Аутизм. Діти з іншої планети: як не пропустити дитину з аутизмом — поради лікаря

Їхня поведінка може дивувати або лякати оточуючих, не знайомих з діагнозом аутизм. «Люди дощу» дуже замкнуті, важко заводять друзів, страждають на безліч фобій, водночас відомі IT-компанії називають їх «святим Граалем» для роботодавців — серед них багато ідеальних і дуже талановитих програмістів.

Аутизм невиліковний, але піддається коригуванню. Основне завдання батьків дітей з аутизмом — успішно інтегрувати їх у суспільство. Наприклад, у США 92% аутистів інтегровані в соціум, суспільство ставиться з розумінням до їхніх потреб.

Згідно з офіційною статистикою Міністерства охорони здоров'я, в Україні налічується понад 7,5 тис. дітей з розладами аутистичного спектра (РАС). За останні п'ять років кількість випадків цього захворювання зросла майже втричі. Чим раніше поставлено діагноз аутизм, тим більша ймовірність успішної адаптації до звичайного життя.

Про те, що таке аутизм, чи можуть щеплення запустити хворобу, які дзвіночки повинні насторожити батьків і до якого лікаря звертатися, розповідає лікар-педіатр клініки «Добробут» Станіслава Гапонова:

— Розлад аутистичного спектра — це особливість психічного розвитку дитини (згодом і дорослого), яка включає три основних характеристики: порушення поведінки, мови та соціальної комунікації. На сьогодні РАС і аутизм — одне й те саме. Психологи ділять аутизм на високофункціональний і низькофункціональний. Визначається тим, наскільки людина адаптована в суспільстві, як може справлятися зі своїми функціями. Всього налічується близько 20 видів аутизму. Окремо виділяють синдром Аспергера — аутизм з нормальним або високим інтелектом, з порушенням комунікативних функцій, але, як правило, з унікальними здібностями. Низькофункціональний аутизм — це ті діти, які не можуть адаптуватися в суспільстві.

За статистикою, кількість дітей з аутизмом зростає. Наразі достеменно невідомо, завдяки чому спостерігається зростання: чи то через поліпшення діагностики, чи то таких дітей дійсно стає більше. Можливо, це також пов'язано з поліпшенням допомоги людям з аутизмом, можливістю їх адаптації. Вони створюють сім'ї, і ймовірність того, що у них народяться діти з аутизмом, природно, існує. Статистика по Україні свідчить, що за останні п'ять років захворюваність на аутизм підвищилася на 194%. Скоріш за все, все ж з огляду на кращу діагностику та реєстрацію випадків. Збільшення кількості дітей-аутистів також пов'язують з екологією, навколишнім середовищем, яке впливає на наш генетичний код і сприяє генетичним збоям на етапі внутрішньоутробного розвитку дитини.

Аутизм і вакцинація

Аутизм дуже часто пов'язують з вакцинацією, цей міф існує вже близько 20 років. Щеплення не викликають аутизм. Вперше це питання було піднято в США: говорили про те, що вакцина КПК «Пріорікс» (проти кору, паротиту та краснухи) призводить до розвитку аутизму. Надалі стало відомо, що результати дослідження були підтасовані, і більш пізні дослідження спростували зв'язок аутизму з вакцинацією. У всьому світі давним-давно відмовилися від цієї теорії. Ще один важливий момент — на сьогодні практично доведено, що аутизм — генетичне захворювання. Звичайно, є деякі супутні фактори, але насамперед — генетика. Тому аутизм від щеплення виникнути ніяк не може.

Щось не так з дитиною — на що звертати увагу

Якщо у матері це друга дитина, їй простіше: вона порівнює і розуміє — щось не так. Буває, жінка усвідомлює, що у старшої є проблеми, коли народжується молодша — без особливостей. Молодій мамі, у якої народжується перший малюк, дуже важко помітити симптоми.

Один з основних моментів, на які варто звернути увагу: як дитина реагує на маму — найближчу людину? Чи радіє? У нормі тримісячна дитина усміхається передусім матусі. Якщо малюк не усміхається — причини можуть бути різні, але одна з них — розлад аутистичного спектра.

Потрібно звертати увагу, як дитина поводиться на дитячому майданчику, з однолітками. Чи показує пальчиком — чи є вказівний жест, коли малюк щось просить. Чи залучає мати у свої ігри — це дуже важливо.

Коли звичайна дитина починає лепетати, малюк з аутизмом може цього не робити, або вимовляє якісь звуки чи склади, а потім раптом перестає. Це тривожний симптом. Існує думка, що норми зрушили і сучасні діти можуть не говорити до трьох років. Насправді це не так. Дитина у віці півтора року повинна говорити короткі речення з двох слів. Повинна виражати словами свої бажання, прохання. Якщо до двох років малюк цього не робить, обов'язково варто звернути увагу. Особливо якщо у дитини була мова, слова і речення, а потім раптом ці навички зникли, тобто стався регрес. Регрес — мови, розвитку — це важлива діагностична ознака.

Іноді стає зрозуміло, що дитина має особливості, тільки коли вона йде в дитячий колектив. Буває, що помічають вже у школі. Основна ознака розладу аутистичного спектра — порушення соціальної взаємодії, спілкування з людьми. Існує просте визначення аутизму — порушення емоційного інтелекту. Це не зовсім так, є багато складових, але якщо виділити головне, то насамперед страждають емоції.

Є сумніви — до якого лікаря бігти

Передусім це має бути педіатр. Особливо якщо лікар постійно спостерігає дитину. Якщо педіатр щомісяця бачить малюка до року, він повинен проводити скринінг — ставити матусі запитання: чи говорить дитина, які склади, чи залучає у свої ігри, чи ініціює гру, чи грає в рольові ігри. Якщо з якихось причин мати не ходить до педіатра або лікар не реагує на її запит, варто піти до психолога і паралельно відвідати невролога. Є дуже багато захворювань нервової системи, схожих з аутизмом. А потім за необхідності вже направляють до психіатра (починати з психіатра не варто). На етапі діагностики іноді потрібен отоларинголог, щоби перевірити слух.

За британським протоколом діагностика аутизму займає три місяці. Спостереження дитини, повторні огляди... Тому немає гарантії, що лікар відразу ж відповість, чи є у дитини аутизм. Юридично діагноз аутизм в Україні може поставити тільки психіатр. Основну роботу веде психолог — проводить попередню діагностику за допомогою спеціальних тестів, оцінює, з чим потрібно працювати, що більше страждає — мова, емоції чи моторна сфера. У дітей з РАС дуже часто спостерігається моторна незграбність. Психолог оцінює, складає програму і далі за нею працює. Може бути залучений також корекційний педагог. Якщо порушена мова — підключається логопед, дефектолог. Іноді потрібен фізичний реабілітолог.

Світ очима аутистів

Аутисти не люблять гучних та масових заходів. Як бачать світ аутисти? На цю тему знято чимало роликів. Звуки для них навколо занадто гучні, світло яскраве, деталі дуже чітко виражені. Все це зливається в какофонію і врешті-решт призводить до істеричної реакції. Зазвичай спостерігається гіперчутливість. Іноді підвищена чутливість переходить у знижену — дитина або дорослий з РАС стає як камінь, відбувається позамежне гальмування, він перестає чути інших людей. Діти з аутизмом дуже погано переносять різкі запахи, їм можуть не подобатися люди, від яких сильно пахне парфумами, пральним порошком. Тому діти з розладом аутистичного спектра не можуть навчатися у звичайній школі. Там багато звуків, запахів... Звичайній людині ці запахи здаються приємними, а їй б'ють у ніс. Ось чому психологи, що працюють з такими дітьми, не користуються парфумами і пральними порошками з сильним ароматом.

Аутисти не люблять несподіваних змін — через особливості психіки, яка прагне до чіткої структури. Внаслідок цього дітям з аутизмом складно вчитися у школі: порушення розкладу може спричинити істерику.

Часто аутисти повторюють дивні рухи. Коли їх щось дратує, вони починають викликати у себе м'язові відчуття, наприклад, скручувати певним чином руки. Це відволікає їх від зовнішніх подразників і вони заспокоюються. Іншими словами, така поведінка спрямована на самозаспокоєння. При гучному звуці дитина з аутизмом може битися головою об стіну. Фактично оглушливий звук викликає в неї фізичний біль.

Якщо діагноз аутизм

Навіть якщо дитині поставили діагноз аутизм, жодної трагедії немає. Є теорія, що аутистам належить майбутнє: вони дуже старанні, вміють добре концентруватися, талановиті й узагалі врятують світ.

Який прогноз для дітей з аутизмом? Багато хто може жити самостійно, одружитися. Аутисти зазвичай мають високий інтелект, а розумна людина здатна навчитися жити в суспільстві, емоційних речей. Існують методики, що навчають емоційного інтелекту, розуміння емоцій. У США, наприклад, під час знайомства хлопця з дівчиною заведено відразу повідомляти про аутизм, це вирішує багато питань. Дівчина не матиме помилкових очікувань, що хлопець-аутист проявлятиме, наприклад, дуже ніжні емоції. Він також пояснює свої вчинки, які оточенню здаються дивними.

У світі багато аутистів пишуть книжки. Є категорія людей, у яких мова так і не розвинулася, але з інтелектом все гаразд. З книжок можна дізнатися, як аутисти відчувають світ. Наприклад, через підвищену тактильну чутливість їм неприємні дотики інших людей.

Є думка, що аутисти мало не розумово відсталі. Найчастіше це неправда. Зазвичай інтелект у них середній і високий, у декого — набагато вищий за рівень середньостатистичної людини. Відомі аутисти, які знають 30–40 мов. Серед аутистів дуже багато талановитих людей. Сьогодні — не будемо кривити душею — тема аутизму стала модною, з'явилося багато жартів. Раніше казали, що всі генії — шизофреніки, тепер — аутисти.

Зараз також спостерігається гіпердіагностика. Часто приводять абсолютно здорових дітей: няня в садку сказала, що у нас аутизм. Або приводять однорічну дівчинку: вона не розмовляє реченнями, напевно, у неї аутизм. Підвищена настороженість — мабуть, це добре. Я хвалю батьків за те, що вони звертають увагу на розвиток дитини.

* * *

В Україні досі залишається величезна проблема своєчасної діагностики РАС, а також комплексного лікування дітей з особливими потребами. «Діти дощу» потребують психологічної, фізичної та медичної допомоги одночасно. Однак у нашій країні існує вкрай мало місць, де вони можуть отримати допомогу в комплексі. У жовтні в Києві відкрився перший в Україні центр, який об'єднує всі ці складові. Однак це крапля в морі. До того ж клініка приватна і далеко не всім по кишені. В ідеалі подібні центри мають бути в кожному районі, адже географічна доступність — дуже важливий фактор для сімей з дітьми з іншої планети.

Підготувала Оксана ШКЛЯРСЬКА