Чому така дорога дешева електрична енергія?

Незабаром усе буде інакше. Відновлювана і альтернативна енергетика будуть превалюючими і коштуватимуть у рази, а то й на порядок дешевше. 10‒11 млрд дол. інвестицій в «зелену» енергетику не створюватимуть колапс на ринку електричної енергії. Ні для інвесторів, ні для держави, ні для громадян. Але сьогодні уряд мусить вмовляти інвесторів добровільно погодитись на зниження «зелених» тарифів. Своєю чергою «зелені» інвестори розгорнули неймовірну кампанію у ЗМІ на захист своїх позицій. Проте парламент завадив їхнім планам — ухвалив постанову, яка обмежує надмірні зазіхання «зелених».

Чому Мінекоенерго каже про дефіцит у 50 млрд грн

На «зелену» енергетику тарифи в Україні чи не найвищі в Європі. До того ж оператор енергосистеми «Укренерго» за чинним законом має приймати електричну енергію з відновлюваних джерел попри що. А ДП «Гарантований покупець» — сплачувати все. Але не впоралися.

По-перше, збільшилися неплатежі і між учасниками енергоринку. По-друге, левова частка платежів йде виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ), насамперед сонячних і вітрових електростанцій.

За даними Мінекоенерго, у 2018 році власникам ВДЕ мали сплатити майже 560 млн євро за їхню частку в 1,9% у загальному продажі електроенергії.

Минулого року ВДЕ разом з альтернативною енергетикою збільшили потужності до 7,8 ГВт-год і мали отримати за вироблену електричну енергію вже в рази більше за чинним «зеленим» тарифом. Тобто 25 млрд грн. Не враховуючи домогосподарських сонячних станцій — це приблизно 14% вартості виробленої в країні електроенергії. Хоча доля ВДЕ збільшилася лише до 4% її продажу. Решту власникам ВДЕ (інвесторам) має повернути державне підприємство, не «Гарантований покупець», яке за законом «Про ринок електричної енергії» мусило перебрати на себе більшу частину зобов’язань ДП «Енергоринок». Але не фінансових. У підсумку ДП «Енергоринок» опинилося на межі банкрутства.

Прогноз на 2020 рік: виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел — 12 млрд кВт-год, виплати «зеленим» — 47 млрд грн. Як розповідала тиждень тому виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець, щорічний дефіцит коштів для виплати виробникам електроенергії з ВДЕ і альтернативної енергетики становить близько 50 млрд грн. Без урахування боргів минулих періодів.

Добровільно-примусова «згода» на зниження тарифу на електричну енергію «зеленим»

Єдиним і рятівним (для енергогалузі України) виходом за таких обставин є домовленість із «зеленими» інвесторами про їхню згоду на зниження тарифів. Найперше на сонячну і вітрову енергетику. Примусити «зелених» інвесторів порядна держава не може — закони не мають зворотної дії. Тому вмовляли їх довго, але аргументовано. Пані Буславець розповідала, що спочатку більшість попередила про позови, а інші одразу почали позиватися. Процес розпочався ще у 2019 році.

Врешті інвесторів умовили погодитися на зниження ціни на сонячну електричну енергію на 15‒20%, на вітрову — на 8‒10%.

Це абсолютно не убезпечує українську сторону від позовів, але дозволяє сподіватися хоча б на відтермінування значних виплат, якщо їх призначить суд. Хоча є крихка надія, що виробники ВДЕ врахують загальносвітову економічну кризу і не будуть надто наполегливими.

Щоправда, кількома днями раніше Міністерство енергетики та захисту довкілля опублікувало на своєму сайті оновлений Прогнозний баланс електричної енергії на 2020 рік. Згідно з ним виробництво електроенергії з відновлюваних джерел у 2020 році прогнозується на рівні 10,284 млрд кВт-год, що в 1,85 раза більше, ніж за 2019 рік.

За даними міністерства, вітроелектростанції у 2020 році вироблять 3,95 млрд кВт-год, сонячні — 5,482 млрд кВт-год, інші джерела ВДЕ — 852 млн кВт-год.

Загальний обсяг виробництва електричної енергії у 2020 році прогнозується на 1,2% нижче за фактичний показник 2019-го — 152,105 млрд кВт-год, в той час як споживання зменшиться на 1,8% — до 147,517 млрд кВт-год.

Мінекоенерго прогнозує, що всі інші види генерації знизять обсяг виробництва електричної енергії в порівнянні з показником 2019 року:

• ТЕС і ТЕЦ — на 24,4%, до 42,129 млрд кВт-год;
• ГЕС — на 21,9%, до 5,088 млрд кВт-год;
• ГАЕС — на 6,6%, до 1,258 млрд кВт-год;
• АЕС — на 2,8%, до 80,639 млрд кВт-год.

Парламент рятує «Гарантованого покупця» від банкрутства

Своєю чергою Верховна Рада також попіклувалася, як змогла, про стабільність енергоринку. А точніше — про ДП «Гарантований покупець».

Відповідний законопроект №2390 парламент ухвалив за основу 20 травня. І хоча це лише частина пакету законопроектів, покликаних розв’язати проблеми енергогалузі, цей документ має відіграти значну роль. Ним вносяться зміни до Кодексу про процедури банкрутства щодо потенційних судових позовів про банкрутство ДП «Енергоринок».

Законопроект №2390 передбачає механізм погашення заборгованості на енергоринку, зазначений у законопроекті №2386 (загалом цієї проблеми стосуються чотири законопроекти).

У зазначеному документі депутати пропонують внести зміни до Кодексу процедур банкрутства. При цьому господарському суду пропонують надати право відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії (тобто ДП «Енергоринок» і про всяк випадок ДП «Гарантований покупець», хоча останнє і не перебирає на себе боргові зобов’язання ДП «Енергоринок»). Господарському суду також планують надати право зупиняти вже розпочаті провадження щодо ДП «Енергоринок». Отже, інвесторам і кредиторам доведеться добряче подумати, перш ніж спробувати у судовому порядку стягувати мільярдні борги з державних енергопідприємств.

Парламентарі передбачили, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів триватиме і під час процедури погашення заборгованості державного підприємства. За різними даними, накопичені борги ДП «Енергоринок» за останні роки сягають 90‒150 млрд грн.

«Енергоатом» і «Гарантованого покупця» допустили на ринок двосторонніх договорів

20 травня уряд ухвалив дві постанови, необхідні для стабілізації ситуації в енергетичній галузі. Напередодні їх затвердив Антикризовий енергетичний штаб.

Два тижні тому «Енергоатому» у примусовому порядку радили закрити 2‒3 енергоблоки АЕС. Атомники були у розпачі. Аж ось Буславець повідомила, що 10 з 11 блоків введені на робочу потужність, 11-й затримали через незакінчений ремонт.

Таким чином зменшено обов’язкову частку продажу електричної енергії НАЕК «Енергоатом» за механізмом ПСО (спеціальних обов’язків енергопідприємства, які покладаються за рішенням уряду, тобто на цю частину енерготовару ціна регулюється Кабміном). Отже, частково «Енергоатом» виведено на ринок двосторонніх договорів — чого добивалися всі енергогенеруючі підприємства і що вигідно споживачам. Електричну енергію після виконання спецобов’язків НАЕК «Енергоатом» може продавати на ринку двосторонніх договорів на спеціальних аукціонах. Проте лише кінцевим великим непобутовим споживачам і без можливості її перепродажу.

Кабмін також обмежив ціни на продаж електричної енергії ДП «Гарантований покупець», надавши право підприємству продавати електроенергію за двосторонніми договорами.

Уряд сподівається, що ухвалені зміни дозволять поліпшити фінансову ситуацію ДП «Гарантований покупець», ДП НАЕК «Енергоатом» та інших учасників ринку, а також знизити адміністративний вплив на ціноутворення.

Залишається сподіватися, що це відіб’ється й у наших рахунках за електричну енергію і житлово-комунальні послуги загалом. А то незручно вийде: вчора президент Зеленський запевняв, що рахунки у платіжках зменшилися, а раптом виявиться не так або навпаки. Щоправда, навряд чи президент особисто сплачує за послуги ЖКГ і електроенергію. Це для тих, хто вперто не бачить великих промахів Зеленського. Особливо на внутрішньоекономічному фронті.

Алла ЄРЬОМЕНКО