Місцеві вибори: удачі, провали і сюрпризи очима політологів і політтехнологів

Місцеві вибори 2020 ще не закінчені, в багатьох містах лідери ще поборються за крісло міського голови. Цієї неділі другий тур пройде в Одесі, Краматорську, Сумах, Херсоні, Луцьку, Кам'янець-Подільському, Українці. 22 листопада — у Кривому Розі, Дніпрі, Слов'янську, Дрогобичі, Ужгороді, Львові, Полтаві, Рівному, Миколаєві, Броварах.

Однак вже можна робити певні висновки за підсумками місцевих виборів. Ми вирішили поставити фахівцям — відомим політологам і політтехнологам — три простих запитання:

1. Що стало найбільшим успіхом місцевих виборів?

2. Що стало найразючішим провалом на виборах-2020?

3. Що стало найбільшою несподіванкою місцевих виборів?

На запитання відповідають:

• Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», автор багатьох наукових публікацій і підручників з політології;

• Олег Постернак, політтехнолог, фахівець з виборчих кампаній, керівник Центру політичної розвідки;

• Денис Богуш, політтехнолог, фахівець у галузі маніпулятивних і PR-технологій, захисту від інформаційних атак, офіційний представник Міжнародної асоціації паблік рілейшнз (IPRA) в Україні, один з розробників виборчої кампанії Віктора Ющенка.

Найбільша удача місцевих виборів 2020

Володимир Фесенко: «Найбільша удача в тому, що місцеві вибори пройшли вчасно (ще до піка епідемії) і відносно спокійно. Згідно з нашою політичною логікою — все могло бути і гірше».

Олег Постернак: «Місцеві вибори — це особлива атмосфера, де перетинаються одночасно кампанії кількох рівнів, видів, підходів. Найбільшим успіхом стали ретельно продумані технології мобілізації свого електорату, які використали ресурсні кандидати і партійні бренди. В умовах прогнозованої у 35‒38% явки це стало гарантованим вхідним квитком для отримання виборчої квоти і розподілу мандатів. Завдяки цьому успішно виступило багато місцевих проектів.

Найуспішніші виборчі кампанії були у команд «Української стратегії Гройсмана» у Вінницькій області, «Нам тут жити» в Херсоні, «Блоку Кернеса — Успішний Харків» у Харкові, «Довіряй справам» в Одесі та «Удару» в Києві. З мерських кампаній особливо варто відзначити чинних мерів Івано-Франківська, Тернополя та Хмельницького, Києва, Харкова, Вінниці. Чинним мерам було чим звітувати перед громадами, а конкретні корисні для всієї громади результати — найкраща агітація».

Денис Богуш: «Якщо говорити про удачу, про перемогу, то варто уточнити — чию? Однозначно виграли мери великих міст, в чиє розпорядження надійшли величезні бюджети, з якими вони можуть посідати незалежну позицію щодо центральної влади. Вони — безсумнівні переможці цих виборів».

Найбільший провал

Володимир Фесенко: «Найбільша невдача нинішніх місцевих виборів — явка виборців. Цього разу був поставлений рекорд: найменша кількість виборців за всю історію. І боюся, що не останній». (Згідно з даними ЦВК, явка становила 36,88% — набагато нижче, ніж на попередніх місцевих виборах. — Ред.)

Олег Постернак: «Провал — заплутана, непрактична й абсолютно абсурдна виборча система. Навіщо на рівні сільських, селищних і міських громад до 90 тис. вибирати за пропорційною системою, залишилося загадкою для багатьох виборців. Спочатку норми Виборчого кодексу передбачали, що у громадах до 90 тис. виборців мала бути багатомандатна мажоритарка (до речі, і до неї є запитання), але потім поріг опустили до 10 тис. виборців, фактично зануривши маленькі громади у процес насильницької «партизації».

Також провалом будемо вважати так звані відкриті списки. Однозначно, фінальна черговість понад половини обраних депутатів була визначена саме партіями, а не виборцями. Кандидатів, які подолали мінімум у 25% квоти, — одиниці. Розумно було б вибори до районних і обласних рад проводити на пропорційній основі, а вибори в усі сільські, селищні та міські ради — за одномандатною мажоритаркою, як у 2010 році. Це два різних рівні місцевого самоврядування, які потребують різних підходів».

Денис Богуш: «Найбільшу невдачу зазнав президент і його політсила. Вони втратили владу, не взявши жодної великої фракції ніде».

Найбільша несподіванка місцевих виборів

Володимир Фесенко: «Особливих сюрпризів за підсумками не було. Можна говорити лише про те, що стало дещо несподіваним — наприклад, про перемогу Віталія Кличка в Києві вже в першому турі, та ще з філігранним подоланням рубежу в 50% голосів виборців».

Олег Постернак: «Найбільшою несподіванкою цих виборів стало масове, безкарне і нахабне коригування результатів голосування шляхом зловживання процедури оскарження, негласного впливу на членів комісії, їх підкупу.

Як ніколи величезну роль відігравав і відіграватиме фактор контролю за більшістю виборчих комісій, особливо територіальних. Попри посилення відповідальності за підкуп виборця, продовжували безперешкодно функціонувати виборчі піраміди і сітки, що є дієвим механізмом забезпечення потрібного голосування в умовах низької явки. Масово використовувалася технологія нескінченного уточнення протоколів підсумків голосування, внаслідок якої партіям вдавалося протягнути потрібні коригування підсумкових цифр. В умовах мінімальних відривів і переваг це часом кардинально змінювало підсумок волевиявлення.

Досі просто кричущою є ситуація зі встановленням результатів голосування до Чернівецької міської ради. Скандалом обернулися вибори у Броварах. Там адмінсуд визнав вибори Броварського міського голови і ради такими, що не відбулися, і зобов'язав провести повторні вибори через факти, що раптово спливли в день голосування: привласнення всім бюлетенями і контрольним талонам унікальних номерів, що фактично порушило таємницю голосування.

Найбільш «трешовими» виборами, мабуть, будемо вважати вибори Кароліно-Бугазької громади. Вони супроводжувалися постійними скандалами в комісії, масовими порушеннями. І в той час, як ще тільки рахували голоси, нові депутати вже встигли зібратися і навіть принести присягу. Адмінсуд визнав такими, що не відбулися, вибори сільського голови Кароліно-Бугазької громади і зобов'язав місцеву територіальну виборчу комісію провести повторні вибори».

Денис Богуш: «Все було очікувано і передбачувано. Якщо для когось підсумки виборів стали сюрпризом, це дивно. Наприклад, якщо президент, який володіє мільйонним адмінресурсом, який має вплив на суди, прокуратуру, не розумів, що його кандидат, наприклад, пролетить на виборах мера Києва, значить, він не розумів політичних процесів взагалі. Загалом жодних сюрпризів ці місцеві вибори не принесли».