Нова бомба-смердючка від «слуг народу»: «Захистимо інтереси російськомовних підприємців!»

16 січня в Україні очікується не лише сильне похолодання, а й черговий сплеск інтересу до мовного питання, супроводжуваний провокаційними вкиданнями та спекуляціями. Річ у тому, що цього дня набувають чинності положення статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які зобов'язують підприємців обслуговувати клієнтів українською мовою. Нагадаємо, що закон було ухвалено Верховною Радою 25 квітня 2019 року і підписано п'ятим президентом Порошенком під кінець його перебування на цій посаді.

Про тривалий і складний шлях становлення мовного законодавства в Україні ми докладно писали. Здавалося б, на 30-му році існування незалежної України в цій заплутаній історії нарешті поставлено крапку, яка мала б припинити будь-які спекуляції навколо мовного питання.

Однак ні. П'ята колона, яка засіла в парламенті і складається переважно з депутатів від ОПЗЖ і значної частини «слуг народу», з гідною кращого застосування завзятістю намагається підкинути хмизу у багаття протиріч. Тому що мовні скандали служать чудовим засобом для відволікання уваги суспільства від серйозніших проблем.

Головний з мовного питання

Якщо придивитися до парламентської п'ятої колони уважно, видно, що в рядах бійців за повзучий реванш «русского мира» існує досить чіткий розподіл обов'язків, і «головним з мовного питання» в ній виступає дніпропетровський депутат, член фракції «Слуги народу» Максим Бужанський. Дуже цікаво було відстежити законотворчі викрутаси цього нардепа,  який зробив боротьбу за легалізацію російської мови і «русского мира» своїм коником.

Один із перших законопроєктів, які ставлять цю мету, — це зареєстрований у середині жовтня минулого року проєкт закону №2287 «Про визнання таким, що втратив силу, Закону України «Про очищення влади», потім пішли в хід «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в навчальних закладах», який передбачає виділення мільйонних сум на підручники російською мовою, «Про внесення змін до додатку до постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році», в якому пропонувалося скасувати вшанування героїв Коліївщини та УПА, «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)», який пропонував запровадити в українському парламенті робочу... російську мову.

Був ще законопроєкт «Про першочергові заходи щодо врегулювання мовного питання в Україні», суть якого проста: «Визнати таким, що втратив силу, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Спроба з тріском провалилася, але депутат Бужанський продовжує послідовно відстоювати в стінах українського парламенту інтереси «русского мира».

Чи міг він пройти повз таку смачну подію, як вступ у силу нових правил щодо мови обслуговування? Зрозуміло, ні, адже це чудовий привід для нового мовного хайпу.

«Жахи» 30-ї статті

Отже, для початку докладно розглянемо норму мовного закону, що починає діяти, а також те, за що, як саме і на скільки збираються штрафувати підприємців, які її порушують.

Стаття 30 Закону України «Про забезпечення Функціонування української мови як державної» стосується використання української в сфері обслуговування споживачів. Коротенько її зміст такий. Мова обслуговування в Україні — українська (дивно, чи не так?). Усі підприємці та організації всіх форм власності мають послуговуватися українською. Рекламні каталоги, обслуговування на касі, спілкування з клієнтами інтернет-магазинів — українською. Але! Інформація з тих же каталогів (та й будь-яка інформація!) може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його можна обслуговувати іншою мовою.

Тепер поясніть, де жах і утиски? Хочете писати рекламні проспекти російською? Не питання, тільки будьте ласкаві забезпечити наявність і українського тексту. Клієнт помирає, так хоче обслуговування російською? Та на здоров'я, але якщо сам попросить.

Однак так нецікаво, треба ж на чомусь вигадати скандал, а вже в цьому депутат Бужанський майстер. «Друзі, з 16 січня набирає чинності норма закону про мову, згідно з якою вся сфера обслуговування, весь бізнес повинен працювати державною мовою, інакше штраф, — писав він у своєму Фейсбуці 21 грудня. — Немаленький, до речі, до 6800 гривень. Це абсурд, бізнес зобов'язаний лише платити податки, і нічого більше, решту регулює ринок... Не треба розказувати перукарям, якою мовою їм стригти, і шиномонтажнику, якою мовою міняти колесо. Вони заплатили податки і більше нічим нікому не зобов'язані, крім своїх сімей».

Тож захисник перукарів і 27 його колег із фракції «Слуги народу» швиденько підготували законопроєкт №4528 «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення».

Він дуже короткий, сенс його в тому, щоб вилучити з мовного закону положення про порядок накладення штрафів (від 5100 до 6800 гривень) на підприємців за порушення вимог мовного законодавства в сфері обслуговування. А сам підприємець при цьому має право оскаржувати в суді рішення Уповноваженого із захисту державної мови або його представників.

Зараз, відповідно до закону, Уповноважений або його представник спочатку має виносити попередження надавачу послуг, який проштрафився, і вимогу протягом 30 днів усунути порушення. З цього приводу складається акт. У разі повторного порушення пишеться протокол. Постанова про штраф виноситься Уповноваженим, за повторне порушення протягом року штраф збільшується.

«Черговий інформаційний вірус»

Різко проти чергової законодавчої ініціативи страждальців за «русский мир» виступив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. «Ініціатива «слуг народу» щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає скасування штрафів за відмову надавати інформацію та послуги українською мовою, — не що інше, як політичний піар, — написав він на своїй сторінці у Фейсбуці. — Звертаю увагу, що відповідний законопроєкт внесений якраз під завісу чергової сесії, буквально за місяць до імплементації 30-ї статті мовного закону про обслуговування українською мовою. Напередодні 1 вересня була аналогічна ініціатива скасувати переведення шкіл з російською мовою навчання на державну мову… Переконаний, що ця чергова мовна атака не матиме жодних перспектив».

Уповноважений пише і про те, що за пів року на посаді він не почув жодної претензії з боку підприємців, як вітчизняних, так і зарубіжних. А ще один законопроєкт любителів «русского мира» називає «черговим інформаційним вірусом, який за умов дотримання ретельної інформаційної гігієни не матиме жодних шансів».

Він, звісно, правий — тактика постійного довбання щодо мовного закону і підкидання бомб-смердючок, так-сяк замаскованих під «законопроєкти», насправді спрямована на те, щоб оживити остогидле всім «мовне питання» і... відвернути увагу від серйозніших речей.

Яких? Вважаємо, це незабаром з’ясується. Наприклад, останнім часом пожвавилися розмови про можливу легалізацію в Україні документів, виданих на окупованих територіях. Тож уважно спостерігаємо і не ведемося на провокації.