Опитування Зеленського очима волонтера: «Це була ганебна і безглузда справа»

Вибори закінчилися, а з ними і скандальне опитування Зеленського «5 питань президента». Тепер стало ясно, що захід, який так демонізували політичні опоненти «слуг», а самі «слуги» на чолі з президентом подавали як нечуване торжество демократії, — ніщо інше, як дурний самодіяльний фарс, зрежисований бездарностями, і не має жодної політичної та юридичної ваги.

Щоб переконатися в цьому, ми відправили «свою людину» брати участь у президентському опитуванні, і тепер розповімо вам, як все це виглядало зсередини.

У графі «замовник» стояв пробіл

Микола, 19-річний студент одного зі столичних вишів, отримав запрошення взяти участь в опитуванні відразу з двох джерел: «Мені написали в телеграм, я там зареєстрований у кількох групах, де студенти шукають роботу і підробіток, і, скоріш за все, базами даних групи і скористалися організатори опитування. До того ж один з моїх знайомих має якийсь стосунок до партії «Слуга народу», він теж звернувся до мене».

Запрошення взяти участь в опитуванні надійшло за цілих два дні до виборів, а напередодні, в суботу, учасники отримали інструктаж — чотири коротких запальних відео, на яких веселий «кварталець» Артем Гагарін розповідав, як відбуватиметься опитування, особливий упор роблячи на незручних запитаннях і ситуаціях, що можуть виникнути в процесі.

Потім опитувачів зібрали на парковці біля «Макдональдзу» і видали кожному розібрану картонну коробку-урну, кілька пачок «бюлетенів» (простих папірців формату А4 з надрукованими запитаннями), білі слинявчики й дрібну канцелярію. Вони також підписали «Договір про надання послуг», в якому... не було вказано замовника, на цьому місці стояли пробіли, в які можна вписати будь-кого.

«В туалет бігали в найближчий супермаркет»

«Добиратися на ділянки потрібно було самим, тягнучи із собою зібрану напередодні вдома урну у великому чорному кульку. Деякі хлопці скаржилися, що їх розставили на виборчих дільницях, не зважаючи на те, наскільки далеко місце опитування розташоване від їхнього будинку», — розповів Микола.

Дехто з волонтерів від самого початку не з'явився під виборчі дільниці. Наш співрозмовник простояв на самоті перші три години виборчого марафону, потім до нього приєднався ще один юнак, який на вигляд був не старший за 18 років. На сусідній виборчій дільниці такий саме студент простояв на самоті всі 12 годин. Микола і його напарник час від часу підміняли самотнього волонтера, щоб той просто міг сходити в туалет, і ділилися з ним бутербродами.

«Організатори пояснили, що залишати урну в жодному разі не можна, відлучатися не можна. До виборчої дільниці наближатися теж не можна. Тричі за день нас перевіряли — потрібно було скинути свою геолокацію в чат. Щодо їжі та інших потреб не було сказано нічого. В туалет ми бігали в найближчий супермаркет, підміняючи один одного, а до нього хвилин десять в один бік. Якби вимога надіслати геолокацію надійшла в той момент, коли я відходив, у мене могли бути неприємності», — поділився студент.

Відповідати погоджувався кожен п'ятий-шостий

Опитування викликало відторгнення та огиду в багатьох громадян, але, на жаль, дехто з них вважали нормальним зривати своє роздратування на безпорадних волонтерах, більшість з яких були практично дітьми і не могли адекватно відповісти кривдникам.

«Коли я тільки прийшов під виборчу дільницю, у мене відразу перевірили документи, я показав заяву волонтера, фото договору і паспорт. Потім разів п'ять викликали поліцію люди, кричали: «Заберіть це звідси». Нас знімали на телефон, один чоловік вранці, коли я стояв один, обклав мене матом, інший кидався каштанами. Чи почувався я ніяково? Та будь-кому на моєму місці було б ніяково. Стоїш, немов дебіл... і спадає на думку: «А чому б вам, якщо ви так обурюєтеся, не піти обурюватися під офіс президента, наприклад?»

За словами нашого співрозмовника, відповідати на «питання президента» погоджувався приблизно кожен п'ятий-шостий з тих, хто виходив з виборчої дільниці. «Переважна більшість — літні люди та дуже старі, молоді було дуже мало, осіб до 15 за весь день».

Малювали цифри «зі стелі»

За годину до кінця голосування на більшості дільниць в тому районі столиці, де працював «наш» волонтер, опитувачів вже не було.

«Приблизно о 19.15 нам надійшло повідомлення, що ми можемо вирушати на збірний пункт. Добиратися туди довелося на метро, тягнучи із собою урну з бюлетенями. Збірний пункт був призначений у центрі профорієнтації. У великому класі стояли парти, туди вміщалося осіб 70‒80, і всі рахували свої анкети і заповнювали протоколи. Багато хто не помістився у клас, їм довелося рахувати бюлетені в коридорі і навіть на сходах. Ніхто за цим не слідкував, багато хто писав цифри, що називається, зі стелі, прикидаючи на око кількість бюлетенів. У кімнаті стояли чотири урни без кришок, туди потрібно було складати вже оброблені бюлетені».

Цифри з протоколів «волонтерів» попросили скинути і в чат-бот, а куди відвезли чотири коробки з папірцями — невідомо.

У нашого співрозмовника залишилося три нерозпечатаних пачки бюлетенів, їх ніхто у нього не попросив, і він забрав їх собі. Ще один «трофей» від опитування — урна із зіпсованими бюлетенями, повними гарячих побажань президентові й адрес, куди йому йти зі своїм опитуванням.

«Загалом від усього цього залишився жахливий осад, — резюмує Микола. — І річ навіть не у фізичній втомі (хоча ноги і спина болять після дванадцятигодинного стояння). Важко переносилася сама атмосфера опитування, агресія з боку людей і відчуття ганебності і безглуздості того, що відбувається. Більшість скаржилася на жахливу організацію, багатьом не видали необхідного інвентарю, не було жодної підтримки».

...Звичайно, особливо жаліти «бідних волонтерів» не варто: вони знали, на що підписуються, тепер чекають на гроші за перенесені ганьбу і приниження. Гроші обіцяли виплатити протягом трьох днів після виборів.

Але головний підсумок — це була абсолютно безглузда ініціатива, яка не матиме жодних наслідків. Тільки папір змарнували.