Новини
Ракурс

Лікування їжею: як харчування допомагає встояти проти COVID-19 і покращує дію вакцин

Чи можна зміцнити імунітет з допомогою харчування? Людство поки що не винайшло кращого способу захисту від інфекційних захворювань, ніж вакцинація. Безумовно, разом із відомими протиепідемічними заходами, що включають обмеження контактів, носіння масок, дотримання гігієнічних стандартів... Поки ми чекаємо своєї черги на антиковідне щеплення, спробуємо розібратися з питанням зміцнення імунітету. Навесні це дуже актуально. Особливо якщо весна приходить під час пандемії вірусу з короною.

«Корона» і весняний гіповітаміноз: чи треба приймати вітаміни або дієтичні добавки, щоб уникнути COVID-19?

Навесні традиційно багато говорять про дефіцит вітамінів. Насправді головна його причина — нездоровий вибір у харчуванні, який робить багато хто з нас — стверджують лікарі-дієтологи.

Натуральні рослинні (овочі, фрукти, ягоди, злакові, бобові, горіхи) і тваринні (м’ясо, риба, яйця, молоко) продукти доступні весь рік. Саме вони є головним джерелом вітамінів, мінералів, флавоноїдівта інших важливих речовин з відомою здатністю стимулювати наш імунітет.

«Перша та найважливіша рекомендація для запобігання гіповітамінозу — їсти натуральну, необроблену їжу. Її походження (місцева чи імпортована) і спосіб культивування (теплиця або відкритий ґрунт) мають другорядне значення. Більш того, морожені продукти, наприклад, ягоди, овочі та риба, мають майже однакову поживну цінність із свіжими аналогами», — радять в Асоціації дієтологів України.

Доцільність додаткового вживання біологічно активних речовин залишається не до кінця з’ясованою наукою. Позитивний вплив на зниження ризику ГРВІ та їхніх наслідків було встановлено щодо вітамінів А, С, Е, а також заліза, цинку, селену.

Окрема тема — вітамін D. Харчові джерела «вітаміну сонця» досить обмежені, доступність і рівень споживання морської риби в Україні залишають бажати кращого. Непоганий вихід знайшли в США і Канаді — тут практикується фортифікація (збагачення продуктів харчування) молока вітаміном D. В Україні про це поки що тільки говорять, та й справа ця нешвидка. Зважаючи на дані про неоптимальний рівень вітаміну D в організмі дев’яти з десяти українців, лікарі-дієтологи рекомендують його вживання в вигляді дієтичних добавок у дозі 1000–2000 МО на добу.

Харчування, мікробіом і вакцинація

Є дослідження, які показали цікаві та обнадійливі результати щодо пребіотиків і пробіотиків у контексті підвищення ефективності вакцинації. Такі дані було оприлюднено для щеплення проти грипу. У групах осіб, які приймали інулін, біфідо- і лактобактерії, імунна відповідь на вакцину була достовірно кращою. Такі дослідження ще не здійснювали щодо антиковідних вакцин. Але хто сперечатиметься, що збалансована мікрофлора — це наше здоров’я? Мікробіом людини — ширше поняття, ніж мікрофлора (мікробіота). Маються на увазі не лише мікроби, а й сукупність мікробних генів, що впливають на середовище, в якому вони існують. Мікробіота тренує наш імунітет, захищає від чужих патогенних бактерій, бере участь у метаболізмі, обміні холестерину, може визначати схильність людини до зайвої ваги і навіть депресій.

Що таке пребіотики? Це неперетравлювані харчові волокна, які вибірково стимулюють ріст корисних бактерій у мікробіоті господаря (найвідоміші з них біфідобактерії та лактобацили). Іншими словами, це їжа для нашого мікробіому. До продуктів із високим вмістом пребіотичної клітковини належать бобові (квасоля і горох), овес, банани, ягоди, топінамбур, спаржа, часник, цибуля порей. Пробіотики — це живі бактерії, що містяться в певних продуктах або біологічно активних добавках. Їжа, яку ми споживаємо, відіграє важливу роль у балансі корисних і шкідливих кишкових бактерій. Так, дієта з високим вмістом цукру і жирів негативно впливає на кишкові бактерії, дозволяючи розростатися шкідливим видам. Якщо регулярно «підгодовувати» такі мікроорганізми, вони починають рости швидше і витісняють нормальну флору кишечника. Ба більше, шкідливі бактерії можуть також стимулювати апетит, «змушуючи» нас споживати більше калорій. Ряд досліджень показав, що прийом антибіотиків, особливо в дитинстві та підлітковому віці, може в подальшому не найкраще впливати на склад кишкового мікробіому.

Як оздоровити свій мікробіом? Частіше вживайте їжу, багату на клітковину. Але уникайте надмірної термічної обробки, коли овочі розвалюються і баланс розчинної і нерозчинної клітковини порушується. Віддавайте перевагу продуктам, а не БАДам. Ферментовані продукти — квашені овочі (не плутати з маринованими, солоними), кисломолочні продукти містять корисну мікробіоту. До речі, ви знали, що 90% серотоніну, який часто називають гормоном щастя, виробляється в кишечнику?

Чи треба приймати препарати пре- і пробіотиків? Без показань і призначень лікаря — не варто. Це не працює як чарівна паличка: прийняв капсулу і вуаля — ви гостинний господар, у домівці якого з радістю влаштувалися корисні бактерії. Збалансоване харчування тут відіграє дуже важливу і вагому роль. Якщо все ж дуже хочеться у такий спосіб підтримати свій мікробіом, віддайте перевагу виробникам-фармкомпаніям. Важливо, щоб було зазначено номери штамів. Пам’ятайте, що пробіотики бувають різні — ефективні і не дуже. Ефективність має бути доведена науковими дослідженнями. Наприклад, Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) — на сьогодні найпопулярніший і найбільш досліджений пробіотик (понад 300 клінічних досліджень і 200 наукових праць). LGG прекрасно виживає в умовах травного тракту, цьому штаму вдається встояти в кислому середовищі шлунка і під дією жовчних кислот, потім успішно дістатися до кишечника, де LGG творить свої добрі пробіотичні справи. Які? Підтримує бар’єрну функцію кишечника, також штам має хороші антагоністичні властивості — сальмонели, псевдомонади пригнічуються метаболітами LGG. Є чимало досліджень, які показали: цей штам позитивно впливає на різні ланки імунітету. Більш того, отримано дані про зниження частоти респіраторних інфекцій. До речі, зовсім недавно на українському ринку з’явився йогурт для дитячого харчування з LGG.

Чи варто вживати алкоголь для профілактики «корони»?

Будь-яких наукових даних про здатність алкоголю зменшувати ризик інфекцій на сьогодні немає. Навпаки, негативний вплив алкоголю на функціональний стан печінки, пригнічення імунних реакцій та інші наслідки можуть призвести до більшої вразливості прихильників такого методу «захисту».

Навіть більше, встановлено, що коронавірус SARS-CoV-2 здатний вражати клітини печінки. У понад половини пацієнтів із тяжким перебігом захворювання спостерігається підвищення печінкових трансаміназ. Вірус разом із медикаментами та дієтичними добавками плюс алкоголь можуть стати занадто складним випробуванням для печінки.

Ідеальне меню людини, хворої на COVID-19

Під час захворювання слід дотримуватися всіх правил здорового, збалансованого та безпечного харчування. Вибирайте продукти, які будуть смачними «ліками»для вашого організму.

«Людині без зайвої ваги слід вживати овочі під час кожного прийому їжі, фрукти або ягоди двічі на день, одну порцію м’яса або риби (морська риба принаймні двічі на тиждень) плюс одне куряче яйце щодня; у дієті мають бути присутні злакові або бобові (150–200 грамів на день), горіхи чи насіння (30–50 грамів на день), дві-три порції молочних продуктів», — радять дієтологи.

Слід обмежити вживання цукрів (менш як 25 грамів), солі (менш як 5 грамів) і жиру до 50–70 грамів (з яких 2/3 має припадати на рослинні олії). І не забувайте про водний режим — 3–4 літри води на день.

Захистимо печінку: продукти-гепатопротектори.«У щоденному меню обов’язково мають бути продукти з гепатопротекторними властивостями: морська капуста; м’якоть гарбуза; нежирні кисломолочні продукти; курага, чорнослив, родзинки; оливки, оливкова олія; м’ясо і риба дієтичних сортів; вівсяна, пшоняна, гречана крупи, авокадо. Не забуваймо про амарантову кашу», — радить кандидатка медичних наук, лікарка-дієтолог Інституту серця МОЗ України, голова наглядової ради Асоціації дієтологів України Олександра Кириленко.

Чистильники, або продукти-сорбенти.Клітковина і пектин — це харчові волокна рослинного походження, зосереджені в насінні, стеблах, шкірці фруктів і овочів. Велику кількість нерозчинних волокон містить насіння, розчинних — ягоди, вівсяні висівки і листові овочі. Збалансовано складений раціон на цій основі цілком покриває добову потребу в харчових волокнах без додаткових добавок. 25–35 грамів — саме стільки нерозчинної клітковини потрібно людині щодня для підтримки здоров’я кишечника.

У яких продуктах міститься максимум харчових волокон? Насіння — льону, гарбуза, соняшнику, кунжуту. Хліб із цільнозернового борошна, грубого помелу, з висівками. Хлібці з круп і злаків. Горіхи — мигдаль, лісові, волоські, кеш’ю, фісташки, арахіс. Крупи — перлова, гречана, вівсяна, пшенична. Рис — очищений, неочищений, бурий. Сухофрукти — фініки, родзинки, курага. Овочі на пару — спаржа, шпинат, броколі, білокачанна капуста, морква, молода картопля, свіжі — редис, огірки, буряк, помідори, гарбуз, уся листова зелень. Ягоди і фрукти — чорна смородина, малина, полуниця, банани, абрикоси, персики, яблука, груші, виноград.


Варто запам’ятати, що кисломолочні та молочні продукти, всі їхні похідні клітковини не містять. Немає її і в борошні вищого ґатунку та свіжих соках. Чудовим варіантом є смузі: збийте біокефір або йогурт із замороженими/свіжими ягодами, подрібненими фруктами або навіть овочами. Додавши насіння льону, ви зробите напій іще кориснішим. Насіння льону містить альфа-ліноленову кислоту — це омега-3 жирна кислота, необхідна для побудови мембран усіх клітин нашого організму.

Овочі та фрукти не слід очищати — в шкірці яблук і груш міститься найбільша кількість волокон. А пектини виділяються з м’якоті овочів і фруктів при їхній термічній обробці — тушкуванні і запіканні. Тому яблука і гарбуз більш корисні саме печені.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.