Новини
Ракурс
Коронавірусна інфекція. Фото: Pixabay

Де більше ризиків заразитися коронавірусною інфекцією

Плюс 1109 — днями Україна поставила новий рекорд за кількістю інфікованих коронавірусною інфекцією COVID-19 за добу, вперше переступивши бар'єр у тисячу випадків.

Всупереч оптимістичним прогнозам на теплу пору року (традиційно літо — не сезон коронавірусних інфекцій, і захворюваність мала б знизитися), наша країна демонструє нові піки на статистичному графіку. Загалом по Україні на 1 липня зареєстровано 44 тис. 998 випадків зараження вірусом з короною, з них 1173, на превеликий жаль, — летальні. Одужали 19 548 осіб. У трійку «лідерів» увійшли Львівщина з цифрою 5578, місто Київ — 5138 хворих, в Чернівецькій області зареєстровано 4850 випадків. Найкраща ситуація в Херсонській області — тут 193 діагнози COVID-19.

Статистика по коронавірусній інфекції: коли літо не дуже допомагає

Що стало причиною далеких від оптимізму цифр статистики? На думку докторки медичних наук, завідувачки кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. Богомольця Ольги Голубовської, це обумовлено кількома причинами. Запізнюється тестування: доходять результати аналізів, взяті тиждень тому, а то й більше. Однак є і реальне зростання захворюваності, що спостерігається досить давно і пов'язане з послабленням карантину.

«У нас колапс такий самий, як в Італії. Зростання захворюваності є давно. Ми бачимо, що відбувається у клініках. Вважаю, що ми повинні готувати стаціонари (для другої хвилі. — Ред.). Невідомо, яке на нас чекає літо, а тим більше осінь», — каже інфекціоніст.

Про збільшення навантаження на стаціонари, призначені для допомоги хворим на коронавірусну інфекцію, заявляє в одному з інтерв'ю і головлікарка Олександрівської лікарні в Києві Людмила Антоненко: «Глибоко переконана, що збільшення кількості хворих пов'язано з ігноруванням та нехтуванням заходами, які були визначені під час карантину. Тільки з цим».

За словами лікарки, відділення реанімації переповнене. Поки лікарі справляються, але зменшення кількості смертей, на жаль, не спостерігається.

Готуйте ліжка: про зростання пневмоній і госпіталізацій

Аналізуючи динаміку захворюваності, МОЗ звертає увагу на зростання госпіталізацій при коронавірусній інфекції. Наприкінці червня ця цифра практично подвоїлася в порівнянні з травнем (з 749 до 1410 госпіталізованих на тиждень). Викликають стурбованість і дедалі частіші випадки пневмоній. Так, в Україні в середині квітня реєструвалося понад 5 тис. пневмоній за тиждень. У травні цей показник знизився до 2,1 тис. На сьогодні кількість пневмоній знову зросла до понад 4 тис. випадків на тиждень. Основна частина з них — ускладнення COVID-19.

Коронавірусна інфекція. Фото: Pixabay

Нагадаємо, що, відповідно до рішення Міністерства охорони здоров'я, всі випадки пневмонії повинні тестуватися на коронавірусну інфекцію. Це пов'язано з тим, що основним ускладненням при COVID-19 передусім є запалення легенів, що протікає досить непросто.

Якщо говорити про летальність при коронавірусній інфекції, за підрахунками МОЗ, в Україні цей показник становить 2,6%. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, це нижче, ніж у Німеччині (4%), США (5%) і Франції (18%), що свідчить про ефективність української медичної системи. За його словами, таких низьких показників смертності вдалося досягти завдяки роботі українських медпрацівників і провідних фахівців, які складали стандарти лікування.

Однак українська медична система має певні рамки, за якими просто закінчаться лікарняні ліжка для госпіталізації хворих. В Україні для пацієнтів з коронавірусною інфекцією, згідно з даними МОЗ, є 23 тис. ліжок у спеціально виділених стаціонарах першої хвилі. На сьогодні пацієнтами зайнято близько 4 тис. Згідно з аналітичними даними на сайті Кабінету міністрів, середня завантаженість лікарень для лікування ковід-пацієнтів становить менш як 20%. Але це як середня температура по лікарні — картина дуже відрізняється в різних регіонах. За словами Степанова, найбільш напружена ситуація в Чернівецькій і Закарпатській областях, де заповненість ліжок пацієнтами з COVID-19 становить понад 50%.

Якщо тенденція до зростання госпіталізацій в країні буде зберігатися, в МОЗ не виключають переповнення медичних закладів хворими на COVID-19. Місця в лікарнях можуть швидко закінчитися, якщо щодня до стаціонару надходитимуть 200 хворих з коронавірусною інфекцією.

А тим часом державні чини, дивлячись на безрадісну динаміку захворюваності, зайнялися питанням підготовки лікарень до другої хвилі епідемії. У всякому разі, про це днями заявив глава держави Володимир Зеленський на одній з нарад.

Ми тестуємо, тестуємо...

Свій внесок у несприятливу статистику зростання захворюваності на коронавірусну інфекцію в Україні, швидше за все, внесло також обіцяне МОЗ прискорення тестування. Лабораторні центри, в яких проводяться ПЛР-тести на COVID-19, повинні надавати результати значно швидше. Іншими словами, тестування намагається наздогнати реальну картину. Треба підкреслити, що хворий потрапляє у статистику лише після підтвердження позитивним ПЛР-тестом. А ось ІФА-тестування на антитіла використовується переважно для сортування хворих за неможливості швидкого проведення ПЛР-тестів.

Коронавірусна інфекція. Фото: Pixabay

Проте охоплення тестуванням у нас досі залишається низьким. За кількістю хворих на COVID-19 Україна піднялася на 34-е місце у списку з 215 країн (дані worldometers.info). Днями ми помінялися місцями з Португалією. Тут на 30 червня налічувалося 42 141 випадок і проведено 115 533 тести у перерахунку на 1 млн населення. Для порівняння: в Україні 15 003 на 1 млн. У сусідній Польщі, де встановлено 34 393 діагнози COVID-19, проведено 39 622 ПЛР-тести на той самий мільйон населення. За цим критерієм Україна посідає 106-е місце, теліпаючись десь між Кубою і Бразилією. До речі, у Бразилії, де статистика хворих перестрибнула межу в 1 млн осіб, загалом провели понад 3 млн тестів (або 14 445 тестів на 1 млн, нагадаємо, населення в цій країні перевищує 212 млн).

Чому краще перехворіти влітку, або Де найчастіше чекає коронавірусна інфекція

Рано чи пізно нам всім доведеться зустрітися з коронавірусом SARS-CoV2. Серед фахівців існує думка, що на коронавірусну інфекцію краще перехворіти влітку. Чому? У вірусу з короною є сезонність. «Вірусу погано, йому не подобається температура, ультрафіолетове випромінювання, адже зараз літо, — пояснює в одному з інтерв'ю інфекціоніст, доктор медичних наук Михайло Фаворов (Атланта, США). — А раз йому погано — він передається в малій дозі, а раз в малій — потрібно захворіти в малій дозі, і ви взагалі не матимете клінічних симптомів. Треба захворіти влітку, але без фанатизму, а то я вже бачу, як всі біжать у лікарні по коронавірус».

Знизити дозу зараження вірусом з короною допомагають вже звичні нам ретельне миття рук, дезінфектори та маски. Так-так, маски, навколо яких продовжують ламати списи. Можливо, це і не найефективніший спосіб індивідуального захисту, але вони точно ускладнюють передачу інфекції. Цікавим є досвід Німеччини, який підтвердив ефективність масок (безумовно, якщо їх дійсно одягають). В регіонах, де носіння масок стало обов'язковим, швидкість поширення коронавірусної інфекції зменшилася на 40%.

Де більше ризиків заразитися COVID-19? Пролити світло на це питання допоможе дослідження японців, опубліковане в червні на сайті CDC, Центру з контролю і профілактики захворювань США. Досвід Японії заслуговує на особливу увагу, адже країна дуже непогано справляється з пандемією.

У Країні висхідного сонця на 30 червня зареєстровано 18 476 випадків коронавірусної інфекції. Порівняйте: в Японії вірус з короною забрав 7 життів на 1 млн населення, а в США — понад 300. Цікаво, що охоплення тестуванням тут низьке — 3594 на мільйон населення. Річ у тім, що Японія пішла своїм шляхом, спростувавши мантру про необхідність широкого тестування, щоб не боротися наосліп. До речі, тут обійшлися і без локдауну.

Що ж допомогло впоратися? Дисципліноване носіння масок і дотримання самообмежень — уникати «трьох C»:

  1. closed — тобто закритих приміщень з поганою вентиляцією;

  2. crowded — скупчення людей;

  3. close-contact settings — тісних контактів, наприклад, відвідування барів.

Коронавірусна інфекція. Фото: Pixabay

Безумовно, один з мегаважливих аспектів — оперативне і ретельне відстеження контактів. Вагомий внесок у позитивний підсумок внесли, звичайно ж, легендарна дисциплінованість японців і довіра до влади, менше поширення ожиріння тощо.

Повернімося до дослідження. Вчені проаналізували 3184 випадки COVID-19, зареєстровані у Японії в період з 15 січня по 4 квітня. Вивчивши епідеміологічні зв'язки між ними, дослідники виявили 61 кластер коронавірусної інфекції в різних спільнотах.

Отже, зараження відбувалося:

  • 30% — у медичних закладах;

  • 16% — у закладах з догляду (будинки для людей похилого віку, дитячі садки);

  • 16% — у ресторанах і барах;

  • 13% — на роботі;

  • 11% — на концертах живої музики, репетиціях хорових груп і караоке-вечірках;

  • 8% — у спортивних залах;

  • 2% — в літаках.


Найбільший кластер, який увійшов до дослідження і не пов'язаний із зараженням в медзакладах, охопив понад 30 осіб — всі вони мали стосунок до концерту живої музики, включно з виконавцями, глядачами і персоналом заходу.

Як бачимо, ризик інфікування збільшується при глибокому диханні, на близькій відстані протягом певного часу (спів, бесіди в барах чи ресторанах, а також заняття у спортзалах).


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.