Банк проти клієнта: відсотки з кредиту, взятого… шахраями

Банківські картки, звичайно, дуже спростили життя сучасної людини. Оплачувати комуналку, робити замовлення в інтернет-магазинах, нарешті, в разі форс-мажору не шукати гарячково, де позичити грошей, а цивілізовано скористатися кредитом — все це дозволяє банківська картка.

Однак кожного, напевно, власника картки переслідує кошмар: пластиковий прямокутник, на якому лежать твої кревні (можливо, навіть усе до копійки), потрапляє до рук зловмисників і... Чи то гроші знімуть, то чи просто витратять на щось, адже якщо картка з чипом, то розплачуватися за покупки можна, і не знаючи пін-коду. А якщо це буде досвідчений картковий шахрай, то він може зробити з вашим рахунком і щось гірше.

Та ми не будемо зараз розповідати про те, як діють шахраї, а подивимося на ситуацію з іншого боку. От, скажімо, картку у вас вкрали, гроші з неї забрали, та ще й оформили який-небудь кредит по-швидкому. Дізнавшись про це, ви що зробите? Звісно, звернетеся до банку і поліції. А далі?

А от далі банк цілком може... вимагати від вас погашення кредиту, взятого шахраями, і до того ж відсотків за ним.

Нещодавно Верховний суд розглянув одну таку справу. До суду з касаційною скаргою звернувся не якийсь там невеликий банк, а солідний Приватбанк. Цей гігант вимагав від одного громадянина погасити такий от крадений кредит.

Потерпілий? Нічого не знаємо, платіть

Було це в Запоріжжі. Якийсь громадянин шість із половиною років тому уклав кредитний договір із Приватбанком і отримав стандартну універсальну картку з лімітом у 3 тисячі гривень. Минуло чотири роки, і ось одного вкрай неприємного дня в липні 2018-го з картки... зняли майже 67 тисяч гривень! Як саме це було зроблено, матеріали цікавої для нас цивільної справи замовчують. Способів існує безліч, і для цього навіть картку не обов'язково красти, досить дізнатися пін-код, а зробити це можна... Вибачте, але ми зараз говоримо не про кримінальні злочини з кредитними картами.

Отже, в один із днів власник картки раптом виявив, що його накопичення схудли на чималу суму. Але це було ще не все. Одночасно зі зняттям грошей зловмисники збільшили його кредитний ліміт з 3 до 23 тисяч і, крім того, підключивши послугу «Миттєва розстрочка», оперативно уклали три договори по 17 тисяч кожен, отже, всього на 51 тисячу гривень.

Власник картки негайно подзвонив у банк на гарячу лінію і кинувся до найближчого відділення, де йому видали виписку з рахунку, яка відобразила ці дуже неприємні речі.

Що зробив обкрадений, отримавши виписку? Правильно, одразу пішов із цим документом до поліції, де за його заявою порушили кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

А що ж банк? А банк... продовжував нараховувати йому відсотки за цю «Миттєву розстрочку». Через два місяці після крадіжки потерпілий звернувся до банку з вимогою припинити рахувати йому заборгованість за кредитом, до якого він не мав стосунку. Банк через місяць надіслав лист із відмовою та продовжував списувати заборгованість. Злодії-шахраї? Кримінальна справа? Потерпілий? Ні, не чули.

Судовий хепі-енд

Зрозуміло, клієнт, обібраний уже не тільки зловмисниками, а й, за великим рахунком, банком, звернувся до суду. Він просив розірвати договір з банком, укладений 2014 року, скасувати і кредит «Миттєва розстрочка», і відсотки за ним та зобов'язати банк повернути йому «відсотки», списані з його рахунку (разом близько 23,5 тисячі гривень).

Судова частина цієї історії тривала досить добре для жертви карткових шахраїв. Районний суд його вимоги задовольнив. Основний аргумент — клієнт банку своїми діями або бездіяльністю не сприяв втраті персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка уможливила шахрайство. А виявивши це шахрайство, він негайно звернувся до банку і поліції.

Юристи Приватбанку із цим не погодилися і звернулися до апеляційного суду, але в серпні минулого року програли справу. Рішення районного суду апеляційна інстанція залишила без змін. Тоді Приватбанк підготував касаційну скаргу до Верховного суду. У ній, серед іншого, був і аргумент, що позивач не звернувся до банку із проханням заблокувати картку. Цікаво, як, адже про шахрайство він дізнався вже постфактум, подивившись баланс на своєму рахунку.

Приватбанк справу остаточно програв. ВС, як і суди попередніх інстанцій, угледів у діях банку порушення вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» й інших умов і правил надання банківських послуг.

Суми повертаються на рахунок до остаточного врегулювання питання

У рішенні Верховного суду є посилання на кілька аналогічних справ. Найсвіжіша відбулося в райцентрі на Черкащині, де з постраждалою від шахраїв жінкою судився все той же Приватбанк. У неї теж була картка з невеликим кредитним лімітом. Вона нею користувалася років вісім, а потім виявила, що з картки списано пристойну суму.

Жінка теж негайно звернулася до банку і поліції, було порушено кримінальну справу (цікаво, що з цього судового рішення, як і з попереднього, можна зробити висновки, що шахраїв шукають досі). А тим часом із постраждалої банк справно списував відсотки, і сума вийшла мало не більшою, ніж сам по-шахрайському списаний кредит.

У цьому випадку суди всіх інстанцій теж стали на бік потерпілої.

Однак у судовій практиці зустрічаються і сумні історії, коли жертва шахрайства через власні неправильні дії потрапляє також і під банківський прес. Існує документ під назвою «Умови і правила надання банківських послуг», і там прописано основні правила поведінки як клієнтів, які стали жертвами шахраїв, так і банківських співробітників. Отже:

• клієнт зобов'язаний проінформувати банк і правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера ПІНу, сім-карти мобільного, про отримання повідомлень про їхнє незаконне використання;
• якщо таке сталося, необхідно передусім (протягом 15 хвилин) звернутися в кол-центр банку та повідомити про втрату даних і про незаконні трансакції на його рахунку;
• у разі виникнення овердрафту або отримання повідомлення про втрату чи крадіжку картки банк зобов'язаний призупинити розрахунки з використанням картки;
• укладаючи договір з банком, клієнт дає згоду на те, що банк може блокувати використання картки в мережі Інтернет і при здійсненні ризикованих операцій як в Україні, так і за кордоном;
• суми коштів за операціями, які оскаржуються держателем, повертаються на рахунок до повного врегулювання питань із протилежною стороною — банком, який представив операцію.

Ну і про прості правила не повідомляти нікому пін-коду та інших особистих даних, сподіваємося, знають усі.