Новини
Ракурс
Я перехворів на COVID-19, але не почуваюся повністю здоровим

Після COVID-19 став «далекобійником»: про новий протокол і як собі допомогти — радить лікар

«Я перехворів на COVID-19, але не почуваюся повністю здоровим»… На жаль, але деяким пацієнтам швидко забути про вірус із короною не вийде: залишаються ускладнення, які ще довго псують життя. Емоційна нестабільність, безсоння, задишка, дратівливість, панічні атаки, депресія, розлади шлунково-кишкового тракту... Пацієнти з подібною симптоматикою опиняються практично сам на сам із своїми проблемами. Адже виписка із стаціонару або закриття лікарняного листа сімейним лікарем відбувається за основними критеріями клінічного одужання (відсутність температури, нормалізація аналізів тощо). Проблема постковідного синдрому недостатньо широко обговорюється. Сімейні лікарі часто розводять руками, і такі хворі розгублені, не знаючи, куди звертатися.

«Пацієнти виписуються з лікарні, нібито все чудово. За нашими спостереженнями, минає від чотирьох до восьми тижнів, і починається те, що прийнято називати постковідним синдромом. Протягом цього часу після хвороби лікарі і пацієнти мають бути насторожі», — радить головний лікар обласної інфекційної лікарні міста Миколаєва Світлана Федорова.

Є і хороша новина: в Україні розроблений довгоочікуваний протокол реабілітації пацієнтів після коронавірусної інфекції (наказ МОЗ №771 від 20.04.2021 «Про затвердження Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесцентам»). На думку фахівців, цей документ має стати настільною книгою кожного лікаря, особливо сімейного. У наказі також є анкета пацієнта, яка допоможе лікарю (як і самим пацієнтам) оцінити ризики і вирішити, яку саме допомогу необхідно надати людині, що звернулася зі скаргами.

Після «корони»: коли не хворий, але й не здоровий

Досі у світі немає чітко сформульованого узгодженого визначення для зазначеного стану. Де закінчується гостре захворювання і починається постковідний синдром? Приміром, у клінічних рекомендаціях Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великобританії (NICE) «Лікування довгострокових наслідків COVID-19» застосовуються так критерії:

  • гострий COVID-19 — ознаки і симптоми захворювання зберігаються до 4 тижнів;
  • тривалий симптоматичний COVID-19 — ознаки і симптоми захворювання зберігаються від 4 до 12 тижнів;
  • пост-COVID-синдром — ознаки і симптоми розвиваються під час або після COVID-19, зберігаються понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом.

А от Гарвардська медична школа використовує визначення post-COVID long-hauler — «далекобійник». Це будь-яка людина з діагностованим COVID-19, яка не повернулася до свого рівня здоров’я та функціонування через шість місяців після перенесеного захворювання.

За різними даними, «далекобійниками» стають від 10 до 50% пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Виокремлюють дві групи таких хворих: особи, які мають незворотні пошкодження легенів, серця, нирок або мозку, що впливають на їхню здатність функціонувати; і ті, у кого й надалі спостерігаються виснажливі симптоми, незважаючи на відсутність помітних пошкоджень органів. Та хоч би якою була природа таких змін, постковідний «хвіст» зумовлює потребу в реабілітації цих пацієнтів.

Що турбує?

За спостереженнями лікарів, близько 80% пацієнтів в Україні, які перенесли тяжкі та середньотяжкі форми ковіду, страждають на постковідний синдром. Хоч як дивно, але ті, хто переніс хворобу в легкій і стертій формі, також не є винятком. Правда, в цій категорії відсоток із постковідним синдромом значно нижчий.

Фахівці звертають увагу на важливий момент: стан нездоров’я протягом кількох тижнів після ковіду може бути не пов’язаний із постковідним синдромом. Наприклад, деякі люди не підозрювали про наявність у них гіпертонії. Хвороба не виникла через коронавірусну інфекцію, пацієнт просто не помічав підвищеного тиску.

Слабкість голосу.«Дуже багато хто скаржиться на слабкість голосу: людина не може довго розмовляти, її це лякає. Нічого страшного в цьому немає, це пройде. За нашими спостереженнями, від місяця до чотирьох», — каже Світлана Федорова. Як у цьому випадку допомогти собі? Намагайтеся не розмовляти багато. Попередьте співрозмовника, що ви можете робити паузи. Користуйтеся іншими методами спілкування, наприклад, пишіть текстові повідомлення. Можете наспівувати улюблену пісню під душем — це хороша вправа. Всім ковід-хворим лікарі радять випивати щонайменше три літри води на добу. Не забувайте це робити і після виписки з лікарні — радить лікар. Обов’язково завжди тримайте під рукою пляшку з водою, пийте невеликими ковтками, це допоможе тримати голос у формі.

Задишка.Вона може виникати спонтанно: ви їсте і раптом починаєте задихатися. Намагайтеся не панікувати. Є спеціальні вправи, техніки дихання, які добре допомагають впоратися із цим станом. Наприклад, така: сядьте на стілець, розслабте плечі і покладіть лікті на стіл. Дихайте глибоко: вдих носом — видих ротом. Зробіть 5–6 підходів (докладніше про те, як допомогти собі при задишці, можна прочитати все в тому ж наказі МОЗ №771).

Порушення мобільності (рухливості, ритму життя).Якщо до хвороби ви жартівливо називали себе електровіником, то тепер здається, ніби ваші батарейки геть сіли. Фахівці стверджують, що цей стан минає, але іноді може знадобитися до 7–8 місяців. «Бережіть себе. Знайдіть магазини ближче до дому, шукайте можливість під’їхати. Не ходіть на великі відстані», — радять медики.

Зберігайте енергію.Не поспішайте! Постарайтеся протягом кількох місяців після «корони» казати собі: «Я людина повільна». «Розумію, що пацієнтів виписують прямо на роботу, там підганяє начальство. Все ж таки постарайтеся уповільнити свій ритм життя, — рекомендує С.Федорова. — При фізичному, психічному виснаженні у більшості пацієнтів чудово працює «Стимол», стандартна доза — один пакетик три рази на добу (можна підбирати дозу індивідуально, але не самостійно, а обов’язково з вашим лікарем)».

При зниженій працездатності, судинних порушеннях може допомогти «Мілдронат». За призначенням дози зверніться до свого лікаря.

А от бігти до аптеки і запасатися недешевими баночками вітамінів медики не рекомендують. Поповнювати вітамінний і мінеральний запас краще природним шляхом, харчування має бути збалансованим: до раціону повинні входити фрукти, овочі, каші, зелень. Тим, хто перехворів, варто забути про пости і дієти: риба, м’ясо (індичатина, кролик, телятина) у раціоні обов’язкові.

Скарги на пам’ять, зниження уваги, перепади настрою.Люди, які перехворіли на коронавірусну інфекцію тяжко (особливо ті, кому ставили дихальну трубку під час перебування в лікарні), часто стикаються із проблемами концентрації уваги, запам’ятовування і чіткого мислення. Ці неприємні наслідки можуть впливати на взаємини з близькими, щоденну діяльність і можливість повернутися на роботу або до навчання. У одних людей усе приходить у норму через кілька тижнів або місяців, але інколи на відновлення знадобиться більше часу.

У разі виникнення подібних скарг можуть допомогти такі стратегії:

  • відновити роботу мозку допомагають фізичні вправи. Якщо ви відчуваєте слабкість, задишку або втому, спробуйте поступово вводити легкі вправи в повсякденне життя;
  • вправи для мозку, такі як нові захоплення або види діяльності, загадки, ігри із словами і цифрами, вправи на розвиток пам’яті також можуть бути корисними. Почніть із тих вправ, які є для вас непростими, але виконуваними, підвищуйте складність за можливості, — це важливо для збереження мотивації;
  • допомагайте собі: робіть замітки і нагадування. Стане у пригоді будильник на телефоні, який нагадає про те, що необхідно зробити. Не соромтеся просити знайомих, друзів нагадувати про якісь події;
  • розбивайте види діяльності на окремі кроки, щоб не перевантажувати себе.

«При зниженні пам’яті, уваги, при перепадах настрою добре працює« Біфрен »(250–500 мг три рази на добу). Але дозу краще підбирати з лікарем, враховуючи інші призначення. Важливу роль відіграє те, з якими препаратами разом призначаються ті чи інші ліки, через який проміжок часу. Тому самолікуванням не займайтеся, будь ласка!» — застерігає С.Федорова.

Клубок у горлі.Багато пацієнтів скаржаться на проблеми із вживанням їжі. Цікаве спостереження: не завжди рідку кашу їсти легше, ніж подрібнену їжу. Лікарі рекомендують віддати перевагу їжі, порізаній на маленькі шматочки. Намагайтеся обідати і вечеряти в тихих звичних місцях. У компанії або ресторані ймовірність спазму вища, а через неможливість зробити ковток у вас може початися паніка. Завжди майте поблизу воду. Коли їсте, намагайтеся тримати спину рівно — це сприяє нормальній роботі травного тракту.

Ментальне здоров’я.«Практично у 90% після COVID-19 ми бачимо депресію, тривогу, страхи, безсоння... Що робити? Перш за все висипатися», — радить головний лікар інфекційної лікарні. При порушенні сну не поспішайте бігти за розрекламованими снодійними. За словами Світлани Федорової, добре працює «Віта-мелатонін», 1–2 таблетки на добу. Зверніть увагу на особливості застосування: в один і той самий час, а після прийому препарату потрібно вимкнути світло, мобільний телефон, прибрати всі подразники.


Не випадайте із свого соціального кола! Більше спілкуйтеся, це чудово сприяє швидкому відновленню.

Детальніше про самостійну реабілітацію після COVID-19 можна прочитати в пам’ятці від ВООЗ. Неприємні симптоми, на жаль, стали практично нормою після коронавірусної інфекції — застерігають медики і заспокоюють, що з часом люди одужують. Якщо задишка не минає, погана пам’ять, стомлюваність і надалі ускладнюють вам щоденну діяльність або унеможливлюють повернення на роботу, або ваш настрій погіршується, не зволікайте, звертайтеся по медичну допомогу.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.