Випробування виборами: зламані термометри, «вірусні» бюлетені — на нас чекає сплеск коронавірусу?

«Гм... Напевно, рука холодна. Ви прийшли з вулиці?» — ставить дивне запитання чоловік, який безуспішно намагається виміряти мені температуру на вході до виборчої дільниці. «Схоже, у вас термометр зламався», — відповідаю і проходжу реалізувати своє право на голос. Ризики підхопити і заразити COVID-19 мінімізую як можу: у медичній масці, взявши свою ручку, санітайзер, залишивши дитину вдома і дотримуючись фізичної дистанції. Симптомів вірусної інфекції у мене немає, але добре пам'ятаю, що найбільш заразний період — за кілька днів до дебюту симптоматики. З огляду на сумну статистику коронавірусу в Україні, виборці загалом до виборів підготувалися. А ділянки?

Коронавірус в Україні і вибори — як все пройшло?

Несправні термометри, недотримання соціальної дистанції й відсутність кабінок для людей з симптомами ГРВІ — так коротко можна описати вибори, що відбулися в Україні, крізь призму епідемічної (не)безпеки. Подібні порушення під час голосування фіксували в низці регіонів, повідомляє Комітет виборців. Деякі виборчі дільниці могли похвалитися трьома видами кабін для голосування: окрім загальних тут також обладнали й окремі для виборців з інвалідністю, а також з температурою вище за 37,2. Щоправда, в останні іноді пускали і тих, хто на здоров'я не скаржився.

У русі «Чесно» зафіксували кабінки з маркуванням «COVID-19», а також урни для «вірусних» бюлетенів. Однак у них треба було голосувати виборцям з ознаками ГРВІ, а зовсім не з діагнозом коронавірусна інфекція, кажуть експерти. Останні повинні дотримуватися правил самоізоляції. Водночас виборці з підтвердженим діагнозом коронавірус не були позбавлені права голосу на місцевих виборах в Україні. Як роз'яснював міністр охорони здоров'я Максим Степанов, їм потрібно було звернутися до територіальної виборчої комісії (до 20.00 п'ятниці 23 жовтня) із заявою про бажання проголосувати вдома у зв'язку з хворобою. В цьому разі в день голосування до хворого додому виїжджала комісія, члени якої мали бути в масках, рукавичках, захисних щитках і після кожного відвідування утилізувати засоби захисту.

А як у них? Подивимося на Південну Корею і Польщу

Пандемія коронавірусу стала причиною того, що в багатьох країнах вирішили перенести виборчі кампанії, референдуми, другі тури голосування. Водночас Україна не єдина, де провели вибори під час пандемії.

Південна Корея стала першою країною, де виборча кампанія відбулася на тлі пандемії. Парламентські вибори тут були призначені на 15 квітня. Не можна не відзначити, що ще в лютому рівень поширення коронавірусу в Південній Кореї успішно наздоганяв статистику Китаю, а щодня на початку березня приносив понад 1000 нових випадків захворювання на COVID-19 (населення країни становить 51,6 млн осіб). Вжиті безпрецедентні карантинні заходи принесли свої плоди: напередодні дня голосування в Південній Кореї налічувалося не більш як 20 нових випадків коронавірусної інфекції на добу.

Вибори відбувалися з дотриманням жорстких протиепідемічних заходів. Не лише захисні маски, дотримання фізичної дистанції, вимірювання температури... Перед кабінкою виборець мав обробити руки антисептиком, вдягти видані одноразові рукавички, а після голосування здати їх на утилізацію. Якщо виявлялося, що температура у когось із виборців перевищувала 37,5, на ділянку він не допускався. Людина з температурою супроводжувалася у спеціальне приміщення, де голосувала, а потім здавала тест на коронавірус.

Безумовно, свою роль у зниженні ризиків сплеску випадків COVID-19 після виборів зіграли і новації: виборці могли проголосувати поштою, а також достроково зробити це на ділянках, які почали працювати за п'ять днів до виборів. Цим правом скористався майже кожен третій виборець.

Вибори в Південній Кореї, напевно, увійдуть в історію не лише пандемічним часом проведення, рекордною явкою виборців у 66%, а й тим, що за два тижні після голосування цифри статистики по коронавірусу COVID-19 так само продовжували повзти вниз — іншими словами, це приклад проведення безпечних виборів.

Якщо казати про досвід нашої сусідки — Польщі, з якою ми часто звіряємо годинник, то тут президентські вибори з огляду на несприятливу епідситуацію, заплановані на 10 травня, перенесли на 28 червня. Польські виборці могли проголосувати як традиційно, так і поштою. Цікаво, що вибори відбулися з рекордною для Польщі явкою виборців (перший тур — 64,5%, другий — 68,18%). Для голосування в першому турі виборів пошті віддали перевагу близько 500 тис. осіб (з 19 млн громадян, які мають право голосу).

Виборці мали приходити на дільницю в захисних масках, зі своїми ручками... Висока явка призвела до великих черг на дільницях, де організатори, як могли, намагалися робити все, щоб кількість людей не перевищувала запропоноване обмеження — одна людина на 4 кв. м.

Не можна сказати, що вибори в Польщі послужили причиною різкого стрибка в ковід-статистиці. Якщо в день виборів, 28 червня, налічувалося 193 нових діагнози коронавірусної інфекції, то за два тижні це число кардинально не зросло — фіксувалося 200‒300 випадків щодня. А ось у серпні крива захворюваності пішла вгору, досягнувши позначки 900. На тлі сумної статистики міністр охорони здоров'я Польщі Лукаш Шумовський пішов у відставку. 27 жовтня в Польщі зафіксовано понад 10 тис. нових випадків COVID-19.

МОЗ України неодноразово наголошувало на використанні досвіду Польщі. Чи уникне наша країна різкого витка захворюваності, стане відомо за два тижні після голосування. Саме після закінчення цього строку фахівці зможуть остаточно оцінити вплив виборів на поширення коронавірусу в Україні.

Статистика коронавірусу в Україні зростатиме

В день голосування статистика коронавірусу в Україні поповнилася більш як 6 тис. нових випадків захворювань COVID-19. Фахівці стверджують: цифри зростатимуть і надалі.

«Статистика однозначно зростатиме, незалежно від того, як вибори на це вплинуть. Питання лише в кількості. Чи буде це 7 тис., або за тиждень буде 8 тис. Чи буде 9 тис.», — зазначає імунолог, кандидат медичних наук Федір Лапій.

Наскільки великий ризик масового інфікування під час виборів? Ще до виборів щодо цього питання висловила свою думку кардіологиня Катерина Амосова: «Ризик є суттєвим, і його мінімізація вимагає серйозної організації процесу. Перш за все, це значне обмеження кількості людей, які одночасно знаходяться в приміщеннях дільниць. Це створить великі черги на вулиці, і за дистанцією між людьми там треба комусь постійно слідкувати. Дуже важливі вентиляція, яку треба перевірити, і маски на всіх. Натомість ризик заразитися від ручки в кабінці практично відсутній».

Місцеві вибори 2020 в Україні відзначилися низькою явкою (за даними ЦВК, близько 36,88%). Ніколи ще в новітній історії України на голосування не приходила настільки мала кількість виборців. На думку глави «ОПОРИ» Ольги Айвазовської, на явку негативно вплинула епідемія коронавірусу в Україні, обмеження і боязнь заразитися. «Хоча перебування на виборчій дільниці не настільки небезпечне, як похід у торговий центр», — заявила Айвазовська та додала, що громадяни ще до кінця не зрозуміли важливості саме місцевих виборів.

З цією думкою згоден і політичний експерт Олександр Солонтай, мовляв, коронавірус в Україні жорстко вдарив по явці виборців. За словами експерта, на це могло також вплинути і опитування президента, оскільки виборці могли побачити скупчення людей біля ділянки і вирішити, що це черга на голосування.

Попереду на нас чекає не лише підрахунок голосів, а й другий тур волевиявлення на перегонах мерів, запланований на листопад. Наскільки добре був організований процес волевиявлення і мінімізовані ризики поширення коронавірусу — кожен може судити сам. З іншого боку, значно загрозливішими в порівнянні з походом на вибори є масові святкування. Наприклад, дні міста, які влаштовують мери під час пандемії.