Новини
Ракурс
Коронавірус в Україні. Відділення СOVID у лікарні. Фото: Олег Яковенко / Facebook

Коронавірус в Україні: схоже, нам пощастило, але розслаблятися рано

«А ви бачили коронавірус? Ви впевнені, що він існує?» — не здається таксист у відповідь на моє прохання вдягти маску. «А давайте оголосимо епідемію серцево-судинних захворювань», «Все це надумано, в моєму оточенні ніхто не захворів», «Де обіцяні гори важких пацієнтів?» — обурюються в соцмережах. Перепалки між ковід-нігілістами і «свідками карантину» щодо коронавірусу в Україні не вщухають. У потоці суперечливої інформації розібратися непросто, а якщо вона препарована і підігнана під чиїсь мірки — то висновки і зовсім зробити важко.

Коронавірус в Україні: зговірлива статистика

Досі точаться суперечки, наскільки небезпечним є новий коронавірус. На сьогодні немає остаточних даних щодо летальності SARS-CoV-2. При підрахунку цієї величини виникає безліч проблем. Так, від зараження до смерті минає близько двох тижнів. Невідома доля всіх інфікованих — охоплення тестуванням залишає бажати кращого в більшості країн. Та й рахують у кожній країні по-своєму.

В Україні статистика зареєстрованих випадків захворювань на коронавірусну інфекцію підбирається до 20 тис. Летальність на сьогодні — близько 2,55%. Рівень смертності від коронавірусу в Україні становить 0,00089%. Летальність і смертність — різні поняття. Летальність — показник, що відбиває кількість померлих від числа хворих. Смертність — число загиблих від загальної кількості населення тієї чи іншої країни або загалом по світу. Так ось, в Україні ці показники по COVID-19 — одні з найнижчих у світі. Як тут не згадати афоризм: факти — річ уперта, але статистика набагато більш зговірлива.

Дані, які ми щоранку чуємо від МОЗ, не відповідають реальності. А ось на скільки їх варто множити — думки експертів розділилися. Причин для спотворень безліч: неточність тестів ПЛР, недостатнє масове тестування. За словами медиків, до 30% хворих можуть мати негативний ПЛР-тест. Вплинути на справжність статистичних даних і вірогідність діагнозу можуть ІФА-тести на наявність антитіл до коронавірусу, які були створені в Україні. Звичайно, якщо їх впровадити в широку практику.

Плато, на яке Україна вийшла в останні тижні, коли щодня фіксується 400‒500 нових випадків, — це не реальна кількість хворих на COVID-19, а здатність лабораторій робити певну кількість тестів. Деякі з них буквально тонуть у потоці зразків, обробити які оперативно не дозволяють наявні ресурси.

Так, 6 травня Житомирський обласний лабораторний центр звернувся до Міністерства охорони здоров'я з проханням не надсилати зразки на тестування COVID-19 через перевантаження (крім екстрених — для тяжкохворих і дітей). Як виявилося, лабораторія перевантажена на 7‒8 днів вперед, а зразки зберігати вже ніде. В інших лабораторіях, якщо судити за повідомленнями у ЗМІ, ситуація виглядає не настільки плачевною. У всякому разі, з листами до МОЗ поки не звертаються.

7 травня Верховна Рада ухвалила закон про масове тестування на коронавірус в Україні, це означає, що навантаження на лабораторії значно зросло. Це і тестування пацієнтів перед госпіталізацією, регулярне тестування медиків... «Система може не витримати», — кажуть у лабораторіях.

Чому Україні пощастило

«На перших етапах всім було страшно. Перші два-три тижні, коли нічого не зрозуміло, вірус новий і не вивчений, — всі чекали на найгірше. Вводилися серйозні заходи для запобігання колапсу. Це розумно і зрозуміло. Але минуло вже два місяці. Багато що стало на свої місця. Можна стверджувати, що катастрофи в Україні не було. Було все — і багато хворих, і паніка, і дійсно важкі випадки. Але масової летальності, десятків пацієнтів на ШВЛ не було», — каже Євген Дубровський, лікар-інфекціоніст Київської клінічної лікарні №4, що стала однією з опорних з лікування коронавірусної інфекції. Всі 11 відділень цієї лікарні працюють тільки з COVID-пацієнтами.

Коронавірус в Україні. Відділення COVID у лікарні. Фото: Олег Яковенко / Facebook

За словами інфекціоніста, загалом у лікарні розгорнуто 380 ліжок. У квітні було проліковано 270 осіб, з яких 142 вже виписалися. За весь період епідемії від коронавірусної інфекції тут померло шестеро осіб.

«Я не поспішаю заспокоювати, але це точно не холера, не чума. Найстрашніший період однозначно позаду, є безліч невивчених моментів, але це вже наукова сфера», — додає лікар.

На думку Дубровського, головна теорія, чому Україні так неймовірно пощастило, полягає в тому, що у нас щорічно відбуваються спалахи захворювань — то епідемія кору, то грипу різних штамів і типів. Українці постійно контактують з вірусами, імунітет наших громадян перебуває в постійному напруженні.

Напевно, багато хто пам'ятає новину про масовий спалах коронавірусної інфекції в одному з гуртожитків Києва. Хтось із цих людей був госпіталізований, решта лікувалися вдома. 54 людини, які мали позитивні ПЛР-тести, були також протестовані на наявність антитіл. Виявилося, що з 54 осіб тільки у шістьох немає імунітету. Решта мають високі титри антитіл. За словами Дубровського, остаточні висновки ще робити зарано. На скільки цих антитіл вистачить — на три місяці або на рік? Відповідей поки немає. Але це свідчить про те, що наш організм знає, як захиститися від подібного коронавірусу.

Коронавірус в Україні: панікувати не треба, але інфекція химерна і підступна

На думку лікаря-пульмонолога з Луцька Олега Яковенка, який очолює одне з інфекційних відділень з лікування хворих на COVID-19 на базі Волинської обласної клінічної лікарні, коронавірусна інфекція є дуже підступною: початок клінічних проявів непередбачуваний за часом, може тривати від кількох днів до двох тижнів.

«Коли ти вже думаєш, що пронесло, раптом починається клінічний прояв. В подальшому, коли пацієнт клінічно одужав, тривалий час у нього може залишатись позитивний ПЛР-тест на Sars-Cov2, який збиває лікаря з пантелику щодо прийняття правильного рішення (чи виписувати й думати, що це «мертва» РНК, чи пацієнт все ж таки заразний)», — пише лікар на своїй сторінці у фейсбуці.

За спостереженнями пульмонолога, коронавірусна інфекція часто виступає в ролі тригера: має низку позареспіраторних і позалегеневих клінічних проявів на тлі загального нездужання — у вигляді гастроінтестинальних проявів (малиновий язик, пронос, блювота), які потрібно постійно диференціювати з антибіотико-асоційованими розладами; неврологічні прояви (втрата нюху і смаку); біль за грудиною у грудній клітці; загострення основних хронічних захворювань тощо.

На сьогодні немає специфічного лікування коронавірусної інфекції. «Але лікуємо, лікуємо доступним арсеналом наявних ліків, згідно із затвердженими протоколами МОЗ на основі міжнародного досвіду, — зауважує лікар. — Проте останнє слово все-таки залишається за компенсаторними можливостями організму та «добрим зарядом власних батарейок» для боротьби з цією химерною інфекцією. Головне в цій справі — не перестаратись».

Коронавірус в Україні. Відділення COVID у лікарні. Фото: Олег Яковенко / Facebook

Коронавірусна інфекція — це також нова парадигма щодо встановлення діагнозу, тактики ведення пацієнтів з пневмоніями. Тут зовсім інші правила сортування хворих, які схожі на сортування на полі бою, особливо на етапі підозри на діагноз COVID-19 і за відсутності лабораторного підтвердження у пацієнта з будь-якою важкою пневмонією, коли вирішальним є час.

Виходимо з карантину обережно

Поки що Україна проходить пандемію коронавірусу без різкого піка захворюваності. Є надія, що критичних цифр не буде і в майбутньому.

«Традиційно літо — це не сезон коронавірусних інфекцій. У цій інфекції сезонність така ж сама, як у грипу. За логікою, захворюваність має знизитися влітку, але восени ми очікуємо другу хвилю», — вважає інфекціоністка, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольга Голубовська.

Поки карантин в Україні продовжили ще на місяць, але вже найближчим часом на нас чекають нові послаблення. У Києві з 23 травня планують запустити у звичайному режимі громадський транспорт — автобуси, трамваї і тролейбуси. Відновлять роботу торговельні заклади розміром до 1 тис. кв. м, спортивні та дитячі майданчики в парках і на прибудинкових територіях. На 25 травня запланований запуск метро, повернуться до роботи сільськогосподарські ярмарки. З 1 червня у столиці відкриються дитячі садки і школи для випускників 11-х класів, що складають ЗНО. Планують відновити роботу дитячо-юнацькі спортивні школи, порадують любителів спорту спортзали і фітнес-центри (поки що без басейнів). Відкриють зони відпочинку і пляжі.



Всі заплановані послаблення будуть актуальними, якщо ситуація з поширенням коронавірусу в Україні не погіршиться. Ослаблення карантину не означає, що вірус відступив, кажуть у мерії. Найнебезпечнішим місцем медики вважають громадський транспорт, закриті приміщення з великим скупченням людей. Тому основне правило — обов'язково носити маску. Дезінфікувати руки і тримати фізичну дистанцію — ці звички повинні залишитися з нами надовго.

Тема коронавірусу всім нам добряче набридла. Хочеться швидше повернутися до звичайного життя, а медикам — зняти захисні костюми і забути про респіратори. Але хіба чекали на такий високий рівень захворюваності та смертності в Італії, Іспанії чи успішному Нью-Йорку? «До інфекційних хвороб треба звертатися на «ви»: вони не люблять фамільярності», — зауважує інфекціоніст Ольга Голубовська. Тому втрачати пильність все ж не варто.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter