Новини
Ракурс
Коронавірусна інфекція і самогубства. Фото: Pixabay

Коронавірусна інфекція і самогубства: як COVID-19 впливає на психічне здоров’я

Кілька днів тому в Києві прокотилася хвиля самогубств пацієнтів з діагнозом коронавірусна інфекція. За добу у двох медичних закладах столиці з вікна стрибнули двоє пацієнтів: 68-річний чоловік — з четвертого поверху лікарні №8 на Оболоні; вночі 19 жовтня трагедія сталася з пацієнткою в Олександрівській. Місяцем раніше в Київській міській клінічній лікарні №4 — опорній з лікування хворих на COVID-19 — двоє чоловіків покінчили життя самогубством.

Ментальне обличчя коронавірусної інфекції

Річ у тім, що при новій коронавірусній інфекції у деяких пацієнтів виникають порушення діяльності центральної нервової системи (ЦНС), пов'язані з хворобою, які можуть викликати психічні розлади. Фахівці кажуть про нервово-психічні ускладнення при COVID-19, включно з депресивним розладом, біполярним розладом, різними психозами, обсесивно-компульсивним і посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Цій непростій темі була присвячена стаття в науковому журналі Nature. Нервово-психічні наслідки коронавірусу являють собою серйозну клінічну проблему, яку варто враховувати при призначенні комплексної терапії, йдеться у статті «Психіатричне обличчя COVID-19» (Psychiatric face of COVID-19 https://go.nature.com/2Ho9hkI).

Вчені констатують: органічні зміни в організмі хворого на коронавірусну інфекцію, що виникають у поєднанні зі стресом, викликаним переживаннями в палатах інтенсивної терапії, пандемічними страхами та соціальними обмеженнями, сприяють психоневрологічним патологіям.

Від іспанки до пандемії коронавірусної інфекції

Є чимало наукових публікацій, в яких проводиться аналіз впливу пандемій на психічне здоров'я людини. Дослідження розглядають три аспекти: безпосередні психологічні реакції під час пандемії, психічні розлади у хворих на вірусну інфекцію і відстрочені наслідки для нервової системи і психіки.

Щодо першого аспекту (психологічні реакції), можна навести як приклад дослідження, що проводилося під час епідемії свинячого грипу серед жителів Великої Британії. Опитування показало: приблизно у 40% значно змінився спосіб життя. Формально люди дотримувалися всіх рекомендацій фахівців — рідше виходили з дому, частіше мили руки, дезінфікували поверхні... Й водночас відчували високий рівень тривоги. Звичайні простудні симптоми більшість респондентів відразу ж сприймали як прояви свинячого грипу.

Коронавірусна інфекція і самогубства. Фото: Pixabay

Якщо говорити про більш серйозні порушення психіки, тут не можна обійти увагою американського психіатра Карла Меннінгера, який зробив цікаве спостереження під час епідемії іспанки сто років тому. До 1919 року пандемія іспанського грипу поширилася на третину людства. До Бостонської психіатричної лікарні, де працював Карл Меннінгер, почала надходити велика кількість пацієнтів з грипом, який супроводжувався симптомами, що виходили за рамки того, що зазвичай асоціюється з цим захворюванням. Надалі у своїй статті психіатр описав 100 випадків, за якими він спостерігав протягом трьох місяців. Це були психічні розлади — у більш як половини зі 100 хворих на грип був психоз, а майже дві третини мали галюцинації. Цікаво, що як тільки ці пацієнти оговталися від грипу, майже у всіх розвіялися і симптоми психозу.

З погляду довгострокових наслідків розглядається вплив вірусних інфекцій на виникнення важких психічних розладів — таких, як шизофренія, деменція, розумова відсталість. Було помічено, що діти, народжені в зимові місяці, тобто під час сплеску сезонних захворювань, частіше страждають на шизофренію. В літніх осіб на тлі вірусної інфекції може зрости ризик хвороб Паркінсона й Альцгеймера.

Неможливо точно спрогнозувати, що в тієї чи іншої людини разом з вірусною інфекцією можуть відбутися зміни у психіці. Однак віруси можуть виступити пусковим механізмом не лише для психічних захворювань, а й соматичних. Скоріш за все, впливає сукупність факторів: генетична схильність, вразливість організму і вплив зовнішніх обставин.

Психіатричний тягар коронавірусу

Сьогодні можна знайти небагато досліджень, присвячених психіатричним ускладненням COVID-19. Проте виходячи з результатів попередніх епідемій респіраторних вірусів можна припустити зростання числа психічних патологій, стверджують вчені. Так, дослідження нейропсихіатричних наслідків старшого брата нової коронавірусної інфекції — SARS-COV (важкого гострого респіраторного синдрому, перший випадок був зареєстрований у 2002 році), проведене за 2,5‒4 роки після інфікування, продемонструвало наявність у 40% посттравматичного стресового розладу, у 36,4% — депресії, у 15,6% — тривожних розладів.

Шанований журнал The Lancet Psychiatry ще у травні опублікував статтю, автори якої написали: «Клініцисти повинні знати про можливість депресії, тривоги, втоми, посттравматичного стресового розладу і рідкісних нервово-психічних синдромів у довгостроковій перспективі». Вчені проаналізували 72 дослідження, які містили дані про SARS, про близькосхідний респіраторний синдром (MERS) і нову коронавірусну інфекцію SARS-CoV-2. В роботах розглядалися важкі випадки, коли пацієнти проходили лікування у стаціонарі. Тому варто з обережністю узагальнювати ці результати на всі випадки захворювань на COVID-19, особливо для пацієнтів з легкими симптомами.

Коронавірусна інфекція і самогубства. Фото: Pixabay

«Наш аналіз понад 3550 випадків захворювання на коронавірус свідчить, що більшість людей не будуть страждати від проблем з психічним здоров'ям після коронавірусної інфекції», — каже один з керівників дослідження доктор Джонатан Роджерс з Університетського коледжу Лондона.

Згідно з дослідженнями, присвяченими COVID-19, ознаки делірію (психічного розладу, що супроводжується сплутаністю свідомості, порушенням уваги, сприйняття, мислення та емоцій) спостерігалися у 26 з 40 пацієнтів відділення інтенсивної терапії, збудження — у 40 з 58 пацієнтів реанімації (69%), зміна свідомості — у 17 з 82 пацієнтів (21%).

«Хоча існує мало доказів того, що поширені психічні захворювання, крім короткочасного делірію, є ознакою інфекції COVID-19, медики не повинні виключати можливість того, що загальні психічні розлади, такі як депресія, тривога, втома і посттравматичний стресовий розлад, можуть виникнути через тижні й місяці після одужання від тяжких інфекцій, як це спостерігалося при SARS і MERS», — діляться висновками вчені.

Чому важкі випадки коронавірусної інфекції COVID-19 можуть мати наслідки для психіки хворого? З-поміж основних причин автори дослідження називають як прямі наслідки вірусної інфекції (в тому числі вплив на центральну нервову систему), так і ступінь фізіологічного порушення (наприклад, низький рівень кисню в крові), імунну відповідь і медичні втручання. Безумовно, свою лепту вносять і соціальна ізоляція, психологічний вплив нового важкого і потенційно смертельного захворювання, а також побоювання заразити інших і соціальна стигматизація.

Коронавірус вплинув навіть на тих, хто не хворів

Пандемія коронавірусної інфекції вже вплинула на ментальне здоров'я мільйонів людей у всьому світі, констатують у Всесвітній організації охорони здоров'я. Страх захворіти, інфікувати близьких і колег, втратити роботу, померти — це вселяє занепокоєння найчастіше. В Україні серед тих, хто звертається по допомогу до психологів, кожному другому діагностують тривожний розлад. Фахівці кажуть, що вірус із короною вплинув навіть на тих, хто не перехворів.

Стреси, тривожні розлади й депресії спостерігаються у людей по всьому світу. В Україні паніка почалася ще до появи першого підтвердженого випадку COVID-19. Камені в автобус з людьми в Нових Санжарах навряд чи забудеш. Вчені попереджають, що наслідки стресу позначаться на здоров'ї дітей, які народжуються зараз. Це покоління вже називають «короніалами».


Резюмуючи, автори статті в Nature пишуть, що хотіли б привернути особливу увагу до психіатричних аспектів коронавірусної інфекції COVID-19. Адже мінімізація їхньої значимості шляхом твердження, що іноді «ненормальна реакція на ненормальну ситуацію є нормальною поведінкою», може бути великою помилкою.

На жаль, в Україні про це ще мало хто замислюється. Навіть якщо умови у стаціонарах хороші, персонал виключно уважний, багато ковід-пацієнтів відчувають кисневу недостатність. Під час хвороби панічні атаки можуть бути страшними. Відчуваючи муки й усвідомлюючи «перспективи», людина іноді вирішується на крайній крок — вночі (коли персонал не бачить) знімає рятівну маску з киснем, виходить у вікно... І це не тільки особливість коронавірусної інфекції. У пацієнтів з дихальною недостатністю тривожно-депресивні розлади є завжди, і це потрібно враховувати в лікуванні таких хворих, кажуть пульмонологи. На жаль, не всі фахівці про це знають.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.