Коронавірус: українців врятує карантин, а людей з «особливими потребами» — віп-палати й особливе лікування

У розпал пандемії коронавірусу 25 березня 2020 року Департамент охорони здоров'я Київської міської держадміністрації видав указ №353, в якому йдеться про особливі умови лікування «осіб, щодо яких здійснюється державна охорона». Указ розіслали в лікарні Києва зі строгими вказівками, в яких умовах треба лікувати віп-пацієнтів.

Коронавірус спеціального призначення

«Особливих» людей слід тримати в ізольованих від інших приміщеннях, причому палати повинні бути площею щонайменше 13 кв. м — не лише з затіненими вікнами, а й «зручними комунікаціями з операційним блоком» та іншими відділеннями. Для віп-пацієнтів варто передбачити окремий резерв ліків, а також цілодобовий медичний пост. Заклади охорони здоров'я мають резервувати окремі операційні, а також забезпечити їх необхідними ліками та обладнанням.

«Особливих» пацієнтів доставлятимуть до лікарень «особливі» бригади меддопомоги: водій, лікар і двоє фельдшерів. До тіла віпів слід допускати найкваліфікованіших працівників, які працюють у галузі не менш як п'ять років.

Серед списку виділених лікарень є і дитячі — напевно, для лікування «особливих» дітей. Це Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району та Київський міський центр дитячої нейрохірургії на вул. Підвисоцького.

До слова, державна охорона в Україні надається президенту, прем'єр-міністру, генпрокурору, голові Конституційного суду, міністру закордонних справ, іншим категоріям. Часто президенти в окремих розпорядженнях виділяють держохорону особам, не включеним у визначений законом перелік.

Держохороною користуються колишній глава СБУ і його перший заступник — Василь Грицак і Віталій Маліков, екс-керівник Офісу президента Андрій Богдан і екс-прем'єр Арсеній Яценюк. Станом на кінець 2019 року держава охороняла приблизно два десятки людей, а після кадрових змін в уряді і Офісі генпрокурора цей перелік міг істотно розширитися.

Що пропонується для звичайних громадян

Другий день на щоденний онлайн-брифінг про заходи щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції замість заявленого і звичного заступника міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка виходить юна дівчина. Як на побачення, вона запізнюється. Не представляючись, затинається і читає з листочка статистику про хворих і померлих. Усе. Поставити запитання можна в онлайн-формі, та ось відповідей, напевно, немає. Трансляція раптово закінчується. Основна теза — нас врятує карантин.

«Тестуйте, тестуйте, тестуйте!» — закликає голова ВООЗ, адже з пандемією неможливо боротися наосліп. У ВООЗ заявляють, що якнайширше тестування на вірусну РНК (це не експрес-тести, а тести ПЛР) не лише «підозрілих», але всіх, незалежно від подорожей, симптомів і контактів, показало ефективність в обмеженні поширення інфекції завдяки ізоляції.

На жаль, українські лікарі не мають права відійти від чинного наказу МОЗ №663 від 13 березня 2020 року. Згідно з документом, тестування на SARS-CoV-2 має робитися тільки тим, хто має симптоми і приїхав з-за кордону, або в разі близького контакту з підтвердженим діагнозом COVID.

Нагадаємо, 20 березня 2020 року президент Володимир Зеленський обіцяв: «Хочу сказати, що у найближчі 48 годин очікуємо прибуття в Україну з Китаю 10 млн високоточних лабораторних тестів, які будуть розподілені по всіх куточках України, 400 тис. експрес-тестів». А ось коли літак приземлився вночі, виявилося, що привезли 250 тис. швидких тестів і 500 систем для тестування. Кожна система розрахована майже на сотню пацієнтів, тобто всього на 50 тис. пацієнтів. Як не крути, це зовсім не 10 млн.

До того ж кількість — не означає якість. Експрес-тести також потрібні, але вони підходять для виявлення тих, хто вже захворів, має симптоми (тест визначає наявність антитіл до коронавірусу). Вони досить часто дають помилкові результати, їх перевіряють золотим стандартом (читайте вище поради ВООЗ) — тестами РНК вірусу, тобто ПЛР.

«Це новий вірус і нова ситуація, усі навчаються і мають шукати нові способи запобігання інфекцій, порятунку життів і мінімізації впливу. У всіх країн є уроки, якими можна поділитися», — кажуть у ВООЗ.

Наприклад, у Швейцарії і Німеччині по всій країні масово запрацювали кіоски Corona Drive In. Аналог Макдрайвів від Макдональдс, тільки замість бургера вам зроблять тест на коронавірус. Навіть не треба виходити з машини. В Україні за три тижні так і не змогли побороти не лише дефіцит тестів, але й масок.

На літаку з Китаю, який привіз тести, були і маски. Нагадаємо, що в лютому з України вивезли 118 тонн масок з фільтром і трохи менше без фільтра (про що писали всі ЗМІ). У березні Україна продала «трошки» масок в ЄС. А тепер настав час купувати. Ось такий круговорот масок у світі. Тим часом в українських лікарнях, куди мають надходити пацієнти з COVID, гостра нестача не лише обладнання, а й засобів захисту медиків. Про що яскраво свідчать пости головлікарів (і не тільки) в соцмережах.

Трохи про лікування хворих на COVID за кордоном і в Україні. «В медицині існує практика призначення ліків off label, за відсутності затверджених показань для конкретного захворювання. Тобто без достатніх доказів ефективності та/або безпечності, — пояснює доктор медичних наук, кардіолог Катерина Амосова. — Базовими для лікування всіх пацієнтів є хлорохін і переливання плазми реконвалесцентів. У другій, легеневій стадії (стадії пневмонії), яка ускладнюється гіпоксією (стадія 2-А), рекомендують додавати глюкокортикоїди, а в третій, при системному гіперзапаленні, ще людський імуноглобулін і антагоністи інтерлейкінів (тосилозумаб, анакінра)».

Однак до українських стандартів лікування пацієнтів з COVID не увійшов жоден з препаратів противірусної терапії, які є в китайських і американських протоколах.

Вся ця сумна, цинічна ситуація нагадує анекдот про те, як до лікаря прийшли три жінки — дружини олігарха, бізнесмена і слюсаря. Першій він дав багато призначень, подорожей і свіже повітря. Другій — призначень трохи менше і свіже повітря. Дружині слюсаря сказав: «А вам, люба, повітря, повітря і ще раз повітря».