Зброя — судова практика

У Кримінальному кодексі України є кілька «збройових» статей, за якими регулярно виносять вироки: стаття 263 «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами», 263-1 «Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв» и 264 «Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів».

У тексті статті 263 КК України навіть є фраза про поводження зі зброєю «без передбаченого законом дозволу». Але ж закону наразі немає, кажуть адвокати, які захищають тих, хто потрапив під цю статтю.

Даних за минулий рік про кількість вироків за цими статтями поки немає. Але за інформацією, наданою «Ракурсу» Верховним судом України, 2019 року місцеві загальні суди розглянули 4189 кримінальних проваджень за статтею 263 КК України, з них з винесенням вироку — 2828 (2018 року — 4626, з них із винесенням вироку — 3190). За статтею 263-1 КК України в 2019 році розглянуто 50 кримінальних проваджень, з них із винесенням вироку — 47 (у 2018-му — 46 і 43 відповідно). За статтею 264 КК України в 2019 році розглянуто із закриттям провадження 1 кримінальне провадження (у 2018-му — 3, з них із винесенням вироку — 1).

За статтею 263 КК України 2019 року засуджено 2530 осіб, виправдано — 4 (2018-го — 2857 і 10 відповідно).

За статтею 263-1 КК України в 2019 році засуджено 120 осіб (у 2018-му — 140).

За статтею 264 КК України в 2018 році засуджено двоє, в 2019-му — жодного.

Чи заважає відсутність закону про зброю розгляду «збройових» справ? Верховний суд висловив свою позицію в постанові від 31 травня 2018 року: «Норма статті 263 КК є субсидіарною і для розуміння незаконності поводження зі зброєю потребує аналізу відповідного закону. При цьому поняття «закон»... має розширене тлумачення і включає в себе законодавство в цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких створює об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого статтею 263».

У постанові від 3 липня 2019 року Велика палата Верховного суду наголосила, що слово «закон» у тексті статті 263 використано в широкому значенні. «Передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю слід вважати дозвіл, який може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Норми інструкції та положення чітко визначають умови, коли придбання, зберігання, носіння та інші дії, що стосуються зброї, санкціоновані державою і отримують правомірний характер.