Новини
Ракурс

Ким бути, щоб не стати безробітним?

Поки освітяни підбивають підсумки, узагальнюють та аналізують результати вступної кампанії-2013, деякі експерти ринку праці намагаються зазирнути у майбутнє та побачити, що очікує на тих молодих людей, які тільки-но усвідомили себе студентами, років через чотири-п’ять-шість.

Loading...

Тож чи буде у цих бакалаврів-спеціалістів-магістрів можливість працевлаштуватися за обраним фахом? І чи не продовжують виші перенасичувати ринок зайвими фахівцями? Адже давно не секрет, що університети намагаються «зловити хвилю», скористатися кон’юнктурним попитом серед молоді. І постійно відкривають комерційні факультети, які раніше були зовсім не притаманні профілю університету чи академії. Звідси і безліч непрофесійних професіоналів, і шалений перегрів ринку праці за деякими професіями. У зв’язку з цією ситуацією часто згадую американський фільм «Траса 60». Там є такий епізод: головний герой потрапляє до міста, де живуть лише юристи, які заробляють на життя судовими тяганинами з випадковими мандрівниками. Нічого не нагадує? В Україні, думаю, не одне місто можна заселити людьми з дипломами правознавців. От тільки чи здатні вони довести до логічного завершення бодай якийсь судовий спір?

Ми маємо невтішні приклади інших країн, де найбільша кількість безробітних саме серед молоді — випускники навчальних закладів. «Ракурс» уже давав інформацію про те, що 51 % безробітних в Іспанії — це молодь без досвіду роботи.

Нещодавно компанія GP Group, яка спеціалізується на HR-дослідженнях, разом з ГО «Фонд суспільної безпеки» збирала журналістів на прес-конференцію, аби оприлюднити свій п’ятирічний прогноз щодо ринку праці для молоді. Тема анонсованої прес-конференції виглядала досить привабливо: «Приховані робочі місця для молоді: п’ятирічна перспектива». Ну от, подумалося, нарешті почую щось конкретне про те, які саме фахівці у майбутньому будуть запитувані (маючи щодо цього і власний інтерес). Та, втім, цього і не прозвучало. Експерти воліли бути обережними в своїх словах, адже прогноз може не справдитися.

Про що ж ішлося? Фахівці з GP Group провели опитування великих компаній щодо їх нинішнього стану, майбутнього розвитку і можливостей у подальшому створювати нові робочі місця. Вибірка виявилася невеликою, щоб не сказати мізерною. З 50 вибраних компаній (що і так не є показовою кількістю) відгукнулася лише третина. Ті, хто погодився відповісти на запитання анкети, — великі соціально активні компанії з дев’яти галузей економіки, із сукупною чисельністю зайнятих 48,8 тис. осіб. Респонденти заявили, що у найближчі п’ять років мають намір набрати ще 2855 співробітників. З них 344 спеціалістів (всього 12 %, тривожний дзвіночок для тих, хто прагне здобути вищу освіту) та 2541 кваліфікованого й некваліфікованого робітника. Причому більшість вакансій (1649) з’явиться у публічної компанії «Мрія Агрохолдинг», яка 2008 року вийшла на IPO (її акції котируються на Франкфуртській фондовій біржі). До речі, компанія і зараз готова взяти на роботу 34 фахівці (саме таку кількість вакансій я знайшла в інтернеті). Вочевидь, це підтверджує думку про те, що сільське господарство для нашої традиційно аграрної країни — чи не єдиний шлях сталого розвитку економіки.

На другому місці виявилася сфера HoReCa — її представник (ТОВ «Сушія») заявив, що за п’ять років набере 923 працівники. Цікаво тільки, за рахунок розвитку чи через плинність кадрів? Адже саме у сфері громадського харчування плинність кадрів найбільша. HR-спеціалісти знають, що у середньому людина працює у таких місцях півроку, «міграція» кухарів, офіціантів та адміністраторів між закладами відбувається постійно.

Представник IT-сфери («Майкрософт Україна») заявив, що за п’ять років візьме на роботу 45 осіб. І не айтішників, як можна було б подумати, а продавців програмних продуктів. Мовляв, програмістів і так уже достатньо, було б кому продавати те, що вони роблять. Це, до речі, досить тривожний сигнал для ринку праці та вишів (спеціалізація «Комп’ютерні науки» з’явилася у кожному університеті). Втішає те, що за всю галузь сказала лише одна компанія. То, може, ще буде куди подітися майбутнім програмістам? Та й для того, щоб продавати софт, теж потрібно знатися на тому, що пропонуєш покупцям...

Торгівля в дослідженні була представлена компаніями «Метро Кеш енд Керрі Україна» та ВАТ «Комфі Трейд». На п’ятирічну перспективу ці компанії мають намір набрати загалом 127 працівників.

Представники сфери консалтингу та аудиту (ВАТ АФ «Аксьонова і партнери» та ВАТ «Ернст енд Янг») візьмуть на роботу в наступні п’ять років 111 працівників. Переважно бухгалтерів (нині дуже поширеним стало явище бухгалтерського аутсорсингу) та аудиторів. До речі, серед аудиторів ходять чутки, що незабаром на законодавчому рівні буде вирішене питання повсюдного аудиту, мовляв, перевіряти комерційні структури будуть не податкові інспектори, а саме аудитори (за гроші підприємств), а податківці будуть збирати їхні звіти та втручатися у життєдіяльність підприємств лише у разі виявлення правопорушень. Для держави це справді була б величезна економія коштів, та чи погодяться на це податкові органи (з огляду на тотальну корупцію)? Якщо так станеться, то аудиторів буде потрібно значно більше, ніж заявляли компанії.

Решта великих компаній (що представляють промисловість) про перспективу кадрового розвитку воліли скромно промовчати, мовляв, не скоротити б тих, хто вже працює. А хтось чесно зізнався, що існуюча кількість персоналу вже обтяжує підприємство, йде скорочення штату.

«Це свідчить про те, що відбулися серйозні структурні зміни в економіці, — пояснює Олексій Зволинський, старший партнер GP Group. — І багатьом представникам відживаючих професій потрібно перевчатися, опановувати нові кваліфікації. За гострої потреби ринку праці в робітничих спеціальностях багато робітників є безробітними. Бо їхня кваліфікація нині не може задовольнити потреб роботодавців. Це так зване структурне безробіття. І промисловість, і сільське господарство пережили (або сьогодні переживають) модернізацію, через що чимало професій стали неактуальними. Що робити людям, чия професія відмирає? Перевчатися».

Проводячи дослідження, експерти дійшли цікавих висновків: компанії чисельністю до 1000 працівників витрачають на персонал (заробітна плата, навчання, соціальні програми) 43 % свого доходу, від 1000 до 5000 — 17,5 %, від 5000 до 15000 — 21 %. Ці показники не є абсолютними, отже, не можуть свідчити про те, що люди, які працюють у компаніях чисельністю до 1000 осіб, заробляють більше за тих, хто працює у більших організаціях. Адже у великих і доходи можуть бути непропорційно вищими. Вони лише свідчать про ставлення компанії до людських ресурсів. Дійсно, що більша компанія, то «меншою», менш значущою стає в ній людина. І це беззаперечний факт.

Пан Зволинський визнав, що насправді для того, аби дослідити ринок праці, потрібно опитувати маленькі та середні компанії, бо саме вони — більш гнучкі та мобільні — роблять погоду на ринку праці. Проте, зважаючи на тіньову зайнятість, це навряд чи можливо.

«Незважаючи на те, що аналізувати ринок праці доволі складно, прогнозування його подальшої поведінки необхідне», — впевнений експерт.

«В Україні 14 млн молодих людей віком від 14 до 35 років. Це третина наших громадян. Ми як профільне відомство три роки поспіль проводили опитування серед цих громадян, виявляючи їх головні проблеми. Так от, 40 % молоді не має роботи. Я розумію, що йдеться про офіційну зайнятість, насправді картина трохи інша, проте саме проблема робочого місця, що забезпечувало б пристойний дохід, стає основною. Бо решта проблем, які називали молоді люди (відсутність власного житла, неможливість цікаво проводити вільний час, подорожувати, купувати собі якісні речі), випливають саме з проблеми заробітку. Тому держава в нашій особі повинна забезпечити цим людям можливість знайти гідне застосування своїм здібностям. Але держава не зобов’язана брати людину за руку і вести її працевлаштовуватися. З нашого погляду, держава повинна створити якийсь майданчик, де будуть зустрічатися роботодавці та претенденти», — каже Сергій Глущенко, перший заступник міністра молоді та спорту. Пан Глущенко розповів, що нині склалася парадоксальна ситуація: роботодавці шукають молодих, амбіційних, фахових, тямущих працівників і не знаходять, водночас саме такі претенденти не можуть знайти своє робоче місце.

Вихід заступник міністра вбачає у створенні спеціалізованого державного інтернет-порталу, куди стікатимуться і попит, і пропозиції. Але, попередив він, це справа не на один день, тож доведеться трохи зачекати, поки ця ініційована міністерством система запрацює. Стартову версію порталу буде запущено у вересні, але її ще потрібно буде розвивати, доопрацьовувати. Зайшовши на портал, можна буде поспілкуватися не лише з роботодавцями, а й з такими ж претендентами, підшукати можливість для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, отримати консультацію щодо навчання чи роботи.

До речі, а чи знаєте ви, що в нашій країні є сформована державна молодіжна політика? А те, що в українців є можливість навчатися онлайн у престижних світових університетах? Це поки що безплатно, але потрібно добре знати англійську. Звісно, диплому вам не дадуть, але можуть вислати свій сертифікат, що теж зовсім непогано, не кажучи вже про те, що головне — не диплом, а знання, які ви отримаєте. А ще в Україні існує мінімум п’ять фондів, які підтримують талановиту молодь і дають гранти на навчання. І є міжнародні інституції, які надають можливість нашим дітям навчатися за кордоном і одержувати стипендію. Саме таку інформацію буде збирати та висвітлювати портал.

«Коли проект реалізується, держава перейде з позиції батька, який постійно своїм дітям щось недодає, у позицію компетентного помічника, партнера, котрий допомагає громадянам реалізувати свій потенціал. Не рибу потрібно давати в руки, а вудку», — впевнений перший заступник міністра.

А щодо того, куди краще піти вчитися, пан Глущенко попередив: «На Заході роблять прогнози відносно ринку праці навіть не на п’ять, а на десять років. Але зараз все так швидко змінюється, і, вступивши у 2013 році на навчання престижній професії, у 2018-му можна виявити, що ця професія вже не затребувана. Юристів та економістів, не мені вам казати, надвиробництво в рази. 70 % випускників університетів фізкультури та спорту працюють не за фахом (охоронцями, продавцями тощо). Це ж які державні ресурси було витрачено на їх підготовку! Це неправильно!».

Пан Глущенко розказав, як, на його думку, робити правильно: «Слідкувати за ринком праці, прогнозувати хоча б те, що можна спрогнозувати, опитувати роботодавців про їхні очікування та пов’язувати процес побудови навчального процесу з цими прогнозами і потребами ринку праці». Ця банальна насправді пропозиція прозвучала, наче якесь одкровення. А до цього часу державні мужі не розуміли, що система освіти саме для того й існує, щоб ринок праці був забезпечений працівниками, а люди — роботою, яка надавала б їм можливість існувати?

«Темп життя настільки змінився, інформація настільки швидко застаріває, що п’яти-шестирічний університетський курс — уже в минулому. Потрібно вміти дуже швидко перелаштовуватися завдяки короткостроковим курсам, тренінгам, діловим іграм. Іноді п’ятиденний модуль дає стільки ж, скільки і дворічний університетський курс. Я сам через це проходив. Знаю, про що кажу. Потрібно вміти швидко вчитися, відкриватися новим знанням і навичкам», — радить заступник міністра.

І все ж, за якими професіями майбутнє? А які вже відходять у минуле? Експерти були обережні в своїх висновках, та деякі перспективні напрями все ж окреслили. «Американці кажуть, що через десять років серед найпопулярніших напрямів будуть медицина, біотехнології та хімія», — натякнув Сергій Глущенко. І додав, що країні конче потрібні агрономи, а не айтішники.

І наостанок сказав: «Узагалі-то людині потрібно усвідомлювати, коли вона йде в професію: не гарантовано, що вона отримає робоче місце за фахом. Я сам працював у бізнесі і з цілковитою відповідальністю можу сказати, що є надвиробництво спеціалістів за деякими професіями, проте по-справжньому класних фахівців — катма. Тож отримати професію — це одне, інше — стати справжнім затребуваним професіоналом. Головне не те, ким бути, а яким бути».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter