступають за скасування медреформи, є група депутатів на чолі з Наталією Королевською. На думку нардепів, ухвалення цього законопроекту «створить передумови для відновлення змісту та обсягу прав і свобод громадян та скасування так званої медичної реформи».

У документі наводиться статистика, яка свідчить про те, що стан медицини в нашій країні дедалі погіршується. У глобальному рейтингу добробуту країн (Prosperity Index), який щорічно складається британським аналітичним консорціумом The Legatum Institute, за рівнем розвитку системи охорони здоров'я Україна серед 149 країн світу опустилася з 86-го місця (2013 рік) на 135-е (2017) і на 137-е (2018 рік). Згідно з міжнародними оцінками, в середньому за доступністю та ефективністю українська медицина (за підсумками 2018 року) в цьому рейтингу стоїть нижче за такі країни як Ліберія, Афганістан, Конго, Ірак і Ємен.

Згадали депутати і про зарплату медиків. Середня заробітна плата в галузі охорони здоров'я залишається однією з найнижчих в країні: за даними Держстату, в червні 2019 року її розмір становив 7542 грн. Це майже в півтора раза нижче, ніж зарплати в середньому по економіці (10 783 грн). А заборгованість по виплаті зарплат у медичній сфері на 1 червня 2019 року сягнула 15,8 млн грн.

Автори законопроекту №3130 у пояснювальній записці відзначають, що прагнуть зробити медицину в Україні безкоштовною. Проте, фінансово-економічного обґрунтування благих намірів представлено не було, не прораховані також наслідки такого рішення — адже реформа вже запущена. Про це йдеться і у висновку Головного науково-експертного управління: «До проекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо наслідків прийняття внесеної законодавчої пропозиції. Зокрема, у частині її впливу, з одного боку, на зміну загального стану бюджетного фінансування медичної галузі, у тому числі рівня фінансового забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров’я, оплати праці їхніх працівників, забезпечення лікарськими засобами тощо, з урахуванням змін, що відбулися у галузі впродовж періоду дії закону, а, з другого боку, на формування ризиків для бюджету щодо програм, які фінансуються з початку поточного бюджетного періоду, та видатків, фінансування яких згідно з відповідними положеннями закону має розпочатися у поточному та наступному бюджетних періодах».

Юристи називають такий рецепт «поліпшення» ситуації у сфері охорони здоров'я спірним, оскільки механічне скасування так званого закону про медреформу в Україні призведе до утворення прогалин у сфері правового регулювання забезпечення населення кваліфікованою медичною допомогою.

СЕС, мораторій на ліквідацію лікарень і підвищення зарплат медикам

Ще один документ на порядку денному засідання Комітету зі здоров'я нації — проект постанови №3140 «Про невідкладні заходи щодо недопущення знищення системи охорони здоров'я України». Його автори пропонують визнати незадовільними дії Кабінету міністрів щодо реформування системи охорони здоров'я, ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також заходи з протидії поширенню туберкульозу, вірусних гепатитів B і C, запобігання потрапляння на територію України і поширенню серед населення COVID-19.

Проектом постанови пропонується доручити Кабінетові міністрів:

• посилити санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) у населених пунктах і місцях перетину державного кордону України;

• не допустити зростання цін і виникнення штучного дефіциту лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Кабінет міністрів до 1 квітня 2020 року має:

• зупинити введення другого етапу медичної реформи до ухвалення відповідного рішення Верховною Радою;

• відновити роботу Державної санітарно-епідеміологічної служби;

• підвищити заробітну плату фахівцям в галузі лікувальної справи, медико-профілактичної справи, медицини, а також фахівцям, що працюють у державних та/або комунальних закладах охорони здоров'я на 100% за рахунок доплат з фонду регіонального розвитку та/або інших джерел, звільнивши ці доплати від оподаткування;

• ввести мораторій на ліквідацію і реорганізацію закладів охорони здоров'я до ухвалення спеціального закону про систему органів охорони здоров'я України;

• спільно з обласними державними адміністраціями в місячний строк після набрання чинності цією постановою відновити роботу спеціалізованих закладів охорони здоров'я державної та комунальної власності, які припинили свою діяльність з 1 січня 2019 року.

Медична реформа і точка неповернення

За часів таких загроз, як пандемія COVID-19, медицина знову стає соціально значущою і зачіпає інтереси абсолютно всіх верств суспільства. А лікарі з видаткової частини бюджету перетворюються на основний фактор, здатний протистояти подібним викликам.

Почали прокидатись ті, хто раніше не помічав прорахунків медреформи з усіма відповідними наслідками. Днями раптово прозріли депутати обласної Івано-Франківської ради, які звернулися до уряду з проханням відстрочити другий етап медичної реформи. Тут уже закрили кілька медичних закладів, серед яких Коломийський психоневрологічний диспансер (його приміщення, до речі, було відремонтовано лише 2017 року). Така ж сама доля спіткала і єдину в Коломиї інфекційну лікарню, побудовану за сучасними вимогами до ізоляції пацієнтів, яка має очисні споруди, кисневу станцію... Інфекційні лікарні просто не можуть вижити у пропонованих медреформою умовах — оплата за пролікований випадок. Це можна порівняти з ситуацією, якби пожежникам платили лише за кожну погашену пожежу.

Ситуація на межі некерованого хаосу, що яскраво проявилася в Нових Санжарах масовою люттю натовпу, говорить багато про що. Адже це регіон, де — як нам рапортували чиновники — успішно пілотується наступний етап медреформи. Той самий, який стартує по всій Україні 1 квітня — в День сміху.

Коли поїзд медреформи вже мчить, зривати стоп-кран небезпечно. Схоже, це розуміє і президент, і Кабінет міністрів, і новий міністр охорони здоров'я, якого запросили на засідання Комітету здоров'я нації. Скоріш за все, на реформу чекає корекція — її намагатимуться довести до ладу.