COVID-пандемія та діти: відбувається стрімке зростання депресій і суїцидів — дитячий психіатр

Коронавірус зламав нашу планету, ізолював мільярди людей, а кількість обірваних життів уже рахують мільйонами. Численні наукові дослідження свідчать про наслідки кризи COVID-19 для психічного здоров'я. Одне з головних запитань: як вплинула пандемія на дітей і підлітків? Чи розуміють батьки, що відбувається з їхніми дітьми, та чи здатна державна система психіатричної допомоги надати дієву підтримку українським родинам?

Щонайменше кожна сьома дитина постраждала від карантину

У вересні Європейське регіональне бюро ВООЗ організувало саміт високого рівня, присвячений впливу COVID-19 на психічне здоров'я. У спільній декларації, прийнятій делегатами, міститься заклик збільшити інвестиції у розвиток послуг з охорони психічного здоров'я та зробити цю галузь медицини одним із центральних елементів «порядку денного відновлення після COVID-19».

5 жовтня ЮНІСЕФ оприлюднив доповідь, в якій попередив: діти та молодь можуть відчувати пов'язані з COVID-19 наслідки для свого психічного здоров'я і благополуччя протягом багатьох років. За останніми даними, в усьому світі мінімум кожна сьома дитина безпосередньо постраждала від карантину, а понад 1,6 мільярда дітей — від втрати освіти тією чи іншою мірою.

Відповідь на запитання «Як пандемія вплинула на психічне здоров'я дітей і підлітків?» може дати велике опитування, проведене Дослідницькою академією Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії (ESCAP). Треба зазначити, що перший етап цього дослідження тривав у березні-квітні 2020 року, другий — через рік після того, як пандемія почала вражати Європу (у лютому-березні 2021 року).

Як виявилося, вплив пандемії на ментальне здоров'я дітей і підлітків був набагато помітнішим під час другого етапу дослідження (у 2021 році). Частина послуг у сфері дитячої та підліткової психіатрії під час локдаунів і карантинних обмежень була припинена або звужена і залишається такою й досі. Фінансові ресурси на послуги дитячої та підліткової психіатрії скорочуються в усіх країнах Європи (принаймні половина експертів назвали це значущою проблемою).

Серед психічних розладів у дітей найбільшим було зростання:

• частоти суїцидальних спроб (це відзначили 83% опитаних фахівців);
• тривожних розладів (70%);
• розладів харчової поведінки (64%);
• тяжких епізодів депресії (61% респондентів).

Які фактори пандемії найбільше вплинули на дітей? Визначальним фактором, що найчастіше стосується як дітей, так і підлітків, було закриття шкіл. Якщо говорити про дітей, то найбільшими за значущістю є батьківський стрес, зниження ефективності батьківських компетенцій, проблеми у стосунках у колі сім'ї. А от для підлітків важливими факторами експерти вважають обмеження пересування і зібрань, домашню ізоляцію, зміни у звичному способі життя та позашкільної активності.

Закриття шкіл найбільшою мірою вплинуло на дітей з особливими потребами. Для дітлахів із розладами психіки дистанційне навчання часто має негативні наслідки. Офіційну точку зору дитячих психіатрів світу підтримала та озвучила й ВООЗ: діти з особливими потребами та психічними розладами внаслідок пандемії зазнали й надалі зазнають важкої психологічної травми. Це колективна психологічна травма, яка матиме тяжкі наслідки у майбутньому. Уряди всіх країн повинні розуміти, що наслідки цієї травматизації треба буде долати довгі роки після закінчення пандемії.

Україна: за три пандемічні місяці через реанімацію пройшло стільки ж дітей зі спробами отруєнь, скільки раніше за цілий рік

Темі стрімкого погіршення психологічного благополуччя людей у нашій країні, зумовленого пандемією, було присвячено круглий стіл «Пріоритетні завдання в запобіганні погіршення психічного здоров’я населення в умовах пандемії COVID-19», що відбувся днями у ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров’я України». Будемо сподіватися, що співпраця залученого експертного середовища буде плідною та знизить вплив негативних наслідків пандемії COVID-19 на економіку та населення нашої країни. Особливий фокус уваги — на дитячому ментальному добробуті.

«На жаль, незважаючи на те, що ми повсякчас говоримо про важливість охорони психічного здоров'я у дітей і підлітків, насправді це питання протягом багатьох років — як до ковіду, так і після — залишається поза увагою суспільства. Реальна ситуація не моніториться, реально ніяких заходів не вживається», — каже дитячий психіатр, голова відділу психічних розладів дітей і підлітків Науково-дослідного інституту психіатрії МОЗ Ігор Марценковський.

Що відбулося в Україні під час пандемії? Останніми роками наша країна тільки розпочала створювати амбулаторні системи підтримки для дітей і підлітків із психічними розладами. Карантинні заходи завдали удару по всій системі. Відбувся параліч дитячих психіатричних відділень та амбулаторних сервісів, а доступність госпіталізацій через карантинні обмеження різко впала. Обмеження пересування та роботи спеціалізованих медичних сервісів позначилися на можливості своєчасного звернення по медичну допомогу та зумовилизагальне погіршення психічного здоров'я дитячого населення.

На жаль, в Україні немає точної статистики, але лікарі можуть спиратися на власну практику. За словами Ігоря Марценковського, під час пандемії відбулося стрімке зростання депресій, тривожних розладів, випадків самоушкоджувальної поведінки (коли діти завдають собі поранень, порізів, зазвичай не маючи на меті самогубство, часом — щоб позбутися нестерпних думок і переживань, інколи це відбувається з метою шантажу) та суїцидів.

«Хочу зазначити, що в одне з реанімаційних відділень в Україні за три місяці під час пандемії госпіталізували стільки ж дітей із суїцидальними спробами отруєнь, як за весь попередній рік. Тобто настільки зросла госпіталізація», — зауважує дитячий психіатр.

На думку лікаря, додатковим негативним фактором впливу на систему надання спеціалізованої психіатричної допомоги в Україні стали певні помилки при реформуванні вторинної ланки:

- збільшення кількості суб'єктів, контрактованих НСЗУ для надання психіатричної допомоги дітям, зокрема, закладів, які не мають спеціалістів і не спроможні таку допомогу надавати;

- неспроможність і неготовність первинної ланки надавати психіатричну допомогу дітям і підліткам («Сімейна медицина категорично заперечує свою готовність надавати таку допомогу. Відверто кажучи, немає навіть чіткої позиції, як саме це має відбуватися», — каже експерт);

відсутність сервісів для надання високоспеціалізованої психіатричної допомоги дітям і підліткам із розладами харчової поведінки, тяжкими розладами поведінки (з агресивною, антисоціальною, самоушкоджувальною поведінкою), психічними розладами, ускладненими несистемним вживанням наркотичних речовин;

- відсутність бюджетної системи діагностики, надання спеціалізованої психіатричної допомоги та реабілітації дітям із розладами аутистичного спектра (РАС). («Ви можете заперечити, адже реабілітаційні центри для дітей з РАС є майже в кожному під'їзді, принаймні в Києві. Але все це недержавні центри, вони не беруть участі у наданні цих послуг», — пояснює І.Марценковський);

- відсутність базових психотропних лікарських засобів для дитячої психіатричної практики, зокрема стимулянтів. Дитяча психіатрія потребує інших лікарських засобів і форм їхнього випуску, зокрема сиропів і розчинів для пиття.

Резюмуючи, на тлі пандемії, з одного боку, відбувається погіршення психічного здоров’я дітей і підлітків, з іншого — зниження доступності необхідної допомоги.

* * *

Чимало звернень до психіатрів ініціюють самі діти, — кажуть експерти. Багато випадків, коли підлітки розповідають лікарям про самоушкодження, вживання різноманітних препаратів, а батьки, на жаль, про це навіть не здогадувалися. Це свідчить про проблеми спілкування, контакту між батьками та дітьми. Пандемія, звісно, вплинула й на дорослих: часто-густо діагностика депресії у батьків є першим кроком діагностики депресії в дитини.

Пандемія настільки змінила наше життя, що ми більше не реагуємо на «дзвіночки», на які в допандемічну пору звернули б увагу. Уявіть собі: ви не впізнаєте свого підлітка, із товариського та активного він перетворився на затятого інтроверта, є розлади сну. Зазвичай ми, батьки, це помітили б і звернулися б до лікаря. Але під час пандемії, локдауну така поведінка перестала бути незвичною. До прикладу, ситуація, коли діти лягають спати далеко за північ, а зранку їм важко прокинутися, стала доволі поширеною. Через зміни у розпорядку дня, особливості життя в режимі локдауну чимало ознак депресії, навіть самоушкоджувальної поведінки нерідко опиняються поза увагою близьких. Тож якщо ваша дитина сильно змінилася, сина чи доньку важко розбудити кожного ранку, а до глибокої ночі складно вкласти спати, дитині стало важко концентруватися, вона погано засвоює шкільний матеріал, — на такі «червоні прапорці» не можна заплющувати очі.