МОЗ: діагноз — хронічна корупція

«Випадкове знайомство. Він — вхожий у сім’ю моїх друзів. Там і познайомилися. Одного разу він зателефонував мені, прийшов. І — вивернув свою душу. Трагічна доля, він — офіцер. Його нудить від того, що відбувається, але піти не може. З цього світу піти непросто.

Приніс текст. Сказав: «Я тільки вам довіряю. Мій друг загинув у Луганську. Він мріяв про іншу Україну. А вона, Україна, абсолютно не така. На згадку про мертвого друга я написав це. Чи боюся? Так, боюся. Дізнаються — вб’ють мене тут же, в Києві. Але я інакше не можу. Не можу більше мовчати. Публікуйте!»

Ось я й публікую.

Семен Глузман, лікар».

Сьогодні дуже популярні дві теми: реформування всіх галузей держави й боротьба з корупцією. Реформування медицини, що завжди проводиться в нас під когось і переслідує лише одну мету — перерозподіл потоків з держбюджету, заслуговує на окрему розмову. Боротьба з корупцією у сфері медицини практично всі роки існування незалежної України також мала свою специфіку, що призвела до наслідків, очевидних сьогодні для багатьох, зокрема, до загибелі людей через відсутність лікарських засобів.

Протягом останніх 15 років у МОЗ за сприяння компетентних кураторів з СБУ, відповідальних за протидію корупції на ввіреному їм напрямку, діє ефективна схема розкрадання бюджетних коштів, що виділяються на медицину в сфері дитячої та дорослої онкології, розсіяного склерозу, ВІЛ/СНІД, гепатиту, гемофілії та ін. Злочинні схеми втілюються в життя під час проведення незаконної реєстрації/перереєстрації лікарських засобів, виробів медичного призначення, при підготовці технічних завдань та проведенні конкурсних торгів на закупівлю медикаментів.

Нинішня ситуація у сфері держзакупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення (ендопротези, клапани серця, стенти і т. д.) має свої особливості порівняно з попередніми періодами.

З початку року (станом на 14 жовтня) до лікувальних установ України поставлено медпродукції на суму 92 млн грн. Це становить 4,3% від загального плану закупівлі на 2014 рік (державою заплановано закупити за кошти держбюджету лікарських засобів і виробів медпризначення на суму 2 млрд 160,4 млн грн). Водночас на ринку держзакупівель залишилися всі ті ж самі компанії, пов’язані з діячами від медицини — Петром Багрієм, Андрієм Лірником, Максимом Береговим (колишній співробітник СБУ, до 2003 року в Департаменті контррозвідувального захисту економіки держави відповідав за оперативне супроводження держзакупівель по системі МОЗ), Борисом Литовським, Оленою Мироновою, а також дрібнішими гравцями.

Враховуючи, що до кінця року залишилося два місяці, існує ризик того, що в разі непроведення торгів Кабмін узагалі не виділить коштів. Тоді торги не відбудуться, і найбільш незахищені верстви населення, в тому числі діти з онкозахворюваннями та хворі на гемофілію, не отримають препаратів.

Групи впливу провели закриту нараду, на якій було ухвалено рішення: цього року припинити з’ясування відносин один з одним і розділити існуючі медичні програми між собою.

Чому торги не були проведені за часів міністра Олега Мусія? Зі слів самого міністра, відповідальність лежить на його першому заступнику Русланові Салютіні — голові тендерного комітету МОЗ. Це не зовсім відповідає дійсності. Бо відомо: з моменту приходу на посаду Мусій особисто проводив переговори про організацію торгів із Багрієм. З 2007 по 2009 рік він успішно «співпрацював» із міністром Василем Князевичем, за каденції якого Мусій очолював громадську раду при МОЗ.

Насправді торги не проводилися з низки суб’єктивних та об’єктивних причин. До перших належить збережений вплив медичних груп, які працювали при попередній владі (київські компанії «Альба-Україна» та «Вектор-Фарм», донецька «Фра-М» та інші). Навесні-влітку 2014 року сепаратисти неодноразово грабували офіс компанії «Фра-М», на сьогоднішній день вона практично припинила своє існування. Відома генерична компанія «Актавіс», що виробляє медпрепарати, використовувані в лікуванні онкологічних захворювань, закрила контракт із «Фра-М» і залишила тільки контракти з фірмами, підконтрольними Петру Багрію й Максиму Береговому.

Через непослідовну політику міністра Мусія групи впливу не могли досягти остаточних домовленостей щодо переділу сфер впливу на ті чи інші державні медичні програми, що фінансуються з державного бюджету.

До об’єктивних причин належить, насамперед, нестабільність на валютному ринку. З метою зменшення ризиків усі угруповання об’єдналися для лобіювання в Кабміні постанови, що дозволяє 100-відсоткову передоплату за контрактами на поставку лікарських засобів. Передоплати за 90 днів домогтися вже вдалося. Програма-максимум медичних кланів: закласти норму поставки фармацевтичної продукції, що закуповується за бюджетні кошти, протягом 180 днів з моменту 100-відсоткової передоплати. Це безпрецедентна ситуація, оскільки раніше термін поставки лікарських засобів становив місяць. Тепер же цілком може вийти так, що за передоплатою, наданою сьогодні, ліки надійдуть у березні-квітні.

Чи будуть розблоковані торги в нинішньому році? Швидше за все, так. Наскільки відомо, Петро Багрій у своєму оточенні заявляв, що всі технічні питання з владою вирішені.

На жаль, громадські організації чи то через незнання, чи то свідомо беруть участь у схемах. Приклад: протягом останніх 15 років одна з таких організацій, що займається боротьбою з туберкульозом, лобіювала на всіх рівнях влади інтереси структур, що пов’язуються з іменем Багрія.

Отже, в галузі фармацевтики існує кілька серйозних центрів впливу, зокрема, Бориса Литовського і Петра Багрія. Мабуть, нікому не відомо більше, ніж Борису Литовському, Віктору Чумаку та Ользі Баулі про бізнес, що полягає в реєстрації неіснуючих копій найбільш відомих в Україні лікарських препаратів виробництва світових фармацевтичних гігантів, з року в рік закуповуваних державою за бюджетні кошти. Це медичні програми за напрямами дитяча та доросла онкологія, вірусні гепатити, ВІЛ/СНІД, гемофілія і т. д.

На сьогоднішній день у пана Литовського існує проблема: необхідно провести перереєстрацію препаратів. Нинішнє керівництво державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (ДЕЦ) не проводитиме цю перереєстрацію. У зв’язку з цим розроблено цілу операцію із заміни керівництва ДЕЦ.

Але такий розвиток подій не влаштує Петра Багрія, який у травні 2014 року сприяв призначенню своїх людей на керівні посади в Держслужбі лікарських засобів і виробів медичного призначення. Це керівник відомства Михайло Пасічник та його перший заступник Олена Алексєєва, дочка колишнього керівника ДЕЦ Шарикіної. До приходу в держслужбу Алексєєва обіймала посаду директора Асоціації «Виробники ліків України», яка до 2011 року називалася Асоціація фармацевтичних виробників України (перереєстрація відбулася внаслідок конфлікту між основними засновниками: Філею Жебровською (власницею заводу «Фармак») та Глібом Загорієм (власником заводу «Дарниця»).

Утім, за достовірними даними, значно більшу вагу, ніж сам Багрій, має сьогодні «сірий кардинал» Михайло Кучірка (співзасновник компанії «Ганза»).

Хто ж допомагає замінити нелояльне керівництво Державного експертного центру? Яка роль правоохоронних органів у цій ситуації, внаслідок якої в регіонах відсутні життєво необхідні ліки, які планувалося придбати за кошти держбюджету? Адже ситуацію з відсутністю ліків цілком можна кваліфікувати як загрозу національній безпеці України. Яке місце й роль СБУ, зокрема, її Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю?

У 2009 році на боротьбу з корупцією в системі охорони здоров’я України був призначений офіцер діючого резерву (ОДР) 1 Управління Головного управління «К» СБУ — помічник (раніше радник) міністра охорони здоров’я України Дмитро Дем’яненко.

Дем’яненко поступив на службу в органи безпеки у 2005 році (ГУ «К» СБУ), раніше працював в Адміністрації президента України. Підрозділ, у якому він працював, курирував заступник голови АП часів Леоніда Кучми — Валерій Хорошковський.

Протягом 2006–2008 років керівництво ГУ неодноразово порушувало питання про відсторонення цього офіцера від займаної посади. Нинішній керівник УСБУ в Одеській області Сергій Батраков порушував питання про звільнення Дем’яненка у зв’язку з професійною непридатністю.

На початку 2009 року Дем’яненко був призначений на посаду офіцера діючого резерву в Міністерство охорони здоров’я України. За деякою інформацією — за сприяння колишнього заступника ГУ «К». Дем’яненко залишався на займаній посаді за всіх міністрів охорони здоров’я починаючи з 2009 року.

Протягом 2009–2014 років Дем’яненко був включений практично в усі робочі групи МОЗ, які здійснювали закупівлю лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення.

Після призначення у 2012 році міністром охорони здоров’я Раїси Богатирьової Дем’яненко зміцнив свої позиції. Щоправда, в 2013-му голова СБУ Олександр Якименко вигнав непотоплюваного офіцера. Наскільки відомо, за лобіювання інтересів групи фірм.

Тим не менше, Дем’яненко залишається радником у Богатирьової, благополучно переживає передноворічний конфлікт інтересів фармацевтичних кланів навколо препаратів групи фірм «М-Інвест». Більше того, примудряється залишитися єдиним з-поміж радників Богатирьової за міністра Мусія.

Неймовірний успіх, і не останній. Так співпало, що протягом доби після того, як представники зацікавлених сторін поспілкувалися з головою СБУ Валентином Наливайченком, Дем’яненка відновлюють в СБУ офіцером діючого резерву в МОЗ України від ГУ «К» — без узгодження з курируючим заступником голови Владиславом Бухарєвим!

Риторичне питання: і куди ж дивиться Контора? Навіщо потрібен такий «незамінний» радник міністра охорони здоров’я?

Якщо керівництво ДЕЦ вдасться поміняти на потрібних людей, буде перереєстровано понад 150 так званих лікарських препаратів, м’яко кажучи, сумнівної якості. А отже, ця продукція зможе безперешкодно закуповуватися за бюджетні кошти за медичними програмами «Онкологія», «СНІД», «Гепатит С», «Розсіяний склероз» як у 2014 році, так і в 2015-му. І жоден міністр, навіть найпорядніший, не зможе протидіяти цій схемі.

Дуже погано, коли купуються ліки відомих брендів за значно завищеними цінами. Ще гірше, якщо для українців будуть купуватися ліки сумнівної ефективності, безпечності та якості, в тому числі ті, які вже давно не використовуються ніде в світі.

P. S. 17 жовтня в. о. міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець відсторонив від займаної посади генерального директора Експертного центра Олену Нагорну. В. о. призначений Микола Востріков — спортсмен-масажист (при Богатирьовій завідував значними коштами Експертного центру). Заступником 22 жовтня особовому складу ДЕЦ був представлений Ігор Шкробанець, у минулому директор Департаменту охорони здоров’я та захисту населення Чернівецької ОДА (2012–2014), член Партії регіонів. Жоден із них — ні спортсмен, ні лікар, очевидно, не є фармацевтами. На підході повернення на керівні посади в Експертний центр звільнених у 2013 році Осадченко й Ніколаєвої (наскільки відомо, хрещений батько її двійнят — Лазоришинець), напрямки —  клінічні випробування і реєстрація/перереєстрація лікарських засобів.

Редакція готова надати слово особам, про яких ідеться в блозі Семена Глузмана