Незалежність ціною в 1,2 млрд євро

25 серпня на позачерговому засіданні Верховної Ради депутати від монобільшості та їхні союзники провернули з нами і з усією країною старий жарт: влаштували великий феєрверк і танці з бубнами навколо одного закону, а тим часом тихо і акуратно ухвалили інший, куди більш небезпечний.

Багато нових красивих папірців

Шум і тріск, зрозуміло, піднявся навколо ухваленого законопроекту №3963 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». Документ був внесений у Раду президентом 6 серпня. У ньому передбачається підвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня до 5000 грн (на 5,86%) і внесення коректив у тарифну сітку. В майбутньому мінімалку передбачається підняти до 6‒6,5 тис. грн.

Робиться це, звичайно ж, «з метою покращення якості життя громадян за рахунок підняття рівня доходів працюючого населення». Так сказано в пояснювальній записці. Навіть якщо пробачити авторам президентських законопроектів погане володіння українською мовою, все одно в сухому залишку ми маємо небезпечну тенденцію. Гроші на підвищення зарплат пропонується забезпечити за рахунок економії витрат за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу», а крім того, планується натиснути на бізнес — збільшити планові податкові надходження більш як на 500 млн грн.

Експерти-економісти хапаються за голови. Втім, не потрібно бути експертом, щоб зрозуміти, що ця новація аж ніяк не «сприятиме підвищенню рівня оплати праці найманих працівників, пожвавленню споживчого попиту та зростанню добробуту громадян», як сказано в тій самій пояснювальній записці. А ось інфляція і зростання цін — перспектива дуже ясна. Цікаво, що під час обговорення законопроекту перед голосуванням ОПЗЖ, яка в популізмі переплюне «слуг», пропонувала підняти мінімалку відразу до 7000 грн. І дуже просто. Як казав незабутній Попандопуло, «бери все, я собі ще намалюю».

Але поки дурний обиватель уявляє собі багато нових красивих папірців у гаманці, розумний п'є валер'янку, а ціла армія експертів з телеекранів гаряче обговорює новації, через Раду пройшов ще один законопроект, №0063.

«Гроші на проїдання і латання дірок»

Він дуже короткий, менш як сторінка, і половину займає довга нудна назва: «Проект закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором і Кредитної угоди між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника та Європейським Союзом як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро)».

Йдеться про Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Євросоюзом від 23 липня, згідно з яким Україна повинна отримати макрофінансову допомогу ЄС в сумі до 1 млрд 200 млн євро. Гроші позичаються для подолання кризи, викликаної епідемією COVID-19.

Зрозуміло, кредит дається не просто так, для його отримання необхідно буде виконати низку умов. А ось тут починається найцікавіше.

У пояснювальній записці до законопроекту ці умови окреслені доволі м'яко: «1) підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель; 2) впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ; 3) посилення незалежності, доброчесності та ефективного функціонування судової влади; 4) посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури; 5) розширення повноважень приватних виконавців; 6) відновлення активів у державних банках; 7) ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів; 8) запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР; 9) покращення функціонування ринку газу в Україні».

Колишній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос у своєму фейсбуці назвав цю позику «грошами не на розвиток, а тупо на проїдання... задля латання фінансової діри у 300 видимих, а всього більше 500 мільярдів невидимих гривень дефіциту українського бюджету» і пояснив, що ховається за акуратними формулюваннями:

1. Надавати Єврокомісії будь-яку (!) інформацію, яку вона вважатиме необхідною.

2. Контроль над усіма закупівлями МОЗ. Створення наглядової ради державного медпідприємства «Медзакупівлі» та контроль над ним.

3. Реформа податкової та митниці, ліквідація Державної фіскальної служби (податкової поліції) і створення агентства з розслідування економічних злочинів, контроль над проведенням конкурсів та призначенням керівників податкової та митниці.

4. Створення нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з міжнародною участю.

5. Створення Комісії з питань етики з міжнародною участю, яка буде мати повноваження призначати і звільняти членів Вищої ради правосуддя.

6. Контроль над прозорістю конкурсів на державну службу.

7. Контроль над атестацією прокурорів на регіональному та місцевому рівні (і це дійсно треба партнерам з ЄС?).

8. Розширити повноваження приватних виконавців проти будь-якого боржника від 100 тис. грн; надання права блокування виконавцями коштів на банківських рахунках (на боржників за газ і ЖКГ чекають шалені часи).

9. Контроль над поверненням активів «ПриватБанку».

10. Контроль над створенням наглядових рад найбільших держпідприємств (наш уряд гарантує мільйонні зарплати членам і повний контроль з боку ЄС).

11. Скасування спецобов’язку «Нафтогазу» постачати український газ населенню та скасування держрегулювання ціни на газ для населення (зростуть тарифи).

На думку колишнього головного військового прокурора, цей меморандум є нічим іншим, як продажем незалежності України за 1,2 млрд євро. Не надто й дорого.

Законопроект, зареєстрований у Раді 12 серпня, 25 серпня був ухвалений.