Новини
Ракурс
Медична реформа в Україні. Фото: Асклепій і Гігієя / thorvaldsensmuseum.dk

Медичну реформу Супрун лікуватимуть: без дієти і з новими тарифами

Останнім часом керівництво МОЗ регулярно заявляє, що медична реформа потребує лікування, а минулі помилки треба виправляти. Одні експерти одразу ж охрестили це відкотом медреформи, оптимісти сподіваються на «покращення».

Нагадаємо, що другий етап медичної реформи стартував 1 квітня 2020 року. Починаючи з Дня сміху окрім первинної медичної допомоги (послуг сімейних лікарів) держава має оплачувати ще 26 пакетів медичних послуг. Зокрема, екстрену медичну допомогу, амбулаторну вторинну і третинну медичну допомогу дорослим та дітям, стаціонарне лікування, допомогу при пологах, гострому інфаркті, мозковому інсульті, діагностику і лікування онкологічних захворювань тощо. Кожен пакет медпослуг має свій тариф, оплачувати який медзакладам має Національна служба здоров'я (НСЗУ). Як заявляють у службі, тарифи розраховували на основі моніторингу та аналізу собівартості послуги, брали до уваги також досвід пілотних проектів у регіонах.

Медична реформа і тарифи «зі стелі»

На тому, що нинішні тарифи часто є далекими від реальних, експерти наголошували давно. «Провалом є розрахунок тарифів за принципом «у нас була тільки така сума коштів, тому заплющимо очі і скажемо, що це може коштувати стільки», — каже глава МОЗ Максим Степанов і наводить приклад: поліклінічні послуги коштують 49 грн незалежно від того, чи це прийом лікаря, рентген або УЗД-дослідження.

Медична реформа в Україні. Максим Степанов. Фото: Facebook

Тариф на пологи в Україні порахували у 8136,03 грн. Сюди входить весь комплекс медичної допомоги, що надається породіллі. У МОЗ пояснили, що з цим тарифом не так: «Цей тариф однаковий на всі пологи — незалежно від того, у який спосіб народжує жінка: фізіологічні пологи, кесарів розтин, патологічні пологи. Тариф не може бути однаковий для них, бо на різні види пологів витрачається різна кількість коштів. Перинатальні центри переважно працюють з патологічними пологами, і тому сума коштів, які вони на них витрачають, набагато більша, ніж розрахований тариф».

Цікаво, що пілотний проект з обкатки медреформи, що стартував у квітні 2019 року в Полтавській області, за словами профільного міністра, не має нічого спільного з трансформацією медицини, що почалася у 2020-му по всій Україні. Так, у пілоті тариф на допомогу при пологах передбачав коригувальний коефіцієнт залежно від складності, а за пролікований інфаркт полтавська лікарня отримувала 25‒30 тис. грн замість закладених НСЗУ 16 тис. грн.

У Нацслужбі здоров'я таку зрівнялівку пояснили небажанням стимулювати зростання кількості кесаревих розтинів: «Тариф розраховано так, аби медзаклад у загальній сумі мав достатньо коштів для забезпечення пологів різного рівня складності. Якщо після пологів жінка або дитина потребуватимуть додаткового догляду або допомоги, заклад отримає додаткові виплати від НСЗУ за іншими пакетами послуг».

Регулярно піддають критиці тарифи і в Національній академії медичних наук (НАМН), де третій рік триває пілотний проект.

«Ми показали, яка реальна вартість медичної послуги, особливо при високоспеціалізованих та високотехнологічних оперативних втручаннях, — каже президент НАМН України, академік Віталій Цимбалюк. — Наші дані принципово відрізняються від даних НСЗУ. Лікування хворого з інсультом за тарифом НСЗУ становить 19,5 тис. грн — це третя чи навіть п'ята частка від необхідних коштів. 16 тис. грн на лікування пацієнта з інфарктом міокарда — це тільки кошти, які витрачаються у перший день лікування такого пацієнта. Ми готові продовжувати реформу, але її потрібно науково обґрунтувати».

Як зміниться медична реформа?

Якщо залишити медреформу без змін, це призведе до звільнення близько 50 тис. медпрацівників, закриття 332 лікарень, заявив на одному з брифінгів міністр охорони здоров'я. Виступаючи на останньому засіданні Комітету з питань здоров'я нації, Степанов озвучив кілька цифр — результат аудиту першого місяця роботи другого етапу медичної реформи: з 1 квітня 60% лікарень з 1747, які підписали договори з НСЗУ, отримали фінансування менше, ніж раніше.

Медична реформа в Україні. Фото: Pixabay

У МОЗ обіцяють розробити справедливі тарифи, на що знадобиться час. Тому фінансування по-новому поки заплановано на 2021 рік. У відомстві заявляють, що нові тарифи ґрунтуватимуться на ринкових заробітних платах для медпрацівників та якісних стандартах надання медичних послуг.

За словами в. о. глави НСЗУ Оксани Мовчан, тепер з усіма поліклініками та лікарнями розірвуть договори і повернуть їх на фінансування, яке вони мали за субвенцією у 2019 році. Деякі лікарні залишаться у програші. «Тобто лікарні, які не підготувалися до реформи і втрачали кошти, виграють, бо їм повернуть стару суму, а 954 лікарні, які фінансово здобули від реформи, втратять і отримають менше», — пояснюють у Службі здоров'я.

Поки що про 27 пакетів гарантованої державою медичної допомоги доведеться забути. З 1 червня додаткове фінансування від НСЗУ отримуватимуть такі пакети:

  • первинна медична допомога;

  • екстрена медична допомога;

  • гострий інфаркт міокарда;

  • гострий мозковий інсульт у стаціонарних умовах;

  • COVID-19.

У профільному відомстві обіцяють у короткі строки переглянути тарифи на екстрену медичну допомогу, інфаркт, інсульт. А от інші пакети збираються вводити поступово — «по мірі готовності і коректного перерахунку». Пакет медпослуг по COVID-19, затверджений Кабміном наприкінці квітня, розрахували по-новому: сюди увійшли як витрати медзакладів, так і 300% надбавки до зарплат медпрацівників. На це з казни додатково виділено 15 млрд грн.


Однак головна умова всіх цих новацій — гроші. Нагадаємо, що на фінансування медпослуг законодавчо закріплено 5% від ВВП. Що в реальності? Менш як 2,9%. Тому НСЗУ і була змушена розраховувати тариф на послуги таким чином, щоб грошей потроху вистачило на всі напрями. Це означає, що різницю, як і раніше, мають сплачувати пацієнти у вигляді «подяки», медики — отримувати принизливо низькі заробітні плати, а медичні заклади замість розвитку виживати або перетворюватися на банкрутів і закриватися.

Голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький в одному з інтерв'ю зізнався, що грошей не вистачає, особливо це відчувається під час пандемії коронавірусу. Вся надія на те, що Україна благополучно пройде епідемію і гроші з фонду по COVID-19 переспрямують на потреби медицини.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.